New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Solomon Asks for Wisdom

Solomon made an alliance with Pharaoh, the king of Egypt, and married one of his daughters. He brought her to live in the City of David until he could finish building his palace and the Temple of the LORD and the wall around the city.

1

Як же окріпло царство в руцї в Соломона, посвоячився Соломон із Фараоном, Египецьким царем, і взяв за себе дочку Фараонову й привів її в Давидів город, покіль не скінчить будови палати своєї й храму Господнього й муру навкруги Ерусалиму.

2

At that time the people of Israel sacrificed their offerings at local places of worship, for a temple honoring the name of the LORD had not yet been built.

2

Тодї приносив люд жертви ще на висотах, до того бо часу не був ще збудований дім імени Господньому.

3

Solomon loved the LORD and followed all the decrees of his father, David, except that Solomon, too, offered sacrifices and burned incense at the local places of worship.

3

Соломон любив Господа і ходив в установах отця свого Давида, але й він приносив жертви й палив кадило на висотах.

4

The most important of these places of worship was at Gibeon, so the king went there and sacrificed 1,000 burnt offerings.

4

І подався царь у Габаон, щоб там жертвувати, бо се була найповажнїща жертівна висота. Тисячу всепалень принїс Соломон на тому самому жертівнику.

5

That night the LORD appeared to Solomon in a dream, and God said, “What do you want? Ask, and I will give it to you!”

5

У Габаонї ж обявивсь Господь Соломонові вночі вві снї, й рече Бог: Проси, що дав би я тобі.

6

Solomon replied, “You showed great and faithful love to your servant my father, David, because he was honest and true and faithful to you. And you have continued to show this great and faithful love to him today by giving him a son to sit on his throne.

6

І відказав Соломон: Ти виявив мойму отцеві Давидові велику милость, і за те, що він ходив перед лицем твоїм у щиростї, побожностї й в чистотї серця, ти додержав йому цю велику милость і дарував йому сина, що седїв би на його престолї, як і є воно тепер.

7

“Now, O LORD my God, you have made me king instead of my father, David, but I am like a little child who doesn’t know his way around.

7

Оце ж, Господи, Боже мій, вчинив єси раба твого намість отця мого Давида царем; але я ще молодик і не знаю нї виходу, нї ввіходу;

8

And here I am in the midst of your own chosen people, a nation so great and numerous they cannot be counted!

8

І раб твій обертається серед народу твого, що вибрав ти собі, такого великого народу, що за множеством його неможна його нї злїчити, нї переглянути;

9

Give me an understanding heart so that I can govern your people well and know the difference between right and wrong. For who by himself is able to govern this great people of yours?”

9

То ж дай слузї твойму розумне серце, щоб йому правити народом твоїм і вміти розбірати між добрим і лихим; бо хто зможе правити сим величезним народом?

10

The Lord was pleased that Solomon had asked for wisdom.

10

І вподобав Господь, що Соломон просив сього.

11

So God replied, “Because you have asked for wisdom in governing my people with justice and have not asked for a long life or wealth or the death of your enemies —

11

І рече йому Бог: За те, що ти просив сього, а не випрошував довгого віку, або багацтва, або смертї ворогів твоїх, а прохав розуму, щоб уміти судити,

12

I will give you what you asked for! I will give you a wise and understanding heart such as no one else has had or ever will have!

12

То я вволю твою волю: даю тобі мудре й розумне серце, так що рівнї тобі нї перше тебе не було, нї послї тебе не зявиться.

13

And I will also give you what you did not ask for — riches and fame! No other king in all the world will be compared to you for the rest of your life!

13

Ба й тим, чого не прохав єси, надїляю тебе: і багацтвом, і славою, так що рівнї тобі не буде між царями, покіль віку твого;

14

And if you follow me and obey my decrees and my commands as your father, David, did, I will give you a long life.”

14

І коли ходити меш путьми моїми, пильнуючи установ моїх і заповідей моїх, як отець твій Давид ходив, так дам тобі й вік довгий.

