Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
Ben-Hadad Attacks Samaria
About that time King Ben-hadad of Aram mobilized his army, supported by the chariots and horses of thirty-two allied kings. They went to besiege Samaria, the capital of Israel, and launched attacks against it.
About that time King Ben-hadad of Aram mobilized his army, supported by the chariots and horses of thirty-two allied kings. They went to besiege Samaria, the capital of Israel, and launched attacks against it.
Бенадад, царь Сирийський, зібрав усю військову силу свою; й з ним було трийцять і два князї з кіньми й колесницями; й пійшов, облїг Самарию й добував її.
Ben-hadad sent messengers into the city to relay this message to King Ahab of Israel: “This is what Ben-hadad says:
І послав посли в город до Ахаба, царя Ізраїлського,
‘Your silver and gold are mine, and so are your wives and the best of your children!’”
І повелїв сказати йому: Так говорить Бенадад: срібло твоє й золото твоє — воно моє, й твої молодицї й найлучші сини — мої.
“All right, my lord the king,” Israel’s king replied. “All that I have is yours!”
І відповів царь Ізраїлський і сказав: Як кажеш, мій пане царю, я твій з усїм, що маю.
Soon Ben-hadad’s messengers returned again and said, “This is what Ben-hadad says: ‘I have already demanded that you give me your silver, gold, wives, and children.
Посли прийшли однакже знов й казали: Так мовляє Бенадад: Я посилав сказати тобі, що срібло твоє й золото твоє, й молодицї твої й синів твоїх мусиш оддати менї;
But about this time tomorrow I will send my officials to search your palace and the homes of your officials. They will take away everything you consider valuable!’”
Тим то завтра о сїй добі пришлю до тебе людей моїх, щоб вони обшарили твою господу й господи підданих твоїх, і все, що вподобають, позабірали як власне своє.
Then Ahab summoned all the elders of the land and said to them, “Look how this man is stirring up trouble! I already agreed with his demand that I give him my wives and children and silver and gold.”
І скликав царь Ізраїлський всї громадські мужі в своїй землї та й каже їм: Бачите ясно, яке зло він задумав; він присилав до мене й зажадав моїх молодиць і дїтей, мого срібла й золота, та я не відказав йому.
“Don’t give in to any more demands,” all the elders and the people advised.
І відповіли йому всї громадські мужі й увесь люд: Не слухай й не згоджуйся.
So Ahab told the messengers from Ben-hadad, “Say this to my lord the king: ‘I will give you everything you asked for the first time, but I cannot accept this last demand of yours.’” So the messengers returned to Ben-hadad with that response.
І каже він послам Бенададовим: Скажіте мойму панові, цареві: Все, про що ти присилав первим разом до слуги твого, вчиню; сього ж не можу вчинити. І пійшли посли й віднесли йому відповідь.
Then Ben-hadad sent this message to Ahab: “May the gods strike me and even kill me if there remains enough dust from Samaria to provide even a handful for each of my soldiers.”
І прислав до його Бенадад, сказати: Нехай боги заподїють менї те й те, й ще більш причинять, коли пороху Самарийського стане на те, щоб узяти по жменї всїм людям, що я їх веду.
The king of Israel sent back this answer: “A warrior putting on his sword for battle should not boast like a warrior who has already won.”
Царь же Ізраїлський відповів: Скажіть йому: хто підперізується (зброєю), нехай не хвалиться так, як той, хто розперізується.
Почувши сю відповідь саме тодї, як попивав із князями в своїх холодних шатрах, повелїв людям своїм: Облягайте місто! І вони облягли місто.
Ahab’s Victory over Ben-Hadad
Then a certain prophet came to see King Ahab of Israel and told him, “This is what the LORD says: Do you see all these enemy forces? Today I will hand them all over to you. Then you will know that I am the LORD.”
І ось приступив один пророк до Ахаба, царя Ізраїлського, й рече: Тако глаголе Господь: Чи бачиш оцю велику купу? Я сьогоднї подам її тобі в руки, щоб ти зрозумів, що я Господь.
Ahab asked, “How will he do it?”
And the prophet replied, “This is what the LORD says: The troops of the provincial commanders will do it.”
“Should we attack first?” Ahab asked.
“Yes,” the prophet answered.
And the prophet replied, “This is what the LORD says: The troops of the provincial commanders will do it.”
“Should we attack first?” Ahab asked.
“Yes,” the prophet answered.
І спитав Ахаб: Через кого? І відказав він: Так говорить Господь: Через людей, що під земськими начальниками. І спитав далїй: Хто розпічне битву? Відказав той: Ти.
