Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Огієнка
David Spares Saul
Now it happened, when Saul had returned from following the Philistines, that it was told him, saying, “Take note! David is in the Wilderness of En Gedi.”
Now it happened, when Saul had returned from following the Philistines, that it was told him, saying, “Take note! David is in the Wilderness of En Gedi.”
А Давид вийшов звідти, і осівся в тверди́нях Ен-Ґеді.
Then Saul took three thousand chosen men from all Israel, and went to seek David and his men on the Rocks of the Wild Goats.
І сталося, як вернувся Саул із погоні за филисти́млянами, то доне́сли йому, говорячи: „Ось Давид у пустині Ен-Ґеді“.
So he came to the sheepfolds by the road, where there was a cave; and Saul went in to attend to his needs. (David and his men were staying in the recesses of the cave.)
І взяв Саул три тисячі ві́йська, ви́браних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.
Then the men of David said to him, “This is the day of which the Lord said to you, ‘Behold, I will deliver your enemy into your hand, that you may do to him as it seems good to you.’ ” And David arose and secretly cut off a corner of Saul’s robe.
І прийшов він до коша́р на отари при дорозі, а там пече́ра. І Саул увійшов туди для потреби, а по бока́х печери сиділи Давид та люди його.
Now it happened afterward that David’s heart troubled him because he had cut Saul’s robe.
І сказали люди Давида до нього: „Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх оча́х“. А Давид устав, і тихо відтяв по́лу Саулового плаща́.
And he said to his men, “The Lord forbid that I should do this thing to my master, the Lord’s anointed, to stretch out my hand against him, seeing he is the anointed of the Lord.”
І сталося по́тім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.
So David restrained his servants with these words, and did not allow them to rise against Saul. And Saul got up from the cave and went on his way.
І сказав він до своїх людей: „Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому пома́занцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він — пома́занець Господній!“
David also arose afterward, went out of the cave, and called out to Saul, saying, “My lord the king!” And when Saul looked behind him, David stooped with his face to the earth, and bowed down.
І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.
And David said to Saul: “Why do you listen to the words of men who say, ‘Indeed David seeks your harm’?
А пото́му Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: „Пане мій, о ца́рю!“ А Саул озирну́вся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.
Look, this day your eyes have seen that the Lord delivered you today into my hand in the cave, and someone urged me to kill you. But my eye spared you, and I said, ‘I will not stretch out my hand against my lord, for he is the Lord’s anointed.’
І сказав Давид до Саула: „На́що ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?
Moreover, my father, see! Yes, see the corner of your robe in my hand! For in that I cut off the corner of your robe, and did not kill you, know and see that there is neither evil nor rebellion in my hand, and I have not sinned against you. Yet you hunt my life to take it.
Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосе́рдився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він — пома́занець Господній!
Let the Lord judge between you and me, and let the Lord avenge me on you. But my hand shall not be against you.
І подивися, ба́тьку мій, і поглянь на по́лу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю по́лу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чига́єш на душу мою, щоб забра́ти її!
As the proverb of the ancients says, ‘Wickedness proceeds from the wicked.’ But my hand shall not be against you.
Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімсти́ться Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!
After whom has the king of Israel come out? Whom do you pursue? A dead dog? A flea?
Як говорить стародавня при́казка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!
Therefore let the Lord be judge, and judge between you and me, and see and plead my case, and deliver me out of your hand.”
За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?
So it was, when David had finished speaking these words to Saul, that Saul said, “Is this your voice, my son David?” And Saul lifted up his voice and wept.
І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки“.
Then he said to David: “You are more righteous than I; for you have rewarded me with good, whereas I have rewarded you with evil.
І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова́ до Саула, то Саул сказав: „Чи це твій голос, сину мій Давиде?“ І підняв Саул голос свій, та й заплакав.
And you have shown this day how you have dealt well with me; for when the Lord delivered me into your hand, you did not kill me.
І сказав він до Давида: „Справедливі́ший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.
For if a man finds his enemy, will he let him get away safely? Therefore may the Lord reward you with good for what you have done to me this day.
Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.
And now I know indeed that you shall surely be king, and that the kingdom of Israel shall be established in your hand.
Як чоловік зна́йде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відпла́тить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.
Therefore swear now to me by the Lord that you will not cut off my descendants after me, and that you will not destroy my name from my father’s house.”
А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царюва́ти, і стане в руці твоій Ізраїлеве царство.