15

Then Solomon woke up and realized it had been a dream. He returned to Jerusalem and stood before the Ark of the Lord’s Covenant, where he sacrificed burnt offerings and peace offerings. Then he invited all his officials to a great banquet.

15

І прокинувся Соломон, і зрозумів, що се сновидїннє. Вернувшися ж у Ерусалим, приступив перед скриню закону Господнього, й принїс жертви всепалення та жертви мирні, й зладив велику гостину про всї слуги свої.

16

Solomon Judges Wisely

Some time later two prostitutes came to the king to have an argument settled.

16

Тодї прийшли дві молодицї-блудницї до царя.

17

“Please, my lord,” one of them began, “this woman and I live in the same house. I gave birth to a baby while she was with me in the house.

17

І каже одна молодиця: Прошу, пане мій! я й оця молодиця живемо в одній хатї, й я породила при нїй в тій хатї;

18

Three days later this woman also had a baby. We were alone; there were only two of us in the house.

18

На третий же день, як я породила, злягла й ся молодиця. І були ми вдвох; нїкого чужого з нами в хатї не було;

19

“But her baby died during the night when she rolled over on it.

19

І вмер синок сієї молодицї вночі, бо вона приспала його;

20

Then she got up in the night and took my son from beside me while I was asleep. She laid her dead child in my arms and took mine to sleep beside her.

20

Вона ж устала серед ночі, узяла мою дитину зпід мого боку, тим часом, як служебка твоя спала, та положила її до свого лоня, свою ж мертву дитину положила до моєї грудї;

21

And in the morning when I tried to nurse my son, he was dead! But when I looked more closely in the morning light, I saw that it wasn’t my son at all.”

21

Як же встала я вранцї годувати дитинку мою, коли ж воно мертве. Та як я придивилась до його вранцї пильно, бачу, що се не моя дитинка, що я вродила.

22

Then the other woman interrupted, “It certainly was your son, and the living child is mine.”
“No,” the first woman said, “the living child is mine, and the dead one is yours.” And so they argued back and forth before the king.

22

Друга ж молодиця каже: Нї! моя дитина жива, а твоя дитина мертва. А та править: Нї! твоя дитина мертва, а моя живенька. І змагались так перед царем.

23

Then the king said, “Let’s get the facts straight. Both of you claim the living child is yours, and each says that the dead one belongs to the other.

23

І рече царь: Ся править: ось моя дитина живенька, а твоя мертва, а та править: нї! твоя дитина мертва, а моя живенька.

24

All right, bring me a sword.” So a sword was brought to the king.

24

І повелїв царь: Подайте менї меча! Як же принесено меча перед царя,

25

Then he said, “Cut the living child in two, and give half to one woman and half to the other!”

25

Повелїв царь: Розітнїть живе хлопятко надвоє, та й дайти сїй половину, а тій половину.

26

Then the woman who was the real mother of the living child, and who loved him very much, cried out, “Oh no, my lord! Give her the child — please do not kill him!”
But the other woman said, “All right, he will be neither yours nor mine; divide him between us!”

26

І каже тодї молодиця, та, що дитина в її була жива, цареві — бо серце її заворушилось з жалю за синком своїм: Благаю тебе, добродїю мій, оддай їй живеньку дитинку, не вбивай! А друга промовила: Нехай не буде нї менї, нї тобі, розтинайте!

27

Then the king said, “Do not kill the child, but give him to the woman who wants him to live, for she is his mother!”

27

І розсудив царь: Оддайте тій першій живу дитину, не вбивайте! та її мати.

28

When all Israel heard the king’s decision, the people were in awe of the king, for they saw the wisdom God had given him for rendering justice.

28

Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, сповнились усї шаною й страхом перед царем; зрозуміли бо, що в йому був Божий розум, щоб судити.

Parallel

New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

1 Kings 3

1 Царів 3