So Ahab mustered the troops of the 232 provincial commanders. Then he called out the rest of the army of Israel, some 7,000 men.
І перелїчив він людей під земськими войтами, й найшлось їх двістї трийцять і два. Після їх же перелїчив увесь люд, усїх Ізрайлитян, сїм тисяч.
About noontime, as Ben-hadad and the thirty-two allied kings were still in their tents drinking themselves into a stupor,
І вирушили вони о півднї, тим часом як Бенадад напивавсь до пяна в холоднику з трийцятьма й двома князями, що прийшли йому на підмогу.
the troops of the provincial commanders marched out of the city as the first contingent.
As they approached, Ben-hadad’s scouts reported to him, “Some troops are coming from Samaria.”
As they approached, Ben-hadad’s scouts reported to him, “Some troops are coming from Samaria.”
Люде земських начальників вирушили перші. І вислав Бенадад, і сказали йому: Вирушили мужі з Самариї.
“Take them alive,” Ben-hadad commanded, “whether they have come for peace or for war.”
І повелїв він: Чи вийшли вони з мирним задумом, чи з боєвим, хапайте їх живцем.
But Ahab’s provincial commanders and the entire army had now come out to fight.
Скоро ж вирушили з городу люде земських начальників і військо за ним, —
Each Israelite soldier killed his Aramean opponent, and suddenly the entire Aramean army panicked and fled. The Israelites chased them, but King Ben-hadad and a few of his charioteers escaped on horses.
Ударив кожен з них на свого противника. І повтїкали Сирийцї, Ізрайлитяне ж погнались за ними. А Бенадад, царь Сирийський, втїк на конї з кіннотою своєю.
However, the king of Israel destroyed the other horses and chariots and slaughtered the Arameans.
Царь же Ізраїлський вирушив та й забрав конї й колесницї, й завдав Сирийцям великий побій.
І приступив пророк до царя Ізраїлського й рече йому: Держися мужно, міркуй й розваж, що тобі чинити, бо на той рік наступить знов на тебе царь Сирийський.
Ben-Hadad’s Second Attack
After their defeat, Ben-hadad’s officers said to him, “The Israelite gods are gods of the hills; that is why they won. But we can beat them easily on the plains.
Слуги ж царя Сирийського говорили йому: Бог їх — се бог гір, тим вони взяли над нами гору; коли б ми бились із ними на поділлї, так певно б ми їх переважили;
Only this time replace the kings with field commanders!
От же що зроби: відправ усїх царів із їх місць, а намість їх постав гетьманів;
Recruit another army like the one you lost. Give us the same number of horses, chariots, and men, and we will fight against them on the plains. There’s no doubt that we will beat them.” So King Ben-hadad did as they suggested.
І назатягай собі стілько війська, скільки погибло в тебе, й коней й колесниць, скільки було коней й колесниць, та й битись мемо з ними на поділлї, так певно подужаємо їх. І послухав він їх ради й вчинив так.
The following spring he called up the Aramean army and marched out against Israel, this time at Aphek.
На другий год зібрав Бенадад Сирийцїв та й двинув під Афек на війну проти Ізраїля.
Israel then mustered its army, set up supply lines, and marched out for battle. But the Israelite army looked like two little flocks of goats in comparison to the vast Aramean forces that filled the countryside!
Зібрались і Ізрайлитяне, й набравши живностї, вирушили їм на зустріч. І отаборились Ізрайлитяне навпроти них, як дві невеличкі козині купки, тим часом як Сирийцї вкрили землю.
Then the man of God went to the king of Israel and said, “This is what the LORD says: The Arameans have said, ‘The LORD is a god of the hills and not of the plains.’ So I will defeat this vast army for you. Then you will know that I am the LORD.”
І прийшов Божий чоловік та й промовив до царя Ізраїлського: Тако глаголе Господь: За те, що Сирийцї мовляли: Господь є Богом нагірнїм, а не Богом подолянським, подам я тобі на поталу сю величезну купу, щоб ви зрозуміли, що я Господь.
The two armies camped opposite each other for seven days, and on the seventh day the battle began. The Israelites killed 100,000 Aramean foot soldiers in one day.
І таборували вони один проти одного сїм день; на сьомий же день прийшло до бою, й вклали Ізрайлитяне одного дня Сирийцїв сто тисячей чоловіка піхоти.
The rest fled into the town of Aphek, but the wall fell on them and killed another 27,000. Ben-hadad fled into the town and hid in a secret room.
