Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Хоменка
David’s Conflict with the Amalekites
Now it happened, when David and his men came to Ziklag, on the third day, that the Amalekites had invaded the South and Ziklag, attacked Ziklag and burned it with fire,
Now it happened, when David and his men came to Ziklag, on the third day, that the Amalekites had invaded the South and Ziklag, attacked Ziklag and burned it with fire,
Як же прийшов Давид зі своїми людьми третього дня у Ціклаг, напали були амалекитяни на Негев і на Ціклаг: вони сплюндрували Ціклаг і спалили його вогнем;
and had taken captive the women and those who were there, from small to great; they did not kill anyone, but carried them away and went their way.
зайняли в полон жінок і все, що було в ньому, мале й велике; але нікого не вбили, а погнали геть та пішли своєю дорогою далі.
So David and his men came to the city, and there it was, burned with fire; and their wives, their sons, and their daughters had been taken captive.
Як же прийшов Давид зо своїми людьми в місто, воно було спалене; а їхніх жінок, синів і дочок забрано в полон.
Then David and the people who were with him lifted up their voices and wept, until they had no more power to weep.
Тоді Давид із людьми, що були з ним, заплакали вголос; і плакали, аж поки в них не стало сили плакати вже більше.
And David’s two wives, Ahinoam the Jezreelitess, and Abigail the widow of Nabal the Carmelite, had been taken captive.
Обох жінок Давидових зайняли в полон: Ахіноаму з Єзреела й Авігайлу, вдову по Навалі з Кармелю.
Давид потрапив у велику скруту, бо люди говорили, щоб його каменувати, тому що в усіх було на душі гірко — кожному за своїх синів і дочок. Однак, Давид кріпився духом у Господі, своїм Бозі.
Then David said to Abiathar the priest, Ahimelech’s son, “Please bring the ephod here to me.” And Abiathar brought the ephod to David.
Давид сказав до священика Евіятара, сина Ахімелеха: «Принеси мені ефод.» І приніс Евіятар Давидові ефод.
So David inquired of the Lord, saying, “Shall I pursue this troop? Shall I overtake them?”
And He answered him, “Pursue, for you shall surely overtake them and without fail recover all.”
And He answered him, “Pursue, for you shall surely overtake them and without fail recover all.”
І Давид спитав Господа: «Чи наздоганяти мені цю орду? Чи я її дожену?» І сказано йому: «Наздоганяй, ти доженеш їх певно та визволиш (бранців).»
So David went, he and the six hundred men who were with him, and came to the Brook Besor, where those stayed who were left behind.
І двигнувся Давид, він і шістсот чоловік, що були при ньому, прибули до Бесор-потоку; а ті, що відстали позаду, залишились.
But David pursued, he and four hundred men; for two hundred stayed behind, who were so weary that they could not cross the Brook Besor.
Давид із чотирма сотнями гнав далі, а решта двісті зупинилась, бо були так потомлені, що не могли перейти Бесор-потоку.
Then they found an Egyptian in the field, and brought him to David; and they gave him bread and he ate, and they let him drink water.
Знайшли вони в полі якогось єгиптянина та й привели до Давида. Дали йому з'їсти хліба й води напитись.
And they gave him a piece of a cake of figs and two clusters of raisins. So when he had eaten, his strength came back to him; for he had eaten no bread nor drunk water for three days and three nights.
Дали йому також шматок збитих сухих смокв і двоє грон родзинок. Те все з'їв він і очуняв, бо був не їв і не пив нічого три дні й три ночі.
Then David said to him, “To whom do you belong, and where are you from?”
And he said, “I am a young man from Egypt, servant of an Amalekite; and my master left me behind, because three days ago I fell sick.
And he said, “I am a young man from Egypt, servant of an Amalekite; and my master left me behind, because three days ago I fell sick.
Тоді Давид його спитав: «Чий ти? Звідки ти?» Той відповів: «Я єгипетський хлопець, раб одного амалекитянина. Пан мій мене покинув, бо три дні тому я був занедужав.
