New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

A Son Is Promised to Sarah

The LORD appeared again to Abraham near the oak grove belonging to Mamre. One day Abraham was sitting at the entrance to his tent during the hottest part of the day.

1

Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.

2

He looked up and noticed three men standing nearby. When he saw them, he ran to meet them and welcomed them, bowing low to the ground.

2

Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.

3

“My lord,” he said, “if it pleases you, stop here for a while.

3

І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.

4

Rest in the shade of this tree while water is brought to wash your feet.

4

Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.

5

And since you’ve honored your servant with this visit, let me prepare some food to refresh you before you continue on your journey.”
“All right,” they said. “Do as you have said.”

5

Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.

6

So Abraham ran back to the tent and said to Sarah, “Hurry! Get three large measuresa of your best flour, knead it into dough, and bake some bread.”

6

І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.

7

Then Abraham ran out to the herd and chose a tender calf and gave it to his servant, who quickly prepared it.

7

І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.

8

When the food was ready, Abraham took some yogurt and milk and the roasted meat, and he served it to the men. As they ate, Abraham waited on them in the shade of the trees.

8

І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.

9

“Where is Sarah, your wife?” the visitors asked.
“She’s inside the tent,” Abraham replied.

9

І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.

10

Then one of them said, “I will return to you about this time next year, and your wife, Sarah, will have a son!”
Sarah was listening to this conversation from the tent.

10

Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.

11

Abraham and Sarah were both very old by this time, and Sarah was long past the age of having children.

11

Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.

12

So she laughed silently to herself and said, “How could a worn-out woman like me enjoy such pleasure, especially when my master — my husband — is also so old?”

12

Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.

13

Then the LORD said to Abraham, “Why did Sarah laugh? Why did she say, ‘Can an old woman like me have a baby?’

13

І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.

14

Is anything too hard for the LORD? I will return about this time next year, and Sarah will have a son.”

14

Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.

15

Sarah was afraid, so she denied it, saying, “I didn’t laugh.”
But the LORD said, “No, you did laugh.”

15

Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.

16

Abraham Intercedes for Sodom

Then the men got up from their meal and looked out toward Sodom. As they left, Abraham went with them to send them on their way.

16

Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.

17

“Should I hide my plan from Abraham?” the LORD asked.

17

Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?

18

“For Abraham will certainly become a great and mighty nation, and all the nations of the earth will be blessed through him.

18

Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.

19

I have singled him out so that he will direct his sons and their families to keep the way of the LORD by doing what is right and just. Then I will do for Abraham all that I have promised.”

19

Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усьо, що глаголав до його.

20

So the LORD told Abraham, “I have heard a great outcry from Sodom and Gomorrah, because their sin is so flagrant.

20

Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.

21

I am going down to see if their actions are as wicked as I have heard. If not, I want to know.”

21

Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.

22

The other men turned and headed toward Sodom, but the LORD remained with Abraham.

22

І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.

23

Abraham approached him and said, “Will you sweep away both the righteous and the wicked?

23

І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?

24

Suppose you find fifty righteous people living there in the city — will you still sweep it away and not spare it for their sakes?

24

Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?

25

Surely you wouldn’t do such a thing, destroying the righteous along with the wicked. Why, you would be treating the righteous and the wicked exactly the same! Surely you wouldn’t do that! Should not the Judge of all the earth do what is right?”

25

Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?

26

And the LORD replied, “If I find fifty righteous people in Sodom, I will spare the entire city for their sake.”

26

Рече ж Господь: Коди буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.

27

Then Abraham spoke again. “Since I have begun, let me speak further to my Lord, even though I am but dust and ashes.

27

І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.

28

Suppose there are only forty-five righteous people rather than fifty? Will you destroy the whole city for lack of five?”
And the LORD said, “I will not destroy it if I find forty-five righteous people there.”

28

Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.

29

Then Abraham pressed his request further. “Suppose there are only forty?”
And the LORD replied, “I will not destroy it for the sake of the forty.”

29

І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.

30

“Please don’t be angry, my Lord,” Abraham pleaded. “Let me speak — suppose only thirty righteous people are found?”
And the LORD replied, “I will not destroy it if I find thirty.”

30

Що ж Господе, коли промовлю: А як знайдеться таменьки тільки трийцять? І рече: Не погублю й тридесятьох ради.

31

Then Abraham said, “Since I have dared to speak to the Lord, let me continue — suppose there are only twenty?”
And the LORD replied, “Then I will not destroy it for the sake of the twenty.”

31

І промовив: Оце ж наваживсь говорити до Господа: Коли ж знайдеться таменьки двайцятеро? І рече: Не погублю, коли знайдеться тамо двайцять.

32

Finally, Abraham said, “Lord, please don’t be angry with me if I speak one more time. Suppose only ten are found there?”
And the LORD replied, “Then I will not destroy it for the sake of the ten.”

32

І каже: Що ж, Господе, коли промовлю ще раз: Коли ж знайдеться таменьки десятеро? І рече: Не погублю і десятьох ради.

33

When the LORD had finished his conversation with Abraham, he went on his way, and Abraham returned to his tent.

33

Одійшов же Господь, переставши глаголати до Авраама. І вернувсь Авраам на місце своє.

Parallel

New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Genesis 18

Буття 18