New Living Translation

Переклад Огієнка

A Son Is Promised to Sarah

The LORD appeared again to Abraham near the oak grove belonging to Mamre. One day Abraham was sitting at the entrance to his tent during the hottest part of the day.

1

І явився до нього Господь між дубами Мамре́, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.

2

He looked up and noticed three men standing nearby. When he saw them, he ran to meet them and welcomed them, bowing low to the ground.

2

І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,

3

“My lord,” he said, “if it pleases you, stop here for a while.

3

та й промовив: „Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свойо́го раба!

4

Rest in the shade of this tree while water is brought to wash your feet.

4

Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

5

And since you’ve honored your servant with this visit, let me prepare some food to refresh you before you continue on your journey.”
“All right,” they said. “Do as you have said.”

5

І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому пі́дете, бо на те Ви йдете повз свойо́го раба“. І сказали вони: “Зроби так, як сказав“.

6

So Abraham ran back to the tent and said to Sarah, “Hurry! Get three large measuresa of your best flour, knead it into dough, and bake some bread.”

6

І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: „Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси́, і зроби коржі“.

7

Then Abraham ran out to the herd and chose a tender calf and gave it to his servant, who quickly prepared it.

7

І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його пригото́вив.

8

When the food was ready, Abraham took some yogurt and milk and the roasted meat, and he served it to the men. As they ate, Abraham waited on them in the shade of the trees.

8

І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

9

“Where is Sarah, your wife?” the visitors asked.
“She’s inside the tent,” Abraham replied.

9

І сказали до нього: „Де Сарра, жінка твоя?“ А він відказав: „Ось у наметі“.

10

Then one of them said, “I will return to you about this time next year, and your wife, Sarah, will have a son!”
Sarah was listening to this conversation from the tent.

10

І сказав один з Них: „Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого ча́су. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...“ А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.

11

Abraham and Sarah were both very old by this time, and Sarah was long past the age of having children.

11

Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.

12

So she laughed silently to herself and said, “How could a worn-out woman like me enjoy such pleasure, especially when my master — my husband — is also so old?”

12

І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: „Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!“

13

Then the LORD said to Abraham, “Why did Sarah laugh? Why did she say, ‘Can an old woman like me have a baby?’

13

І сказав Господь до Авраама: „Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зоста́рілась?

14

Is anything too hard for the LORD? I will return about this time next year, and Sarah will have a son.”

14

Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, — Сарра ж тоді матиме сина“.

15

Sarah was afraid, so she denied it, saying, “I didn’t laugh.”
But the LORD said, “No, you did laugh.”

15

А Сарра відріклася, говорячи: „Не сміялася я“, бо боялась. Але Він відказав: „Ні, — таки сміялася ти!“

16

Abraham Intercedes for Sodom

Then the men got up from their meal and looked out toward Sodom. As they left, Abraham went with them to send them on their way.

16

І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.

17

“Should I hide my plan from Abraham?” the LORD asked.

17

А Господь сказав: „Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?

18

“For Abraham will certainly become a great and mighty nation, and all the nations of the earth will be blessed through him.

18

Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!

19

I have singled him out so that he will direct his sons and their families to keep the way of the LORD by doing what is right and just. Then I will do for Abraham all that I have promised.”

19

Бо ви́брав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього“.

20

So the LORD told Abraham, “I have heard a great outcry from Sodom and Gomorrah, because their sin is so flagrant.

20

І промовив Господь: „Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,

21

I am going down to see if their actions are as wicked as I have heard. If not, I want to know.”

21

зійду́ ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, — тоді їм загибіль, а як ні — то побачу“.

22

The other men turned and headed toward Sodom, but the LORD remained with Abraham.

22

І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам — усе ще стоя́в перед Господнім лицем.

23

Abraham approached him and said, “Will you sweep away both the righteous and the wicked?

23

І Авраам підійшов та й промовив: „Чи погубиш також праведного з нечестивим?

24

Suppose you find fifty righteous people living there in the city — will you still sweep it away and not spare it for their sakes?

24

Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?

25

Surely you wouldn’t do such a thing, destroying the righteous along with the wicked. Why, you would be treating the righteous and the wicked exactly the same! Surely you wouldn’t do that! Should not the Judge of all the earth do what is right?”

25

Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?“

26

And the LORD replied, “If I find fifty righteous people in Sodom, I will spare the entire city for their sake.”

26

І промовив Господь: „Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду́ п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них“.

27

Then Abraham spoke again. “Since I have begun, let me speak further to my Lord, even though I am but dust and ashes.

27

І відповів Авраам та й промовив: „Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.

28

Suppose there are only forty-five righteous people rather than fifty? Will you destroy the whole city for lack of five?”
And the LORD said, “I will not destroy it if I find forty-five righteous people there.”

28

Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох?“ І промовив Господь: „Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!“

29

Then Abraham pressed his request further. “Suppose there are only forty?”
And the LORD replied, “I will not destroy it for the sake of the forty.”

29

І промовив до Нього він ще, та й сказав: „Може сорок там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́ й ради сорока́!“

30

“Please don’t be angry, my Lord,” Abraham pleaded. “Let me speak — suppose only thirty righteous people are found?”
And the LORD replied, “I will not destroy it if I find thirty.”

30

І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́: „Може тридцять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́, коли й тридцять знайду́ там!“

31

Then Abraham said, “Since I have dared to speak to the Lord, let me continue — suppose there are only twenty?”
And the LORD replied, “Then I will not destroy it for the sake of the twenty.”

31

І сказав Авраам: „Оце я осмі́лився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю й ради двадцяти!“

32

Finally, Abraham said, “Lord, please don’t be angry with me if I speak one more time. Suppose only ten are found there?”
And the LORD replied, “Then I will not destroy it for the sake of the ten.”

32

І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́ тільки ра́зу цього: Може хоч десять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не знищу й ради десятьох!“

33

When the LORD had finished his conversation with Abraham, he went on his way, and Abraham returned to his tent.

33

І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.

Parallel

New Living Translation

Переклад Огієнка

Genesis 18

Буття 18