New King James Version

Переклад Хоменка

The Family of Elkanah

Now there was a certain man of Ramathaim Zophim, of the mountains of Ephraim, and his name was Elkanah the son of Jeroham, the son of [a]Elihu, the son of [b]Tohu, the son of Zuph, an Ephraimite.

1

Був один чоловік у Раматаїмі, Цуфій з гори Ефраїм, на ім'я Елкана, син Єрохама, сина Елігу, сина Тоху, сина Цуфа ефраїмія.

2

And he had two wives: the name of one was Hannah, and the name of the other Peninnah. Peninnah had children, but Hannah had no children.

2

Було в нього дві жінки: одна на ім'я Анна, а друга — Пенінна. У Пенінни були діти, в Анни дітей не було.

3

This man went up from his city yearly to worship and sacrifice to the Lord of hosts in Shiloh. Also the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, the priests of the Lord, were there.

3

Щороку чоловік той ходив із свого міста поклонитися й принести жертву Господеві сил у Шіло, де були два сини Елі, Хофні та Пінхас, священики Господні.

4

And whenever the time came for Elkanah to make an offering, he would give portions to Peninnah his wife and to all her sons and daughters.

4

Коли надходив День, і Елкана звичайно приносив жертву, він давав Пенінні, своїй жінці, й усім її синам та дочкам по частці.

5

But to Hannah he would give a double portion, for he loved Hannah, although the Lord had closed her womb.

5

Анні ж давав тільки одну частку, хоч і любив її, дарма, що Господь замкнув її лоно.

6

And her rival also provoked her severely, to make her miserable, because the Lord had closed her womb.

6

А тут ще й суперниця її гірко їй допікала з-за її недолі, тому що Господь замкнув її лоно.

7

So it was, year by year, when she went up to the house of the Lord, that she provoked her; therefore she wept and did not eat.

7

Отак воно рік у рік бувало, щоразу як вони ходили до Господнього дому; Пенінна завдавала жалю Анні, а Анна плакала й не їла.

8

Hannah’s Vow

Then Elkanah her husband said to her, “Hannah, why do you weep? Why do you not eat? And why is your heart grieved? Am I not better to you than ten sons?”

8

Раз якось Елкана, її чоловік, сказав до неї: «Чого ти, Анно, плачеш? Чому ти не їси нічого? Чого сумує твоє серце? Хіба я тобі не дорожчий від десятьох синів?»

9

So Hannah arose after they had finished eating and drinking in Shiloh. Now Eli the priest was sitting on the seat by the doorpost of the [c]tabernacle of the Lord.

9

Раз, як вони в Шіло наїлися та напилися, Анна підвелась і стала перед Господом; Елі ж священик сидів саме на ослоні біля дверей Господньої святині.

10

And she was in bitterness of soul, and prayed to the Lord and [d]wept in anguish.

10

В своїй журбі вона молилась до Господа й плакала гірко.

11

Then she made a vow and said, “O Lord of hosts, if You will indeed look on the affliction of Your maidservant and remember me, and not forget Your maidservant, but will give Your maidservant a male child, then I will give him to the Lord all the days of his life, and no razor shall come upon his head.”

11

І обріклась таким обітом: «Господи Сил, коли ти зглянешся над горем рабині твоєї та й згадаєш мене й не забудеш рабині твоєї, й даси рабині твоїй хлоп'ятко, я віддам його Господеві на ввесь його вік, і бритва не доторкнеться його голови.»

12

And it happened, as she continued praying before the Lord, that Eli watched her mouth.

12

І от як вона довго перед Господом молилась, Елі стежив увесь час за її устами.

13

Now Hannah spoke in her heart; only her lips moved, but her voice was not heard. Therefore Eli thought she was drunk.

13

Анна говорила тихцем, тільки ворушилися губи в неї, а голосу її не було чути; тож Елі думав, що вона п'яна.

14

So Eli said to her, “How long will you be drunk? Put your wine away from you!”

14

І сказав до неї: «Докіль ти будеш п'яною? Піди та витверезися!»

