New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

David Spares Saul

Now it happened, when Saul had returned from following the Philistines, that it was told him, saying, “Take note! David is in the Wilderness of En Gedi.”

1

І звідти вийшов Давид і перебував в безпечних місцях в Ен-Гадди.

2

Then Saul took three thousand chosen men from all Israel, and went to seek David and his men on the Rocks of the Wild Goats.

2

Як же вернувся Саул із походу свого прити Филистіїв, з'ясовано йому: Давид обертається тепер в Енгадській пустинї.

3

So he came to the sheepfolds by the road, where there was a cave; and Saul went in to attend to his needs. (David and his men were staying in the recesses of the cave.)

3

Узяв тодї Саул три тисячі з усього Ізраїля вибраних людей та й пустивсь, шукати Давида й людей його, по горах, куди дикі кози можуть ходити.

4

Then the men of David said to him, “This is the day of which the Lord said to you, ‘Behold, I will deliver your enemy into your hand, that you may do to him as it seems good to you.’ ” And David arose and secretly cut off a corner of Saul’s robe.

4

По дорозї прийшов до хлївів овечих; а була там печера, й ввійшов туди Саул справити свою природну потребу; тим часом у кінцї в печері сидїв Давид із своїми людьми.

5

Now it happened afterward that David’s heart troubled him because he had cut Saul’s robe.

5

І казали Давидові люде його: Оце ж той день, що про його казав тобі Господь: Видам тобі в руки ворога твого, щоб ти чинив із ним, що тобі вподобаєсь. Давид же встав та й урізав тихцем кусень поли в верхній одежі в Саула.

6

And he said to his men, “The Lord forbid that I should do this thing to my master, the Lord’s anointed, to stretch out my hand against him, seeing he is the anointed of the Lord.”

6

Опісля ж ударила Давида совість, що він урізав поли в Сауловій одежі.

7

So David restrained his servants with these words, and did not allow them to rise against Saul. And Saul got up from the cave and went on his way.

7

І сказав він людям своїм: Нехай не дозволить менї Бог вдїяти таке мойму панові, помазанникові Господньому, щоб наложити на його руку, бо він помазанник Господень.

8

David also arose afterward, went out of the cave, and called out to Saul, saying, “My lord the king!” And when Saul looked behind him, David stooped with his face to the earth, and bowed down.

8

І зупинив Давид своїх людей сими словами і не дав їм устати на Саула. А Саул устав і вийшов із печері на дорогу.

9

And David said to Saul: “Why do you listen to the words of men who say, ‘Indeed David seeks your harm’?

9

Потім встав і Давид, покинув печеру та й промовив услїд Саулові: Пане мій, царю! Озирнеться Саул, коли ж Давид припав лицем до землї та й поклонивсь йому.

10

Look, this day your eyes have seen that the Lord delivered you today into my hand in the cave, and someone urged me to kill you. But my eye spared you, and I said, ‘I will not stretch out my hand against my lord, for he is the Lord’s anointed.’

10

І каже Давид Саулові: На що ти слухаєш людського наговору, що мовляють: Давид хоче лиха тобі?

11

Moreover, my father, see! Yes, see the corner of your robe in my hand! For in that I cut off the corner of your robe, and did not kill you, know and see that there is neither evil nor rebellion in my hand, and I have not sinned against you. Yet you hunt my life to take it.

11

Ось сьогоднї бачив єси своїми очима, що Господь віддавав тебе в руки мої в печері; менї ж і радили тебе вбити, та я ощадив тебе і сказав: не зніму руки на пана мого, бо він помазанник Господень.

12

Let the Lord judge between you and me, and let the Lord avenge me on you. But my hand shall not be against you.

12

Отче мій! споглянь, ось у мене в руцї клапоть з одежі твоєї; я урізав поли в твоїй одежі, а тебе не вбив; з сього зрозумій, що я не мислю тобі зла й зради і не провинивсь проти тебе нїчим, а ти наважився, щоб загубити мою душу.

13

As the proverb of the ancients says, ‘Wickedness proceeds from the wicked.’ But my hand shall not be against you.

13

Нехай Господь між нами двома розсудить, нехай Господь за мене на тобі помститься,

14

After whom has the king of Israel come out? Whom do you pursue? A dead dog? A flea?

14

Як се й говорить стара приповідка: від безбожних виходить безбожність; моя ж рука не буде на тобі.

15

Therefore let the Lord be judge, and judge between you and me, and see and plead my case, and deliver me out of your hand.”

15

За ким уганяти вийшов царь Ізраїльський? Кого переслїдуєш ти? Здохлого пса, одну блоху!

16

So it was, when David had finished speaking these words to Saul, that Saul said, “Is this your voice, my son David?” And Saul lifted up his voice and wept.

16

Нехай же Господь буде суддею та й розсудить між обома нами. Він розбере справу мою і спасе мене від руки твоєї.

17

Then he said to David: “You are more righteous than I; for you have rewarded me with good, whereas I have rewarded you with evil.

17

Як же скінчив Давид сю промову до Саула, сказав Саул: Чи не твій же се голос, синоньку Давиде? Та й заплакав Саул у голос,

18

And you have shown this day how you have dealt well with me; for when the Lord delivered me into your hand, you did not kill me.

18

І сказав Давидові: Ти справедливший за мене, ти бо показав менї добро, тодї як я заподїяв тобі зло;

19

For if a man finds his enemy, will he let him get away safely? Therefore may the Lord reward you with good for what you have done to me this day.

19

Ти доказав те сьогоднї, поступивши зо мною милостиво: не вбив мене, дарма що Господь видав мене тобі в руки.

20

And now I know indeed that you shall surely be king, and that the kingdom of Israel shall be established in your hand.

20

Хто ж бо, найшовши ворога свого, пустить його на добру дорогу?

21

Therefore swear now to me by the Lord that you will not cut off my descendants after me, and that you will not destroy my name from my father’s house.”

21

Оце ж я знаю, що ти будеш царем і що в твоїй руцї остоїться царюваннє над Ізраїлем.

22

So David swore to Saul. And Saul went home, but David and his men went up to the stronghold.

22

Поклянися ж менї Господом, що не викорениш потомства мого після мене і не вигубиш мого ймення в роду мойму.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Samuel 24

1 Самуїла 24