Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Турконяка
Одного дня Йонатан, син Саула, сказав слузі, який носив його зброю: Давай пройдемо до Мессави филистимців, що на тому боці! Та він не сповістив цього своєму батькові.
And Saul was sitting in the outskirts of Gibeah under a pomegranate tree which is in Migron. The people who were with him were about six hundred men.
А Саул у той час перебував поблизу гранатового дерева на верхів’ї гори, що в Маґдоні, і з ним були якихось шістсот чоловік
Ahijah the son of Ahitub, Ichabod’s brother, the son of Phinehas, the son of Eli, the Lord’s priest in Shiloh, was wearing an ephod. But the people did not know that Jonathan had gone.
і Ахія, син Ахітова, брата Йохавида, сина Фінееса, сина Ілі, Божого священика в Силомі, який носив ефод. Та народ не знав, що Йонатан пішов.
Between the passes, by which Jonathan sought to go over to the Philistines’ garrison, there was a sharp rock on one side and a sharp rock on the other side. And the name of one was Bozez, and the name of the other Seneh.
Посеред переходу, яким Йонатан намагався пробратися до табору филистимців, був виступ скелі з одного боку і виступ скелі з іншого, ім’я одного — Вазес, ім’я другого — Сенна.
The front of one faced northward opposite Michmash, and the other southward opposite Gibeah.
Одна дорога — з півночі, що йде до Махмаса, друга дорога — з півдня, що йде до Ґаваа.
Then Jonathan said to the young man who bore his armor, “Come, let us go over to the garrison of these uncircumcised; it may be that the Lord will work for us. For nothing restrains the Lord from saving by many or by few.”
І промовив Йонатан до слуги, який носив його зброю: Давай пройдемо до Мессави тих необрізаних. Можливо Господь що-небудь зробить для нас! Адже Господу не важко спасати за допомогою багатьох чи кількох!
So his armorbearer said to him, “Do all that is in your heart. Go then; here I am with you, according to your heart.”
А той, хто носив його зброю, сказав йому: Чини все, до чого схилилося твоє серце. Ось я з тобою, як твоє серце, так і моє серце!
Then Jonathan said, “Very well, let us cross over to these men, and we will show ourselves to them.
Тоді Йонатан сказав: Ось ми переходимо до мужів і натрапимо на них!
If they say thus to us, ‘Wait until we come to you,’ then we will stand still in our place and not go up to them.
Якщо заговорять до нас так: Зачекайте там, аж доки сповістимо вам! То станемо в себе і не підемо проти них.
But if they say thus, ‘Come up to us,’ then we will go up. For the Lord has delivered them into our hand, and this will be a sign to us.”
Якщо ж до нас так скажуть: Ходіть до нас! То підемо, бо Господь передав їх у наші руки. Це нам знак!
So both of them showed themselves to the garrison of the Philistines. And the Philistines said, “Look, the Hebrews are coming out of the holes where they have hidden.”
І вони обидва ввійшли до Мессави филистимців, а филистимці кажуть: Ось євреї виходять зі своїх ровів, куди вони поховалися.
І мужі Мессави звернулися до Йонатана і до того, хто носив його зброю, і кажуть: Підійдіть до нас, і ми вам щось покажемо! Тож Йонатан сказав до того, хто носив його зброю: Давай за мною, бо Господь передав їх у руки Ізраїля!
And Jonathan climbed up on his hands and knees with his armorbearer after him; and they fell before Jonathan. And as he came after him, his armorbearer killed them.
І Йонатан на своїх руках і на своїх ногах піднявся вверх, і той, хто носив його зброю, з ним. І поглянули на обличчя Йонатана, і він побив їх, а той, хто носив його зброю, бив за ним.
І перший погром, яким Йонатан і той, хто носив його зброю, побили дротиками, пращами і камінням з долини складав приблизно двадцять чоловік.
І був жах у таборі й на полі. І весь народ, який в Мессаваті, і грабіжники жахнулися, та вони не бажали діяти, і земля була перелякана, і був жах від Господа.
Now the watchmen of Saul in Gibeah of Benjamin looked, and there was the multitude, melting away; and they went here and there.
Вартові Саула в Ґаваа Веніаміна глянули, аж ось табір перебував у замішанні по один бік і по інший.
Then Saul said to the people who were with him, “Now call the roll and see who has gone from us.” And when they had called the roll, surprisingly, Jonathan and his armorbearer were not there.
І Саул сказав народові, який з ним: Розвідайте та подивіться, хто пішов від нас! І перевірили, і ось не знаходили Йонатана і того, хто носить його зброю.
І сказав Саул Ахії: Принесіть ефод! (Оскільки він у той день носив ефод перед Ізраїлем).
Now it happened, while Saul talked to the priest, that the noise which was in the camp of the Philistines continued to increase; so Saul said to the priest, “Withdraw your hand.”
І сталося, коли Саул говорив до священика, то шум в таборі филистимців дедалі більше зростав [1]. І промовив Саул до священика: Зведи твої руки!
