New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Family of Elkanah

Now there was a certain man of Ramathaim Zophim, of the mountains of Ephraim, and his name was Elkanah the son of Jeroham, the son of [a]Elihu, the son of [b]Tohu, the son of Zuph, an Ephraimite.

1

Був один чоловік із Раматаїм-Зофиму, з гір Ефраїмових, на ймя Елкан, син Ерохама, сина Ілійного, сина Тохового Зуфієнка, Ефраїмій:

2

And he had two wives: the name of one was Hannah, and the name of the other Peninnah. Peninnah had children, but Hannah had no children.

2

І було в його дві жінки: одну звали Анна, другу Феннана. У Феннани були дїти, в Анни ж не було дїтей.

3

This man went up from his city yearly to worship and sacrifice to the Lord of hosts in Shiloh. Also the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, the priests of the Lord, were there.

3

І ходив сей чоловік що року з домівки своєї до Силому, молитись перед Господом Саваотом**, і приносити жертви. Там були Ілїй, і два сини його Офнїй і Пинеес сьвященниками Господнїми.

4

And whenever the time came for Elkanah to make an offering, he would give portions to Peninnah his wife and to all her sons and daughters.

4

Що разу ж, як жертвував Елкана, давав жінцї своїй Феннанї і всїм її синам і дочкам по частинї жертівній;

5

But to Hannah he would give a double portion, for he loved Hannah, although the Lord had closed her womb.

5

Аннї же давав окрему частину, бо любив її більше, хоч Господь зачинив її матїрне лоно.

6

And her rival also provoked her severely, to make her miserable, because the Lord had closed her womb.

6

Перекірниця ж її допікала їй гіркими речами, щоб їй досадити, що Господь зачинив лоно її.

7

So it was, year by year, when she went up to the house of the Lord, that she provoked her; therefore she wept and did not eat.

7

Так бувало воно що року, скільки нї ходили вони до Господнього дому, завдає було їй жалю, а та плаче й не їсть.

8

Hannah’s Vow

Then Elkanah her husband said to her, “Hannah, why do you weep? Why do you not eat? And why is your heart grieved? Am I not better to you than ten sons?”

8

Поспитав же чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і не їси і чого така сумна? Хиба ж я тобі не дорожчий за десять синів?

9

So Hannah arose after they had finished eating and drinking in Shiloh. Now Eli the priest was sitting on the seat by the doorpost of the [c]tabernacle of the Lord.

9

Як же вони раз у Силомі попоїли та напились, піднялась Анна та й пійшла перед Господа; Ілїй же, сьвященник, седїв саме на ослонї коло дверей Господнього храму.

10

And she was in bitterness of soul, and prayed to the Lord and [d]wept in anguish.

10

І молилась вона в своїй журбі Господеві і плакала гірко.

11

Then she made a vow and said, “O Lord of hosts, if You will indeed look on the affliction of Your maidservant and remember me, and not forget Your maidservant, but will give Your maidservant a male child, then I will give him to the Lord all the days of his life, and no razor shall come upon his head.”

11

Та й обреклась таким обітом: Господи Саваот! коли змилосердишся над горем раби твоєї та й згадаєш мене і не забудеш раби твоєї та даси рабі твоїй музького пагоньця, дак я передам його Господеві: по ввесь вік його бритва не доторкнеться голови його.

12

And it happened, as she continued praying before the Lord, that Eli watched her mouth.

12

Тим часом як вона так довго перед Господом молилась, Ілїй придивлявсь її устам;

13

Now Hannah spoke in her heart; only her lips moved, but her voice was not heard. Therefore Eli thought she was drunk.

13

Анна ж промовляла тихцем, тільки губами ворушила, голосу ж її не чутно було, то ж Ілїй думав, що вона пяна.

14

So Eli said to her, “How long will you be drunk? Put your wine away from you!”

14

От і рече до неї: Чи довго ще останеш пяною? Йди, витверезись.