Що ж позоставалось, повтїкали в город Афеку. Там же обваливсь мур на остальнїх двайцять і сїм тисячей чоловіка. Утїк же й Бенадад у місто та й бігав із однієї сьвітлицї в другу.
Ben-hadad’s officers said to him, “Sir, we have heard that the kings of Israel are merciful. So let’s humble ourselves by wearing burlap around our waists and putting ropes on our heads, and surrender to the king of Israel. Then perhaps he will let you live.”
І кажуть йому слуги його: Ми зачували, що царі Ізраїлські милосердні; позволь же нам одягти чересла наші в вереттє, а на голови (шиї) взяти повороззя, та й пійти перед царя Ізраїлського; може, він зоставить тебе живим.
So they put on burlap and ropes, and they went to the king of Israel and begged, “Your servant Ben-hadad says, ‘Please let me live!’”
The king of Israel responded, “Is he still alive? He is my brother!”
The king of Israel responded, “Is he still alive? He is my brother!”
От і попідперізувались вереттєм, а на голови взяли повороззя, й подались до царя Ізраїлського та й промовили: Твій слуга Бенадад звелїв тобі сказати: Зостав мене з душею! Відказує той: А він ще жив? Він мій брат.
The men took this as a good sign and quickly picked up on his words. “Yes,” they said, “your brother Ben-hadad!”
“Go and get him,” the king of Israel told them. And when Ben-hadad arrived, Ahab invited him up into his chariot.
“Go and get him,” the king of Israel told them. And when Ben-hadad arrived, Ahab invited him up into his chariot.
Люде сї взяли те за добрий знак і чимскорше підхопили слово з уст його та й промовили: Брат твій Бенадад. Він же каже: Йдїте й приведїть його. І вийшов до його Бенадад, і він посадив його на колесницю.
Ben-hadad told him, “I will give back the towns my father took from your father, and you may establish places of trade in Damascus, as my father did in Samaria.”
Then Ahab said, “I will release you under these conditions.” So they made a new treaty, and Ben-hadad was set free.
Then Ahab said, “I will release you under these conditions.” So they made a new treaty, and Ben-hadad was set free.
І сказав йому той: Городи, що позабірав отець мій у твого батька, я верну, й можна тобі мати в Дамаску базарі (про торги), як мій отець мав у Самариї; й я, вчинивши вмову, відїду собі. І вчинивши з ним умову, (Ахаб) відпустив його.
A Prophet Condemns Ahab
Meanwhile, the LORD instructed one of the group of prophets to say to another man, “Hit me!” But the man refused to hit the prophet.
Під той час один з пророчих мужів сказав, по наказу Господньому, свойму товаришові: Попобий мене! Той же затявсь бити його.
Then the prophet told him, “Because you have not obeyed the voice of the LORD, a lion will kill you as soon as you leave me.” And when he had gone, a lion did attack and kill him.
І сказав він до його: За те, що не послухав єси слова Господнього, скоро пійдеш від мене, убє тебе лев. І як пійшов той від його, наскочив на його лев, та й убив його.
Then the prophet turned to another man and said, “Hit me!” So he struck the prophet and wounded him.
І зустрів він другого чоловіка та й каже: Попобий же мене! І попобив його другий до рани.
The prophet placed a bandage over his eyes to disguise himself and then waited beside the road for the king.
Тодї пророк пійшов, зупинивсь на дорозї, де мусїв їхати царь, і зробив себе незнаним, повязавши повязю очі собі.
Коли ж царь переїздив мимо, покликнув він до царя й сказав: Раб твій ходив на війну, аж ось хтось відійшов на бік і привів до мене чоловіка та й каже: Постережи сього чоловіка; коли ж не встережеш, так оддаси за його свою душу, або мусиш одважити талант срібла.
But while I was busy doing something else, the prisoner disappeared!”
“Well, it’s your own fault,” the king replied. “You have brought the judgment on yourself.”
“Well, it’s your own fault,” the king replied. “You have brought the judgment on yourself.”
Тим часом же, як твій раб робив то се, то те, той якось ізник. — Царь же Ізраїлський каже йому: Так говорить і твій вирок. Ти сам присудив його собі.
Then the prophet quickly pulled the bandage from his eyes, and the king of Israel recognized him as one of the prophets.
Він зняв хутенько повязь із очей, і царь впізнав його, що він із пророків.
Той же сказав йому: Тако глаголе Господь: Ти випустив із твоїх рук чоловіка, що підпав під мій проклін; за те буде душа твоя за його душу й твій нарід за його нарід.