Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
Перегледїв же Давид військовий люд, що був при йому, та й понастановляв над ними тисячників і сотників.
He sent the troops out in three groups, placing one group under Joab, one under Joab’s brother Abishai son of Zeruiah, and one under Ittai, the man from Gath. The king told his troops, “I am going out with you.”
І віддав Давид третину під провід Йоаба, третину під провід Абесси Саруєнка, брата Йоабового, а третину під провід Гетїя Еттея. І обявив Давид людям: Я сам пійду з вами.
But his men objected strongly. “You must not go,” they urged. “If we have to turn and run — and even if half of us die — it will make no difference to Absalom’s troops; they will be looking only for you. You are worth 10,000 of us,b and it is better that you stay here in the town and send help if we need it.”
І відказали люде: Не треба тобі йти; бо коли б ми й кинулись навтеки, то про нас не дбати муть; коли б і половина з нас полягла, також не дбати муть про нас, а ти один — все одно, що нас десять тисяч; лучше, як ти нам допомагати меш із города.
“If you think that’s the best plan, I’ll do it,” the king answered. So he stood alongside the gate of the town as all the troops marched out in groups of hundreds and of thousands.
І відказав їм царь: Що вам до вподоби, те й чинити му. Тодї став царь у воріт, тим часом як люд виходив сотнями й тисячами.
And the king gave this command to Joab, Abishai, and Ittai: “For my sake, deal gently with young Absalom.” And all the troops heard the king give this order to his commanders.
Однакже дав царь Йоабові, Абессї й Еттеєві наказ: Ощаджуйте менї дитину Абессалома! І чув увесь люд, як царь давав усїм гетьманам наказ про Абессалома.
So the battle began in the forest of Ephraim,
Так виступили люде в поле против Ізрайлитян, і прийшли до бою в лїсї Ефраїмовім.
and the Israelite troops were beaten back by David’s men. There was a great slaughter that day, and 20,000 men laid down their lives.
І побитий був народ Ізраїлський військом Давидом; погром був там того дня тяжкий — полягло двайцять тисяч чоловіка.
The battle raged all across the countryside, and more men died because of the forest than were killed by the sword.
Битва розширилась на всю ту землю, а гай вигубив більше людей того дня, нїж меч.
І попавсь на очі Давидовим войовникам Абессалом, а їхав він на мулї; й кинувсь мул під гилястого дуба, й запутавсь Абессалом волоссєм в галузях дуба, й повис між небом і землею, а мул вибіг ізпід його.
One of David’s men saw what had happened and told Joab, “I saw Absalom dangling from a great tree.”
І побачив се один та й каже Йоабові: Ось я бачив Абессалома — висить на дубі.
І відказав Йоаб чоловікові: Коли бачив, то чом же не прибив його там же 'д землї? Я дав би тобі за се десять срібних секлів і пояс (лицарський).
Чоловік же відказав Йоабові: Та хоч би менї й тисячу срібних секлів вилїчено на руку, не наложив би я руки на царського сина. Хиба ж ми не чули, як царь тобі й Абессї й Еттеєві давав наказ: Збережіте менї мою дитину, Абессалома!
And if I had betrayed the king by killing his son — and the king would certainly find out who did it — you yourself would be the first to abandon me.”
Коли б же я й потай усїх проти його вчинив зло, то й найменьша річ не втаїлась би від царя, а й ти встав би проти мене.
“Enough of this nonsense,” Joab said. Then he took three daggers and plunged them into Absalom’s heart as he dangled, still alive, in the great tree.
І гукне Йоаб: Нїчого менї довше з тобою гаятись. І вхопив три списи та й встромив їх Абессаломові в груди; а коли він іще живий висїв на дубі,
Ten of Joab’s young armor bearers then surrounded Absalom and killed him.
Прискочило десять чур-зброєношів Йоабових та й добили Абессалома.
Then Joab blew the ram’s horn, and his men returned from chasing the army of Israel.
І звелїв Йоаб трубити в трубу, й покинули войовники вганяти за Ізраїлем, бо Йоаб щадив народ.
They threw Absalom’s body into a deep pit in the forest and piled a great heap of stones over it. And all Israel fled to their homes.
І взяли Абессалома, вкинули його в величезну яму в гаю, та й нагромадили над ним величезну купу каміння. І всї Ізрайлитяне порозбігались по домівках своїх.
During his lifetime, Absalom had built a monument to himself in the King’s Valley, for he said, “I have no son to carry on my name.” He named the monument after himself, and it is known as Absalom’s Monument to this day.
Абессалом іще за живота взяв та й поставив собі памятник в царській долинї, бо казав сам собі: Нема в мене сина, щоб сохранилась память імени мого. І прозвав памятник своїм имям. І зветься він по сей день "Рука Абессаломова".
David Mourns Absalom’s Death
Then Zadok’s son Ahimaaz said, “Let me run to the king with the good news that the LORD has rescued him from his enemies.”