15

But Hannah answered and said, “No, my lord, I am a woman of sorrowful spirit. I have drunk neither wine nor intoxicating drink, but have poured out my soul before the Lord.

15

І відказала Анна: Нї, панотченьку: я безщасна людина: вина й впоюючого напитку не пила я, тільки горе серця мого вилила перед Господом.

16

Do not consider your maidservant a wicked[e] woman, for out of the abundance of my complaint and grief I have spoken until now.”

16

Не вважай рабу твою за ледащу, бо я тільки з великої туги і печалї досї промовляла.

17

Then Eli answered and said, “Go in peace, and the God of Israel grant your petition which you have asked of Him.”

17

І відказав Ілїй: Іди з упокоєм; Бог Ізрайлів спевнить, про що ти його благала.

18

And she said, “Let your maidservant find favor in your sight.” So the woman went her way and ate, and her face was no longer sad.

18

І рече вона: Ой коли б же раба твоя та здобулась на твою ласку! От і пійшла собі молодиця, та й їла і не була вже більш сумна.

19

Samuel Is Born and Dedicated

Then they rose early in the morning and worshiped before the Lord, and returned and came to their house at Ramah. And Elkanah knew Hannah his wife, and the Lord remembered her.

19

Назавтра вранцї рано поклонились вони перед Господом та й вернулись додому в Раму. Як же пригорнувсь тодї Елкана до жінки своєї, спогадав про неї Господь,

20

So it came to pass in the process of time that Hannah conceived and bore a son, and called his name [f]Samuel, saying, “Because I have asked for him from the Lord.”

20

І як надійшла пора, Анна завагонїла та й вродила сина, і назвала його Самуїль: бо (казала): у Бога я випросила його.

21

Now the man Elkanah and all his house went up to offer to the Lord the yearly sacrifice and his vow.

21

Як ійшов же Елкана з усією родиною своєю знов, щоб принести Господеві рокову жертву і все, що він обіцяв,

22

But Hannah did not go up, for she said to her husband, “Not until the child is weaned; then I will take him, that he may appear before the Lord and remain there forever.”

22

Не пійшла з ними Анна, кажучи свойму чоловікові: коли хлопця відлучу, тодї відведу його, щоб він явивсь перед Господом та й зіставсь там довіку.

23

So Elkanah her husband said to her, “Do what seems best to you; wait until you have weaned him. Only let the Lord [g]establish [h]His word.” Then the woman stayed and nursed her son until she had weaned him.

23

І каже їй Елкана, чоловік її: Чини, як тобі лучче; седи дома, покіль відлучиш його. Дай тількі Господи, щоб слово твоє справдилось. От і зісталась молодиця дома та й годувала сина докіль не відлучила.

24

Now when she had weaned him, she took him up with her, with [i]three bulls, one ephah of flour, and a skin of wine, and brought him to the house of the Lord in Shiloh. And the child was young.

24

Як же відлучила, взяла вона його в дорогу, та ще й три бики та ефу муки й бурдюк вина, і прийшла до храму Господнього в Силом. Хлопець же був ще маленький.

25

Then they slaughtered a bull, and brought the child to Eli.

25

І заколено бика, і привела мати хлопчика перед Ілїя.

26

And she said, “O my lord! As your soul lives, my lord, I am the woman who stood by you here, praying to the Lord.

26

І рече: Панотче, так правда, як живе душа твоя, я та жінка, що тут перед тобою стояла, благаючи Господа;

27

For this child I prayed, and the Lord has granted me my petition which I asked of Him.

27

Про се хлопятко благала я, і Господь ізглянувсь на моє благаннє, що заносила до його.

28

Therefore I also have lent him to the Lord; as long as he lives he shall be [j]lent to the Lord.” So they worshiped the Lord there.

28

Оце ж і я оддаю його Господеві на ввесь вік його, щоб служив Господеві. От і зоставила його там Господеві.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Samuel 1

1 Самуїла 1