New Living Translation

Переклад Хоменка

A Son Is Promised to Sarah

The LORD appeared again to Abraham near the oak grove belonging to Mamre. One day Abraham was sitting at the entrance to his tent during the hottest part of the day.

1

Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.

2

He looked up and noticed three men standing nearby. When he saw them, he ran to meet them and welcomed them, bowing low to the ground.

2

Підвів він свої очі та глянув — три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі,

3

“My lord,” he said, “if it pleases you, stop here for a while.

3

та й каже: "Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого.

4

Rest in the shade of this tree while water is brought to wash your feet.

4

Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом.

5

And since you’ve honored your servant with this visit, let me prepare some food to refresh you before you continue on your journey.”
“All right,” they said. “Do as you have said.”

5

Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги." А вони відповіли: "Зроби так, як сказав."

6

So Abraham ran back to the tent and said to Sarah, “Hurry! Get three large measuresa of your best flour, knead it into dough, and bake some bread.”

6

Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: "Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць."

7

Then Abraham ran out to the herd and chose a tender calf and gave it to his servant, who quickly prepared it.

7

По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його.

8

When the food was ready, Abraham took some yogurt and milk and the roasted meat, and he served it to the men. As they ate, Abraham waited on them in the shade of the trees.

8

Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли.

9

“Where is Sarah, your wife?” the visitors asked.
“She’s inside the tent,” Abraham replied.

9

І промовили вони до нього: "Де Сара, твоя жінка?" Він відповів: "Ось тут у наметі."

10

Then one of them said, “I will return to you about this time next year, and your wife, Sarah, will have a son!”
Sarah was listening to this conversation from the tent.

10

(Один) і каже: "Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина." А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього.

11

Abraham and Sarah were both very old by this time, and Sarah was long past the age of having children.

11

Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок.

12

So she laughed silently to herself and said, “How could a worn-out woman like me enjoy such pleasure, especially when my master — my husband — is also so old?”

12

Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: "Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький."

13

Then the LORD said to Abraham, “Why did Sarah laugh? Why did she say, ‘Can an old woman like me have a baby?’

13

Але Господь сказав до Авраама: "Чого ж це сміялася Сара, кажучи: "Чи ж справді можу родити, бож я стара!"

14

Is anything too hard for the LORD? I will return about this time next year, and Sarah will have a son.”

14

Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."

15

Sarah was afraid, so she denied it, saying, “I didn’t laugh.”
But the LORD said, “No, you did laugh.”

15

Сара ж перечила, кажучи: "Я не сміялася" — бо вона злякалась. Та він сказав: "Ні, ти таки сміялась."

16

Abraham Intercedes for Sodom

Then the men got up from their meal and looked out toward Sodom. As they left, Abraham went with them to send them on their way.

16

Встали ці чоловіки звідсіля й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх.

17

“Should I hide my plan from Abraham?” the LORD asked.

17

При тому Господь думав: "Чи затаїти перед Авраамом те, що роблю?

18

“For Abraham will certainly become a great and mighty nation, and all the nations of the earth will be blessed through him.

18

З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і через нього благословенні будуть усі народи землі.

19

I have singled him out so that he will direct his sons and their families to keep the way of the LORD by doing what is right and just. Then I will do for Abraham all that I have promised.”

19

Бо я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому."

20

So the LORD told Abraham, “I have heard a great outcry from Sodom and Gomorrah, because their sin is so flagrant.

20

Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий.

21

I am going down to see if their actions are as wicked as I have heard. If not, I want to know.”

21

Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати."

22

The other men turned and headed toward Sodom, but the LORD remained with Abraham.

22

І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом.

23

Abraham approached him and said, “Will you sweep away both the righteous and the wicked?

23

Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: "Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним?

24

Suppose you find fifty righteous people living there in the city — will you still sweep it away and not spare it for their sakes?

24

Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому?

25

Surely you wouldn’t do such a thing, destroying the righteous along with the wicked. Why, you would be treating the righteous and the wicked exactly the same! Surely you wouldn’t do that! Should not the Judge of all the earth do what is right?”

25

Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?"

26

And the LORD replied, “If I find fifty righteous people in Sodom, I will spare the entire city for their sake.”

26

Господь же сказав: "Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них."

27

Then Abraham spoke again. “Since I have begun, let me speak further to my Lord, even though I am but dust and ashes.

27

Тоді Авраам у відповідь: "Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох.

28

Suppose there are only forty-five righteous people rather than fifty? Will you destroy the whole city for lack of five?”
And the LORD said, “I will not destroy it if I find forty-five righteous people there.”

28

Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?" Господь сказав: "Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять."

29

Then Abraham pressed his request further. “Suppose there are only forty?”
And the LORD replied, “I will not destroy it for the sake of the forty.”

29

І знову заговорив він до Господа, кажучи: "А може їх там знайдеться сорок?" І відрік: "Не зроблю того заради тих сорока."

30

“Please don’t be angry, my Lord,” Abraham pleaded. “Let me speak — suppose only thirty righteous people are found?”
And the LORD replied, “I will not destroy it if I find thirty.”

30

Тоді Авраам сказав: "Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?" І відповів: "Не зроблю, як знайду там тридцять."

31

Then Abraham said, “Since I have dared to speak to the Lord, let me continue — suppose there are only twenty?”
And the LORD replied, “Then I will not destroy it for the sake of the twenty.”

31

Тоді той знову: "Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?" На це Господь відрік: "Не зруйную заради двадцятьох."

32

Finally, Abraham said, “Lord, please don’t be angry with me if I speak one more time. Suppose only ten are found there?”
And the LORD replied, “Then I will not destroy it for the sake of the ten.”

32

Нарешті Авраам промовив: "Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?" І відповів: "Не зруйную і заради десяти."

33

When the LORD had finished his conversation with Abraham, he went on his way, and Abraham returned to his tent.

33

Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце.

Parallel

New Living Translation

Переклад Хоменка

Genesis 18

Буття 18