Ахимаас Садоченко каже тодї Йоабові: Побіжу та принесу цареві звістку, що Господь судом своїм визволив його з рук ворогів його.
“No,” Joab told him, “it wouldn’t be good news to the king that his son is dead. You can be my messenger another time, but not today.”
І відказав йому Йоаб: Не був би ти сьогоднї добрим вістуном; понеси вістку иншим разом, а не сьогоднї, бо царський син умер.
І звелїв Йоаб Хусієві: Піди, донеси цареві, що ти бачив. І поклонивсь Хусій Йоабові та й побіг.
But Ahimaaz continued to plead with Joab, “Whatever happens, please let me go, too.”
“Why should you go, my son?” Joab replied. “There will be no reward for your news.”
“Why should you go, my son?” Joab replied. “There will be no reward for your news.”
Але Ахимаас Садоченко наставав й каже Йоабові: Що буде, те й буде, а я таки побіжу слїдом за Хусієм. І відказав Йоаб: Чого ж тобі, сину мій, бігти? не принесеш ти доброї вістї.
“Yes, but let me go anyway,” he begged.
Joab finally said, “All right, go ahead.” So Ahimaaz took the less demanding route by way of the plain and ran to Mahanaim ahead of the Ethiopian.
Joab finally said, “All right, go ahead.” So Ahimaaz took the less demanding route by way of the plain and ran to Mahanaim ahead of the Ethiopian.
А він: Нехай буде й так, а я біжу! І каже той: Ну, то біжи. І побіг Ахимаас дорогою направцї, та й випередив Хусія.
While David was sitting between the inner and outer gates of the town, the watchman climbed to the roof of the gateway by the wall. As he looked, he saw a lone man running toward them.
Давид саме тодї седїв між обома ворітьми, вартовик же війшов на башту над ворітьми; а коли споглянув, бачить — біжить один чоловік.
He shouted the news down to David, and the king replied, “If he is alone, he has news.”
As the messenger came closer,
As the messenger came closer,
Крикне тодї вартовик і каже се цареві, а царь одвічає: Коли се лиш один, так се добра вість. А той біжить і біжить, і вже надходить близенько.
the watchman saw another man running toward them. He shouted down, “Here comes another one!”
The king replied, “He also will have news.”
The king replied, “He also will have news.”
Аж бачить сторож — біжить і другий чоловік. Крикне тодї вартовик: Он біжить ще й другий чоловік. І каже царь: І сей несе добру вість.
“The first man runs like Ahimaaz son of Zadok,” the watchman said.
“He is a good man and comes with good news,” the king replied.
“He is a good man and comes with good news,” the king replied.
І крикне тодї вартовик: Як бачу, хода первого, що біжить, схожа на ходу Ахимаасову Садоченкову. І каже царь: Се чоловік ручий: несе добру звістку.
Then Ahimaaz cried out to the king, “Everything is all right!” He bowed before the king with his face to the ground and said, “Praise to the LORD your God, who has handed over the rebels who dared to stand against my lord the king.”
Аж тут Ахимаас кликнув і каже цареві: Витаю, царю! тодї припав лицем до землї перед царем та й сказав: Благословен Господь, Бог твій! він віддав тих людей, що підняли були руку проти мого царя й пана!
“What about young Absalom?” the king demanded. “Is he all right?”
Ahimaaz replied, “When Joab told me to come, there was a lot of commotion. But I didn’t know what was happening.”
Ahimaaz replied, “When Joab told me to come, there was a lot of commotion. But I didn’t know what was happening.”
І питає царь: Чи добре дїється моїй дитинї Абессаломові? І каже Ахимаас: Я бачив велике збіговище, як посилав Йоаб раба твого, та не знаю, що там счинилось.
“Wait here,” the king told him. So Ahimaaz stepped aside.
І відказав царь: Стань на боцї та й стій тут; він відступивсь та й став.
Then the man from Ethiopia arrived and said, “I have good news for my lord the king. Today the LORD has rescued you from all those who rebelled against you.”
Тепер надійшов і Хусій. І промовив Хусій: Добра вість для царя й пана мого! сьогоднї бо Господь учинив тобі правду, вибавляючи тебе з руки всїх тих, що встали були на тебе.
“What about young Absalom?” the king demanded. “Is he all right?”
And the Ethiopian replied, “May all of your enemies, my lord the king, both now and in the future, share the fate of that young man!”
And the Ethiopian replied, “May all of your enemies, my lord the king, both now and in the future, share the fate of that young man!”
І питає царь Хусія: Чи миром моє дитя Абессалом? І відказав Хусій: Бог-дай так сталося ворогам царя й пана мого й усїм, що ворогуючи, встають на тебе, як сталось дитинї твоїй!
І затрусився царь, і пійшов в горішню комнату над брамою, й плакав, а йдучи, говорив безнастанно: Сину мій Абессаломе! Сину мій, сину мій Абессаломе! Ой коли б я був умер замість тебе, Абессаломе, сину мій, сину мій!