Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
Joseph’s Silver Cup
When his brothers were ready to leave, Joseph gave these instructions to his palace manager: “Fill each of their sacks with as much grain as they can carry, and put each man’s money back into his sack.
When his brothers were ready to leave, Joseph gave these instructions to his palace manager: “Fill each of their sacks with as much grain as they can carry, and put each man’s money back into his sack.
І наказав він тому, що над домом його, говорячи: „Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.
Then put my personal silver cup at the top of the youngest brother’s sack, along with the money for his grain.” So the manager did as Joseph instructed him.
А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та срібло за хліб його“. І зробив той за словом Йо́сиповим, яке він сказав був.
The brothers were up at dawn and were sent on their journey with their loaded donkeys.
Розвиднилось рано вра́нці, і люди ці були́ відпущені, вони та їхні осли.
But when they had gone only a short distance and were barely out of the city, Joseph said to his palace manager, “Chase after them and stop them. When you catch up with them, ask them, ‘Why have you repaid my kindness with such evil?
Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йо́сип сказав до того, що над домом його: „Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скажи їм: „На́що ви заплатили злом за добро?
Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке“.
When the palace manager caught up with the men, he spoke to them as he had been instructed.
І той їх догнав, і сказав їм ті слова.
“What are you talking about?” the brothers responded. “We are your servants and would never do such a thing!
А вони відказали йому: „Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ.
Didn’t we return the money we found in our sacks? We brought it back all the way from the land of Canaan. Why would we steal silver or gold from your master’s house?
Таж срібло́, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?
If you find his cup with any one of us, let that man die. And all the rest of us, my lord, will be your slaves.”
У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові“.
“That’s fair,” the man replied. “But only the one who stole the cup will be my slave. The rest of you may go free.”
А той відказав: „Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті“.
They all quickly took their sacks from the backs of their donkeys and opened them.
І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.
The palace manager searched the brothers’ sacks, from the oldest to the youngest. And the cup was found in Benjamin’s sack!
І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!
When the brothers saw this, they tore their clothing in despair. Then they loaded their donkeys again and returned to the city.
І пороздирали вони свою одіж! І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.
Joseph was still in his palace when Judah and his brothers arrived, and they fell to the ground before him.
І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, — а він ще був там. І попа́дали вони перед лицем його на землю.
“What have you done?” Joseph demanded. “Don’t you know that a man like me can predict the future?”
І сказав до них Йо́сип: „Що́ це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?“
Judah answered, “Oh, my lord, what can we say to you? How can we explain this? How can we prove our innocence? God is punishing us for our sins. My lord, we have all returned to be your slaves — all of us, not just our brother who had your cup in his sack.”
А Юда промовив: „Що́ ми скажемо панові моєму? Що́ будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша“.
“No,” Joseph said. “I would never do such a thing! Only the man who stole the cup will be my slave. The rest of you may go back to your father in peace.”
А Йо́сип відказав: „Дале́ке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, — він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька“.
Judah Speaks for His Brothers
Then Judah stepped forward and said, “Please, my lord, let your servant say just one word to you. Please, do not be angry with me, even though you are as powerful as Pharaoh himself.
І приступив до нього Юда та й промовив: „О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
“My lord, previously you asked us, your servants, ‘Do you have a father or a brother?’
Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: „Чи є в вас батько або брат?“
And we responded, ‘Yes, my lord, we have a father who is an old man, and his youngest son is a child of his old age. His full brother is dead, and he alone is left of his mother’s children, and his father loves him very much.’
І сказали ми до пана мого: „Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
“And you said to us, ‘Bring him here so I can see him with my own eyes.’
А ти був сказав своїм рабам: „Зведіть до мене його, і нехай я кину свої́м оком на нього“.
But we said to you, ‘My lord, the boy cannot leave his father, for his father would die.’
І сказали ми до пана мого: „Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той“.
But you told us, ‘Unless your youngest brother comes with you, you will never see my face again.’
А ти сказав своїм рабам: „Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого“.
“So we returned to your servant, our father, and told him what you had said.
І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.
Later, when he said, ‘Go back again and buy us more food,’
А батько наш сказав: „Верніться, купіть нам трохи їжі“.
we replied, ‘We can’t go unless you let our youngest brother go with us. We’ll never get to see the man’s face unless our youngest brother is with us.’
А ми відказали: „Не можемо зійти. Коли найменший наш брат буде з нами, то зійдемо ми, бо не можемо бачити лиця того мужа, якщо брат наш наймолодший не буде з нами“.
“Then my father said to us, ‘As you know, my wife had two sons,
І сказав до нас раб твій, наш батько: „Ви знаєте, що двох була́ породила мені жінка моя.
and one of them went away and never returned. Doubtless he was torn to pieces by some wild animal. I have never seen him since.
Та пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він. І я не бачив його аж дотепе́р.
А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу“.
“And now, my lord, I cannot go back to my father without the boy. Our father’s life is bound up in the boy’s life.
А тепер, коли я прийду́ до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, — а душа його зв'язана з душею тією, —
If he sees that the boy is not with us, our father will die. We, your servants, will indeed be responsible for sending that grieving, white-haired man to his grave.
То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу.
My lord, I guaranteed to my father that I would take care of the boy. I told him, ‘If I don’t bring him back to you, I will bear the blame forever.’
Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу́ його до тебе, то згрішу перед батьком свої́м на всі дні!
“So please, my lord, let me stay here as a slave instead of the boy, and let the boy return with his brothers.
А тепер нехай же сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!