Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
The Ark Brought to the Temple
Solomon then summoned to Jerusalem the elders of Israel and all the heads of the tribes — the leaders of the ancestral families of the Israelites. They were to bring the Ark of the LORD’s Covenant to the Temple from its location in the City of David, also known as Zion.
Solomon then summoned to Jerusalem the elders of Israel and all the heads of the tribes — the leaders of the ancestral families of the Israelites. They were to bring the Ark of the LORD’s Covenant to the Temple from its location in the City of David, also known as Zion.
Тоді Соломон скликав до себе в Єрусалим усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами і князів ізраїльських родин, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидгороду, тобто з Сіону.
Усі ізраїльські мужі зібрались до Соломона на свято в місяці Етанім, що був сьомий місяць.
When all the elders of Israel arrived, the priests picked up the Ark.
Як же прибули старші Ізраїля, священики взяли кивот,
і понесли кивот Господній і намет зборів з усім святим посудом, що був у наметі. Священики й левіти несли їх.
There, before the Ark, King Solomon and the entire community of Israel sacrificed so many sheep, goats, and cattle that no one could keep count!
Цар же Соломон і вся ізраїльська громада, що зібралась коло нього перед кивотом, жертвували з ним волів і овець, — стільки, що їм не було ні числа, ні ліку.
Then the priests carried the Ark of the LORD’s Covenant into the inner sanctuary of the Temple — the Most Holy Place — and placed it beneath the wings of the cherubim.
Священики внесли кивот Господнього завіту на його місце, в дебір храму, у всесвяте, під крила херувимів,
The cherubim spread their wings over the Ark, forming a canopy over the Ark and its carrying poles.
бо херувими простягали крила над місцем кивота і покривали зверху кивот та його носила.
These poles were so long that their ends could be seen from the Holy Place, which is in front of the Most Holy Place, but not from the outside. They are still there to this day.
А носила були такі довгі, що їх кінці можна було бачити з святині перед всесвятим, але знадвору не було їх видко. Вони там зостаються по цей день.
В ковчезі не було нічого, крім двох кам'яних таблиць, що там поклав Мойсей на Хориві, коли уклав був Господь союз із синами Ізраїля по виході їх з Єгипетської землі.
When the priests came out of the Holy Place, a thick cloud filled the Temple of the LORD.
Як же священики вийшли з святині, сповнила хмара храм Господній,
The priests could not continue their service because of the cloud, for the glorious presence of the LORD filled the Temple of the LORD.
так що священики через хмару не могли там стояти й служити службу; слава бо Господня сповнила храм Господній.
Solomon Praises the LORD
Then Solomon prayed, “O LORD, you have said that you would live in a thick cloud of darkness.
Тоді Соломон промовив: («Господь установив на небі сонце), а сам захотів у мряці пробувати.
Тим я й спорудив тобі дім на мешкання, місце, де ти повіки будеш жити.»
Then the king turned around to the entire community of Israel standing before him and gave this blessing:
І обернувся цар лицем, і поблагословив усю ізраїльську громаду, під час коли ізраїльська громада стояла,
“Praise the LORD, the God of Israel, who has kept the promise he made to my father, David. For he told my father,
і сказав: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що виконав власною рукою те, що обіцяв був своїми устами моєму батькові Давидові, коли сказав був:
‘From the day I brought my people Israel out of Egypt, I have never chosen a city among any of the tribes of Israel as the place where a Temple should be built to honor my name. But I have chosen David to be king over my people Israel.’”
З того часу, як вивів я народ мій, Ізраїля, з Єгипту, не вибрав я міста ні в одному з колін Ізраїля, щоб мені збудовано дім, де перебувало б моє ім'я, а вибрав Єрусалим, щоб там перебувало моє ім'я, і вибрав Давида, щоб він був над моїм народом Ізраїлем.
Then Solomon said, “My father, David, wanted to build this Temple to honor the name of the LORD, the God of Israel.
Вже в мого батька Давида було на думці збудувати храм імені Господа, Бога Ізраїля,
But the LORD told him, ‘You wanted to build the Temple to honor my name. Your intention is good,
та Господь сказав моєму батькові Давидові: Що ти задумав збудувати дім моєму імені, це добра в тебе думка,
but you are not the one to do it. One of your own sons will build the Temple to honor me.’
тільки ж не тобі будувати мені дім, а твоєму синові, що вийде з твого лона, — той збудує храм імені моєму, —
“And now the LORD has fulfilled the promise he made, for I have become king in my father’s place, and now I sit on the throne of Israel, just as the LORD promised. I have built this Temple to honor the name of the LORD, the God of Israel.
Господь справдив своє слово що сказав був: я бо вступив на місце Давида, мого батька, і сів на престолі Ізраїля, як сказав Господь, і збудував храм імені Господа, Бога Ізраїля,
And I have prepared a place there for the Ark, which contains the covenant that the LORD made with our ancestors when he brought them out of Egypt.”
