Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
David’s Final Instructions to Solomon
As the time of King David’s death approached, he gave this charge to his son Solomon:
As the time of King David’s death approached, he gave this charge to his son Solomon:
Коли зблизилась для Давида година смерти, заповів він синові своєму Соломонові, кажучи:
“I am going where everyone on earth must someday go. Take courage and be a man.
«Я йду оце дорогою, призначеною для всіх на світі; ти ж кріпися й покажи себе мужем.
Observe the requirements of the LORD your God, and follow all his ways. Keep the decrees, commands, regulations, and laws written in the Law of Moses so that you will be successful in all you do and wherever you go.
Бережи накази Господа, Бога твого, ходи його путями, держи його установи, заповіді, присуди й приписи, як це написано в законі Мойсея, щоб тобі щастило в усьому, що чинитимеш, і всюди, куди обернешся;
If you do this, then the LORD will keep the promise he made to me. He told me, ‘If your descendants live as they should and follow me faithfully with all their heart and soul, one of them will always sit on the throne of Israel.’
щоб Господь справдив своє слово, що сказав був до мене: Якщо твої сини вважатимуть на свої вчинки, ходивши передо мною по правді усім своїм серцем і всією своєю душею, то не забракне у тебе ніколи спадкоємця на престіл Ізраїля.
Ти знаєш також, що зробив мені Йоав, син Церуї, що він заподіяв двом начальникам військ Ізраїля: Авнерові, синові Нера, та Амасові, синові Їтра; як він їх убив, як під час миру пролив кров, мов на війні, і заплямив невинною кров'ю пояс, що у мене на бедрах, і взуття, що на ногах у мене.
Чини за твоїм розумом, але не дай, щоб його сивина зійшла в Шеол у мирі.
“Be kind to the sons of Barzillai of Gilead. Make them permanent guests at your table, for they took care of me when I fled from your brother Absalom.
Синам же Барзіллая гілеадія яви ласку, щоб вони за твоїм столом їли, бо вони стали мені в пригоді, коли я втікав від брата твого Авесалома.
“And remember Shimei son of Gera, the man from Bahurim in Benjamin. He cursed me with a terrible curse as I was fleeing to Mahanaim. When he came down to meet me at the Jordan River, I swore by the LORD that I would not kill him.
Є там при тобі Семей, син Гери, з роду Веніямина з Бахуріму; цей тяжко мене проклинав, як ішов я у Маханаїм, але тому, що він вийшов мені назустріч на Йордан, я заприсяг йому Господом, кажучи: Я не зітну тебе. —
Тож не зостав його без кари як чоловік мудрий, сам знаєш, що маєш йому зробити, щоб сивина його зійшла в Шеол у крові.»
Then David died and was buried with his ancestors in the City of David.
І спочив Давид із своїми батьками, і поховано його в Давидгороді.
David had reigned over Israel for forty years, seven of them in Hebron and thirty-three in Jerusalem.
Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок років; в Хевроні він царював сім років, а в Єрусалимі тридцять три роки.
Solomon became king and sat on the throne of David his father, and his kingdom was firmly established.
І сів Соломон на престолі Давида, батька свого, і царство його вельми зміцніло.
Solomon Establishes His Rule
One day Adonijah, whose mother was Haggith, came to see Bathsheba, Solomon’s mother. “Have you come with peaceful intentions?” she asked him.
“Yes,” he said, “I come in peace.
Прийшов Адонія, син Хаггіти, до Ветсавії, матері Соломона. Вона спитала: «Чи мирний твій прихід?» Той відповів: «Мирний.»
In fact, I have a favor to ask of you.”
“What is it?” she asked.
“What is it?” she asked.
І почав: «Маю говорити з тобою.» Каже вона: «Говори.»
He replied, “As you know, the kingdom was rightfully mine; all Israel wanted me to be the next king. But the tables were turned, and the kingdom went to my brother instead; for that is the way the LORD wanted it.
Тоді він каже: «Знаєш сама, що царство було моє і що ввесь Ізраїль мав на думці зробити мене царем. Та тепер царство від мене перейшло й припало моєму братові, бо так Господь йому призначив.
So now I have just one favor to ask of you. Please don’t turn me down.”
“What is it?” she asked.
“What is it?” she asked.
Тепер же в мене одна тільки просьба до тебе; не відмов мені її.» І каже йому: «Говори.»