15

But Hannah answered and said, “No, my lord, I am a woman of sorrowful spirit. I have drunk neither wine nor intoxicating drink, but have poured out my soul before the Lord.

15

А Анна відповіла, кажучи: «О ні, мій Пане! Я — бідна жінка в смутку: ані вина, ані наливки я не пила; я мою душу виливаю перед Господом.

16

Do not consider your maidservant a wicked[e] woman, for out of the abundance of my complaint and grief I have spoken until now.”

16

Не вважай твою рабиню за якусь негодящу, бо то з надміру журби та горя я досі промовляла.»

17

Then Eli answered and said, “Go in peace, and the God of Israel grant your petition which you have asked of Him.”

17

Тоді Елі відповів їй: «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що його благала.»

18

And she said, “Let your maidservant find favor in your sight.” So the woman went her way and ate, and her face was no longer sad.

18

Вона ж сказала: «Дозволь своїй рабині знайти ласку в твоїх очах!» І пішла собі жінка й їла, й лице в неї не було таке, як перше.

19

Samuel Is Born and Dedicated

Then they rose early in the morning and worshiped before the Lord, and returned and came to their house at Ramah. And Elkanah knew Hannah his wife, and the Lord remembered her.

19

Встали вони раненько і, поклонившись перед Господом, пустилися в дорогу й прибули додому в Раму. Елкана спізнав Анну, свою жінку, й Господь згадав про неї,

20

So it came to pass in the process of time that Hannah conceived and bore a son, and called his name [f]Samuel, saying, “Because I have asked for him from the Lord.”

20

і Анна, зачавши, у свій час породила сина й назвала його ім'ям Самуїл, бо, мовляла, — я його випросила в Господа.

21

Now the man Elkanah and all his house went up to offer to the Lord the yearly sacrifice and his vow.

21

Раз, коли чоловік Елкана рушив з усією своєю родиною, щоб принести Господеві щорічну жертву й виконати обіт,

22

But Hannah did not go up, for she said to her husband, “Not until the child is weaned; then I will take him, that he may appear before the Lord and remain there forever.”

22

Анна не пішла, кажучи своєму чоловікові: «Не піду, покіль не відлучиться хлопець; тоді я приведу його, й він побачить обличчя Господнє й там зостанеться назавжди.»

23

So Elkanah her husband said to her, “Do what seems best to you; wait until you have weaned him. Only let the Lord [g]establish [h]His word.” Then the woman stayed and nursed her son until she had weaned him.

23

Елкана ж, її чоловік, мовив до неї: «Роби, як знаєш. Сиди дома, аж поки його не відлучиш. Дай тільки Господи, щоб справдилось твоє слово!» От і зісталась жінка й годувала сина, докіль не відлучила.

24

Now when she had weaned him, she took him up with her, with [i]three bulls, one ephah of flour, and a skin of wine, and brought him to the house of the Lord in Shiloh. And the child was young.

24

А коли відлучила, взяла його з собою в дорогу разом із бичком трилітнім, з однією міркою муки й бурдюком вина, та й привела його в дім Господній, у Шіло. Хлопець же був іще собі маленький.

25

Then they slaughtered a bull, and brought the child to Eli.

25

Бичка заколено, а мати привела хлопця до Елі,

26

And she said, “O my lord! As your soul lives, my lord, I am the woman who stood by you here, praying to the Lord.

26

і сказала: «Прошу тебе, мій пане! Так правда, як ти живий, я та жінка, що тут стояла біля тебе, молившись до Господа.

27

For this child I prayed, and the Lord has granted me my petition which I asked of Him.

27

Про це хлоп'ятко я молилась, і Господь дав мені те, що я просила в нього.

28

Therefore I also have lent him to the Lord; as long as he lives he shall be [j]lent to the Lord.” So they worshiped the Lord there.

28

За те ж я й віддаю його Господеві: по ввесь свій вік буде відданий Господеві!» І зоставила його там Господеві.

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

1 Samuel 1

1 Самуїла 1