Then Saul and all the people who were with him assembled, and they went to the battle; and indeed every man’s sword was against his neighbor, and there was very great confusion.
І заволав Саул і весь народ, який був з ним, аж поки не вступили в бій, і ось меч кожного був проти свого ближнього, — дуже велике замішання!
Moreover the Hebrews who were with the Philistines before that time, who went up with them into the camp from the surrounding country, they also joined the Israelites who were with Saul and Jonathan.
Раби, які були з филистимцями вчора і третього дня, ті, які йшли до табору, повернулися і вони, щоби бути з Ізраїлем, з тими, хто із Саулом і Йонатаном.
Likewise all the men of Israel who had hidden in the mountains of Ephraim, when they heard that the Philistines fled, they also followed hard after them in the battle.
І весь Ізраїль, ті, які переховувалися на горі Єфрема, почули, що филистимці втекли, тож і вони зібралися за ними в бій.
So the Lord saved Israel that day, and the battle shifted to Beth Aven.
У той день Господь спас Ізраїля.
І бій перейшов Ветон, і весь народ був із Саулом, якихось десять тисяч чоловік. І поширилася війна на кожне місто, що на горі Єфрема.
І бій перейшов Ветон, і весь народ був із Саулом, якихось десять тисяч чоловік. І поширилася війна на кожне місто, що на горі Єфрема.
Saul’s Rash Oath
And the men of Israel were distressed that day, for Saul had placed the people under oath, saying, “Cursed is the man who eats any food until evening, before I have taken vengeance on my enemies.” So none of the people tasted food.
And the men of Israel were distressed that day, for Saul had placed the people under oath, saying, “Cursed is the man who eats any food until evening, before I have taken vengeance on my enemies.” So none of the people tasted food.
А Саул з незнання вчинив у той день великий переступ незнання, — він закляв народ, кажучи: Проклятий чоловік, який їстиме хліб до вечора, аж помщуся моєму ворогові! І весь народ не їв хліба.
Now all the people of the land came to a forest; and there was honey on the ground.
А вся земля обідала. Хащі Яар були багатими на мед — на поверхні рівнини.
And when the people had come into the woods, there was the honey, dripping; but no one put his hand to his mouth, for the people feared the oath.
І прийшов народ до місця, багатого на мед, і ось він ішов, розмовляючи, та однак не було того, котрий повертав би свою руку до своїх уст, бо народ злякався Господньої клятви.
А Йонатан не чув, коли його батько заклинав народ, і він простягнув кінець своєї палиці, що в його руці, замочив її до вощини з медом, повернув свою руку до своїх уст, і його очі просвітилися.
Then one of the people said, “Your father strictly charged the people with an oath, saying, ‘Cursed is the man who eats food this day.’ ” And the people were faint.
А один із народу зауважив, кажучи: Твій батько ж узяв у народу присягу [2] , кажучи: Проклятий чоловік, який сьогодні їстиме хліб! Тож народ підупав.
But Jonathan said, “My father has troubled the land. Look now, how my countenance has brightened because I tasted a little of this honey.
А Йонатан зрозумів і промовив: Мій батько знищив землю! Знай же, що мої очі побачили, бо я покуштував трохи цього меду,
How much better if the people had eaten freely today of the spoil of their enemies which they found! For now would there not have been a much greater slaughter among the Philistines?”
але коли б народ таки поїв [3] сьогодні зі здобичі їхніх ворогів, яку знайшли, то наскільки більшою тепер була б поразка серед филистимців!
І в той день він побив филистимців у Махемасі, і народ дуже знемігся.
І повернувся народ до здобичі, і народ взяв отари, стада, телят і різав на землі, і народ їв з кров’ю.
Then they told Saul, saying, “Look, the people are sinning against the Lord by eating with the blood!”
So he said, “You have dealt treacherously; roll a large stone to me this day.”
So he said, “You have dealt treacherously; roll a large stone to me this day.”
І сповістили Саулові, кажучи: Народ згрішив проти Господа, бо їв з кров’ю! А Саул у Ґеттемі сказав: Прикотіть мені сюди великий камінь!
Then Saul said, “Disperse yourselves among the people, and say to them, ‘Bring me here every man’s ox and every man’s sheep, slaughter them here, and eat; and do not sin against the Lord by eating with the blood.’ ” So every one of the people brought his ox with him that night, and slaughtered it there.
Розійдіться в народ і скажіть їм, — промовив Саул, — щоб кожний приводив сюди своє теля і кожний свою вівцю, і нехай на ньому заколює, і не грішіть проти Господа, щоб їсти з кров’ю! І весь народ приводив (кожний те, що в його руці) й там різали.
Then Saul built an altar to the Lord. This was the first altar that he built to the Lord.
І Саул збудував там жертовник для Господа. Це був перший, побудований Саулом, жертовник для Господа.