He replied, “Speak to King Solomon on my behalf, for I know he will do anything you request. Ask him to let me marry Abishag, the girl from Shunem.”
Він і каже: «Попроси царя Соломона, — а вже напевно він тобі не відмовить, — нехай віддасть за мене Авішагу, шунамійку.»
“All right,” Bathsheba replied. “I will speak to the king for you.”
Каже Ветсавія: «Добре, я поговорю з царем про тебе.»
So Bathsheba went to King Solomon to speak on Adonijah’s behalf. The king rose from his throne to meet her, and he bowed down before her. When he sat down on his throne again, the king ordered that a throne be brought for his mother, and she sat at his right hand.
Як же ввійшла Ветсавія до царя Соломона, щоб говорити з ним про Адонію, цар підвівся, вийшов їй назустріч, вклонився перед нею та й сів на своєму престолі. Поставлено ослін і для царевої матері, і вона сіла з правого боку в нього,
“I have one small request to make of you,” she said. “I hope you won’t turn me down.”
“What is it, my mother?” he asked. “You know I won’t refuse you.”
“What is it, my mother?” he asked. “You know I won’t refuse you.”
і каже: «Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов мені її.» І відповів їй цар: «Скажи лиш, мамо моя, я певно не відмовлю.»
“Then let your brother Adonijah marry Abishag, the girl from Shunem,” she replied.
Тоді вона каже: «Віддай Авішагу, шунамійку, за твого брата Адонію.»
“How can you possibly ask me to give Abishag to Adonijah?” King Solomon demanded. “You might as well ask me to give him the kingdom! You know that he is my older brother, and that he has Abiathar the priest and Joab son of Zeruiah on his side.”
І відповів цар Соломон матері: «Чого ти просиш Авішагу, шунамійку, для Адонії? Проси для нього й царства, бо він мій старший брат, для того ж має за собою священика Евіятара та Йоава, сина Церуї.»
Then King Solomon made a vow before the LORD: “May God strike me and even kill me if Adonijah has not sealed his fate with this request.
І поклявся цар Соломон Господом так: «Нехай мені це і те вдіє Бог, та ще й причинить, коли Адонія не на свою голову сказав те слово.
The LORD has confirmed me and placed me on the throne of my father, David; he has established my dynasty as he promised. So as surely as the LORD lives, Adonijah will die this very day!”
Отож так певно, як живе Господь, що укріпив мене й посадив мене на престолі батька мого Давида та за своєю обіцянкою заснував для мене дім: сьогодні ж мусить умерти Адонія!»
So King Solomon ordered Benaiah son of Jehoiada to execute him, and Adonijah was put to death.
І дав цар Соломон наказ Бенаї, синові Єгояди, і вдарив його той, і вмер він.
Then the king said to Abiathar the priest, “Go back to your home in Anathoth. You deserve to die, but I will not kill you now, because you carried the Ark of the Sovereign LORD for David my father and you shared all his hardships.”
Священикові Евіятарові повелів цар: «Іди в Анатот у твій хутір, бо й ти заслужив на смерть. Та сьогодні тебе не страчую, бо ти носив ковчег Господа перед моїм батьком Давидом і все, що витерпів мій батько, терпів і ти з ним.»
So Solomon deposed Abiathar from his position as priest of the LORD, thereby fulfilling the prophecy the LORD had given at Shiloh concerning the descendants of Eli.
Так скинув Соломон Евіятара, щоб він не був більше священиком Господнім, і так справдилося слово Господнє, що Господь сказав був про дім Елі в Шіло.
Joab had not joined Absalom’s earlier rebellion, but he had joined Adonijah’s rebellion. So when Joab heard about Adonijah’s death, he ran to the sacred tent of the LORD and grabbed on to the horns of the altar.
Якже чутка про те дійшла до Йоава, — а Йоав тягнув за Адонією, хоча він і не був за Авесаломом, — то він утік в намет Господній і вхопився за роги жертовника.
When this was reported to King Solomon, he sent Benaiah son of Jehoiada to execute him.
І сповістили царя Соломона: «Йоав утік у намет Господній, он він коло жертовника.» Тоді Соломон послав Бенаю, сина Єгояди, з наказом: «Іди, забий його!»
Benaiah went to the sacred tent of the LORD and said to Joab, “The king orders you to come out!”
But Joab answered, “No, I will die here.”