і приладив місце на кивот, в якім є (свідоцтво) союзу Господнього, що він, Господь, уклав з нашими батьками, як вивів їх з Єгипетської землі.»
Solomon’s Prayer of Dedication
Then Solomon stood before the altar of the LORD in front of the entire community of Israel. He lifted his hands toward heaven,
Став Соломон перед Господнім жертовником, перед усією громадою Ізраїля, зняв руки до неба
and he prayed,
“O LORD, God of Israel, there is no God like you in all of heaven above or on the earth below. You keep your covenant and show unfailing love to all who walk before you in wholehearted devotion.
“O LORD, God of Israel, there is no God like you in all of heaven above or on the earth below. You keep your covenant and show unfailing love to all who walk before you in wholehearted devotion.
і промовив: «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, що був би тобі рівня, ні на небі вгорі, ні на землі внизу. Ти бережеш завіт і милость слугам твоїм, що ходять перед тобою усім серцем.
You have kept your promise to your servant David, my father. You made that promise with your own mouth, and with your own hands you have fulfilled it today.
Ти додержав слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому і що устами твоїми промовив, — те сьогодні справдив рукою твоєю,
“And now, O LORD, God of Israel, carry out the additional promise you made to your servant David, my father. For you said to him, ‘If your descendants guard their behavior and faithfully follow me as you have done, one of them will always sit on the throne of Israel.’
Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, дотримай слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому словами: Не переведеться у тебе передо мною той, що сидітиме на престолі Ізраїля, як тільки сини твої вважатимуть на свої вчинки та ходитимуть передо мною, як ти ходив передо мною.
Now, O God of Israel, fulfill this promise to your servant David, my father.
Отже тепер, Боже Ізраїля, нехай справдиться, прошу, твоя обіцянка, що ти дав слузі твоєму Давидові, моєму батькові!
“But will God really live on earth? Why, even the highest heavens cannot contain you. How much less this Temple I have built!
Чи ж Богові бо справді жити на землі? Таже ж небо і небо небес не можуть тебе вмістити! А що вже цей храм, що я збудував тобі!
Nevertheless, listen to my prayer and my plea, O LORD my God. Hear the cry and the prayer that your servant is making to you today.
Однак зглянься, Господи, мій Боже, на молитву й на благання слуги твого й вислухай взивання та мольбу, якими слуга твій оце сьогодні тебе молить.
May you watch over this Temple night and day, this place where you have said, ‘My name will be there.’ May you always hear the prayers I make toward this place.
Нехай очі твої споглядають уночі й удень на храм цей, на місце, про яке ти сказав: Ім'я моє буде там! — Вислухай молитву, якою слуга твій молитиметься на цьому місці!
May you hear the humble and earnest requests from me and your people Israel when we pray toward this place. Yes, hear us from heaven where you live, and when you hear, forgive.
Вислухай, благання слуги твого і народу твого, Ізраїля, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости.
“If someone wrongs another person and is required to take an oath of innocence in front of your altar in this Temple,
Коли хтось провиниться перед своїм ближнім, і той візьме на себе клятву, щоб спонукати й другого поклястися і він прийде, щоб поклястися перед твоїм жертовником у цім храмі,
then hear from heaven and judge between your servants — the accuser and the accused. Punish the guilty as they deserve. Acquit the innocent because of their innocence.
то ти вислухай з неба і вчини суд над слугами твоїми: осуди винного, обернувши його переступ на його ж голову, а безвинного виправдай, воздавши йому за його правдою.
“If your people Israel are defeated by their enemies because they have sinned against you, and if they turn to you and acknowledge your name and pray to you here in this Temple,
Коли твій народ Ізраїль буде розгромлений ворогом за гріхи перед тобою і повернеться до тебе та й стане хвалити ім'я твоє, та молитися й тебе благати в цьому домі,
then hear from heaven and forgive the sin of your people Israel and return them to this land you gave their ancestors.
то ти вислухай з неба і прости гріхи твого народу Ізраїля, і приведи їх назад у землю, що ти дав батькам їхнім.
“If the skies are shut up and there is no rain because your people have sinned against you, and if they pray toward this Temple and acknowledge your name and turn from their sins because you have punished them,
Коли небо буде замкнене і не буде дощу за те, що согрішили проти тебе, і коли будуть молитись на цьому місці і хвалити твоє ім'я і каятись у своїх гріхах, бо ти їх упокорив,
then hear from heaven and forgive the sins of your servants, your people Israel. Teach them to follow the right path, and send rain on your land that you have given to your people as their special possession.
то ти вислухай з неба і прости гріхи слуг твоїх і народу твого, Ізраїля. Вкажи їм добру путь, щоб нею простували, і пошли дощ на твою землю, що її дав ти твоєму народові у спадщину.