We made an invasion of the southern area of the Cherethites, in the territory which belongs to Judah, and of the southern area of Caleb; and we burned Ziklag with fire.”
Ми були напали на Негев Керетійський, на той, що належав Юді, та на Негев Калевський, і Ціклаг були підпалили.»
And David said to him, “Can you take me down to this troop?”
So he said, “Swear to me by God that you will neither kill me nor deliver me into the hands of my master, and I will take you down to this troop.”
So he said, “Swear to me by God that you will neither kill me nor deliver me into the hands of my master, and I will take you down to this troop.”
Давид його спитав: «Чи проведеш мене до тієї орди?» Той відповів: «Поклянись мені Богом, що не вб'єш мене й не видаси моєму панові, то я проведу тебе до тієї орди.»
And when he had brought him down, there they were, spread out over all the land, eating and drinking and dancing, because of all the great spoil which they had taken from the land of the Philistines and from the land of Judah.
Повів він його туди, а вони розкинулись по всій країні, — їдять, п'ють і танцюють, святкуючи із-за великої здобичі, що були забрали з Філістимлянської землі й землі Юди.
Then David attacked them from twilight until the evening of the next day. Not a man of them escaped, except four hundred young men who rode on camels and fled.
Громив їх Давид від світанку аж до вечора, винищуючи так, що ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот молодих чоловіків, які скочили на верблюдів та повтікали.
So David recovered all that the Amalekites had carried away, and David rescued his two wives.
І визволив Давид усе, що амалекитяни були забрали, й обох своїх жінок теж визволив.
And nothing of theirs was lacking, either small or great, sons or daughters, spoil or anything which they had taken from them; David recovered all.
Нічого в них не пропало, ні з малого, ні з великого, ні з синів, ні з дочок, ні зо здобичі, та ніщо з того, що ті були забрали, — все Давид повернув назад.
Then David took all the flocks and herds they had driven before those other livestock, and said, “This is David’s spoil.”
і забрали всіх овець і худобу та гнали їх перед Давидом, вигукуючи: «Це Давидова здобич!»
Тоді Давид повернувсь до тих двох сотень чоловік, що були надто стомлені й не могли йти за Давидом і що він лишив їх був при Бесор-потоці. Вони вийшли назустріч Давидові й людям, що були при ньому, й, приступивши до Давида та людей, поздоровили їх.
Та всякі злостивці й негідники між людьми, що ходили з Давидом, заговорили так: «Тому, що вони не ходили з нами, не дамо їм нічого зо здобичі, яку ми відібрали, крім Їхніх жінок та їхніх дітей: нехай собі їх візьмуть та йдуть.»
But David said, “My brethren, you shall not do so with what the Lord has given us, who has preserved us and delivered into our hand the troop that came against us.
Але Давид мовив: «Не чиніте так після того, що Господь дав нам: нас оборонив, а орду, що була вийшла проти нас, він видав нам у руки.
For who will heed you in this matter? But as his part is who goes down to the battle, so shall his part be who stays by the supplies; they shall share alike.”
Та й хто вас слухатиме в цій справі? Бо яка частина тих, що ходили в битву, така частина й тих, що сиділи при обозі! Всім приділять по-рівному.»
So it was, from that day forward; he made it a statute and an ordinance for Israel to this day.
Так було воно з того дня надалі. Він це зробив законом та звичаєм в Ізраїлі по цей день.
Повернувшися в Ціклаг, Давид послав частину здобичі старшим юдейським, своїм приятелям, зо словами: «Ось вам гостинець зо здобичі від ворогів Господніх.»
to those who were in Bethel, those who were in Ramoth of the South, those who were in Jattir,
І послав тим, що в Бетулі, в Рамоті-Негеві, в Яттірі,
those who were in Aroer, those who were in Siphmoth, those who were in Eshtemoa,
тим, що в Ароері, в Сіфмоті, в Ештемоа,
those who were in Rachal, those who were in the cities of the Jerahmeelites, those who were in the cities of the Kenites,
тим, що в Кармелі, по містах єрахмаельських, по містах кеніїв,
тим, що в Хормі, в Бор-Ашані, в Атаху,