So Benaiah returned to the king and told him what Joab had said.
But Joab answered, “No, I will die here.”
So Benaiah returned to the king and told him what Joab had said.
Ввійшов Беная в намет Господній і сказав йому: «Такий царський наказ: вийди!» Той же відповів: «Ні, хочу тут умерти.» Приніс Беная відповідь цареві й каже: «Так сказав мені Йоав і так відповів.»
“Do as he said,” the king replied. “Kill him there beside the altar and bury him. This will remove the guilt of Joab’s senseless murders from me and from my father’s family.
А цар йому сказав: «Зроби, як він вирік. Убий його й поховай. Так знімеш з мене й з моєї родини кров, що Йоав пролив безвинно.
Господь оберне його кров на його голову, бо він убив двох мужів, справедливіших і ліпших від себе; він стратив їх мечем: Авнера, сина Нера, начальника військ Ізраїля, й Амаса, сина Їтра, начальника військ Юди, так, що батько мій Давид і не знав про те.
May their blood be on Joab and his descendants forever, and may the LORD grant peace forever to David, his descendants, his dynasty, and his throne.”
Нехай їхня кров упаде на голову Йоава та його потомків навіки, а Давидові та його потомкам і його домові, і його престолові нехай буде мир від Господа повіки.»
So Benaiah son of Jehoiada returned to the sacred tent and killed Joab, and he was buried at his home in the wilderness.
І пішов Беная, син Єгояди, та й убив Йоава, й поховано його в його домі в пустині.
Then the king appointed Benaiah to command the army in place of Joab, and he installed Zadok the priest to take the place of Abiathar.
І поставив цар Бенаю, сина Єгояди, замість нього над військом, а священика Цадока поставив цар замість Евіятара.
The king then sent for Shimei and told him, “Build a house here in Jerusalem and live there. But don’t step outside the city to go anywhere else.
Послав цар покликати Семея і сказав йому: «Збудуй собі будинок у Єрусалимі і живи в нім; не виходь нікуди звідти.
On the day you so much as cross the Kidron Valley, you will surely die; and your blood will be on your own head.”
Коли ж вийдеш і перейдеш через потік Кедрон, то знай, що тобі смерть. Кров твоя впаде тобі на голову.»
Shimei replied, “Your sentence is fair; I will do whatever my lord the king commands.” So Shimei lived in Jerusalem for a long time.
Семей відповів цареві: «Добре! Як мій пан, цар, повелів, так і чинитиме раб твій.» І жив Семей довго в Єрусалимі.
But three years later two of Shimei’s slaves ran away to King Achish son of Maacah of Gath. When Shimei learned where they were,
Аж ось через три роки два раби Семея втекли до Ахіша, сина Маахи, гатського царя, і переказали Семеєві: «Раби твої в Гаті.»
he saddled his donkey and went to Gath to search for them. When he found them, he brought them back to Jerusalem.
Зібрався Семей, осідлав свого осла та й пустився в дорогу в Гат до Ахіша шукати рабів своїх. Вернувся Семей і привіз рабів своїх з Гату.
Solomon heard that Shimei had left Jerusalem and had gone to Gath and returned.
Та Соломона сповістили, що Семей виходив з Єрусалиму в Гат і вже повернувся.
So the king sent for Shimei and demanded, “Didn’t I make you swear by the LORD and warn you not to go anywhere else or you would surely die? And you replied, ‘The sentence is fair; I will do as you say.’
Послав цар покликати Семея та й каже йому: «Чи я ж не взяв з тебе Господньої присяги і не завірив тебе: в той день, як підеш звідси кудинебудь, мусиш — затям собі те добре — вмерти? І ти відповів мені: Добре воно, те, що чую!
Then why haven’t you kept your oath to the LORD and obeyed my command?”
Чому ж ти не додержав присяги, що вирік перед Господом, і наказу, що я тобї дав?»
The king also said to Shimei, “You certainly remember all the wicked things you did to my father, David. May the LORD now bring that evil on your own head.
Далі сказав цар до Семея: «Сам ти знаєш, та й серце твоє відає все те зло, яке ти заподіяв батькові моєму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову.
But may I, King Solomon, receive the LORD’s blessings, and may one of David’s descendants always sit on this throne in the presence of the LORD.”
Цар же Соломон нехай буде благословен, і Давидів престол нехай стоїть твердо перед Господом повіки.»