Now Saul said, “Let us go down after the Philistines by night, and plunder them until the morning light; and let us not leave a man of them.”
And they said, “Do whatever seems good to you.”
Then the priest said, “Let us draw near to God here.”
And they said, “Do whatever seems good to you.”
Then the priest said, “Let us draw near to God here.”
І сказав Саул: Ходімо за филистимцями вночі й пограбуймо їх, аж доки не проясниться день, і жодного не залишимо з них! А вони сказали: Усе, що добре перед тобою, чини! А священик сказав: Давайте підемо звідси до Бога!
So Saul asked counsel of God, “Shall I go down after the Philistines? Will You deliver them into the hand of Israel?” But He did not answer him that day.
І запитав Саул Бога: Якщо б я пішов за филистимцями, то чи видаси їх у руки Ізраїля? Та Він не відповів йому в той день.
And Saul said, “Come over here, all you chiefs of the people, and know and see what this sin was today.
Тоді Саул сказав: Приведіть сюди всі коліна Ізраїля, пізнайте і довідайтеся, через кого сьогодні стався цей гріх.
For as the Lord lives, who saves Israel, though it be in Jonathan my son, he shall surely die.” But not a man among all the people answered him.
Адже живе Господь, Який спасає Ізраїля, бо якщо дасть відповідь і проти мого сина Йонатана, то він неодмінно помре [4]! Та не було жодного, хто дав би відповідь, серед усього народу.
Then he said to all Israel, “You be on one side, and my son Jonathan and I will be on the other side.”
And the people said to Saul, “Do what seems good to you.”
And the people said to Saul, “Do what seems good to you.”
Тож він сказав усьому Ізраїлеві: Ви станете рабами, і я з моїм сином Йонатаном станемо рабами. А народ сказав Саулові: Чини те, що добре перед тобою.
І промовив Саул: Господи, Боже Ізраїля, чому не відповів Ти сьогодні Твоєму рабові? Чи несправедливість в мені, чи в моєму синові Йонатані? Господи, Боже Ізраїля, дай об’явлення! Якщо ж скажеш це: У народі Твоєму Ізраїлі, дай же праведність! І жереб випав на Йонатана та Саула, і народ відійшов.
And Saul said, “Cast lots between my son Jonathan and me.” So Jonathan was taken.
І сказав Саул: Киньте між мною і між моїм сином Йонатаном. Кого лишень Господь жеребом вибере, нехай помре! І народ сказав Саулові: Хай не станеться це слово! Та Саул переміг народ, тож кидають між ним і між його сином Йонатаном, і жереб випадає на Йонатана.
Then Saul said to Jonathan, “Tell me what you have done.”
And Jonathan told him, and said, “I only tasted a little honey with the end of the rod that was in my hand. So now I must die!”
And Jonathan told him, and said, “I only tasted a little honey with the end of the rod that was in my hand. So now I must die!”
І Саул сказав Йонатанові: Сповісти мені, що ти вчинив! І сповістив йому Йонатан, кажучи: Я справді скуштував [5] трохи меду, на кінчику палиці, що в моїй руці. І ось я маю померти.
Saul answered, “God do so and more also; for you shall surely die, Jonathan.”
А Саул сказав йому: Це нехай учинить мені Бог і нехай це додасть, бо він безсумнівно сьогодні помре [6]!
But the people said to Saul, “Shall Jonathan die, who has accomplished this great deliverance in Israel? Certainly not! As the Lord lives, not one hair of his head shall fall to the ground, for he has worked with God this day.” So the people rescued Jonathan, and he did not die.
Та народ сказав Саулові: Хіба сьогодні помре той, хто вчинив це велике спасіння в Ізраїлі? Нехай живе Господь! Якщо на землю впаде волос з його голови… адже Божий народ зробив цей день! І народ помолився за Йонатана в той день, і він не помер.
Then Saul returned from pursuing the Philistines, and the Philistines went to their own place.
А Саул відійшов від переслідування филистимців, і филистимці пішли до своєї місцевості.
І Саул успадкував правління над Ізраїлем. Він воював довкола з усіма його ворогами: проти Моава, проти синів Аммона, проти синів Едома, до Ветеора, до царя Сува і до филистимців, куди лиш повертався, він був переможцем.
Він діяв владно і побив Амалика, і визволив Ізраїля з руки тих, які топтали його.
Синами Саула були: Йонатан, Єссій і Мелхіса, й імена його двох дочок: ім’я первородної — Меров, ім’я другої — Мелхола.
The name of Saul’s wife was Ahinoam the daughter of Ahimaaz. And the name of the commander of his army was Abner the son of Ner, Saul’s uncle.
Ім’я його жінки — Ахіноом, дочка Ахімааса. Ім’я полководця: Авенир, син Нира, син родича Саула.
Kish was the father of Saul, and Ner the father of Abner was the son of Abiel.
Кіс, батько Саула, і Нир, батько Авенира, був сином Яміна, сина Авіїла.