“If there is a famine in the land or a plague or crop disease or attacks of locusts or caterpillars, or if your people’s enemies are in the land besieging their towns — whatever disaster or disease there is —
Коли настане голод на землі або чума, або посуха, або іржа, або сарана, або черва, коли ворог тіснитиме його у власних воротях у його краї, або буде якась біда чи якась хвороба, —
and if your people Israel pray about their troubles, raising their hands toward this Temple,
всяку молитву, всяке благання чи то окремої людини, а чи всього народу твого, Ізраїля, коли хтось із них почує біль у серці і простягне руки свої до цього храму, —
then hear from heaven where you live, and forgive. Give your people what their actions deserve, for you alone know each human heart.
то ти вислухай з неба, з місця, де перебуваєш, і прости; вчини й відплати кожному за його заслугою, ти, що знаєш його серце, — ти бо єдиний знаєш серце всіх синів людських, —
Then they will fear you as long as they live in the land you gave to our ancestors.
щоб вони боялись тебе по всі дні, покіль житимуть на землі, що ти дав батькам нашим.
“In the future, foreigners who do not belong to your people Israel will hear of you. They will come from distant lands because of your name,
Навіть як і чужинець, що не з твого народу, Ізраїля, прийде з далекого краю задля імени твого, —
for they will hear of your great name and your strong hand and your powerful arm. And when they pray toward this Temple,
бо чути буде скрізь про твоє велике ім'я, про твою руку потужну і про твоє простягнуте рам'я, — як він прийде та й стане молитись у цім храмі,
then hear from heaven where you live, and grant what they ask of you. In this way, all the people of the earth will come to know and fear you, just as your own people Israel do. They, too, will know that this Temple I have built honors your name.
то ти вислухай його з неба, з місця, де перебуваєш, і вчини все, чого чужинець проситиме у тебе, щоб усі народи на землі знали ім'я твоє та мали страх, як твій народ Ізраїль, та щоб зрозуміли, що твоє ім'я покоїться на цім храмі, що я збудував.
“If your people go out where you send them to fight their enemies, and if they pray to the LORD by turning toward this city you have chosen and toward this Temple I have built to honor your name,
Коли народ твій вийде на війну проти ворога свого шляхом, яким його пошлеш, і молитиметься Господеві, повернувшись до міста, що ти вибрав, і до храму, який я збудував для імени твого,
then hear their prayers from heaven and uphold their cause.
то вислухай з неба його молитву і його благання, і заступися за його правом.
“If they sin against you — and who has never sinned? — you might become angry with them and let their enemies conquer them and take them captive to their land far away or near.
Коли ж согрішать проти тебе, — нема бо чоловіка, що не грішив би, — і ти, розгнівавшись на них, видаси їх на поталу ворогові і той займе їх у полон та й відведе їх у ворожу землю, чи то далеко чи близько,
But in that land of exile, they might turn to you in repentance and pray, ‘We have sinned, done evil, and acted wickedly.’
і вони схаменуться в землі, куди їх зайнято в полон, і навернуться і будуть молитись до тебе у землі тих, що їх полонили, і говорити: Ми согрішили, ми вчинили несправедливо, ми робили зле! —
If they turn to you with their whole heart and soul in the land of their enemies and pray toward the land you gave to their ancestors — toward this city you have chosen, and toward this Temple I have built to honor your name —
і коли обернуться до тебе усім своїм серцем й усією душею своєю в ворожій землі, куди їх зайнято в полон, і молитимуться до тебе, звернувшись до землі, що ти дав батькам їхнім, до міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував для імени твого, —
then hear their prayers and their petition from heaven where you live, and uphold their cause.
то вислухай з неба, з місця, де перебуваєш, їхню молитву і їх благання, і вчини їм правду.
Forgive your people who have sinned against you. Forgive all the offenses they have committed against you. Make their captors merciful to them,
Прости тоді твоєму народові, що согрішив проти тебе, усі його провини проти тебе і нехай змилуються над ними ті, що зайняли їх у полон, і змилосердяться над ними,
for they are your people — your special possession — whom you brought out of the iron-smelting furnace of Egypt.
бо вони — народ твій і твоя спадщина, що ти вивів з Єгипту, з залізної печі.
“May your eyes be open to my requests and to the requests of your people Israel. May you hear and answer them whenever they cry out to you.
Нехай очі твої будуть відкриті на благання слуги твого і на благання народу твого, Ізраїля, щоб вислуховувати їх завжди, коли взиватимуть до тебе,
For when you brought our ancestors out of Egypt, O Sovereign LORD, you told your servant Moses that you had set Israel apart from all the nations of the earth to be your own special possession.”
бо ти їх виділив собі як спадкоємство з-між усіх народів на землі, як об'явив через слугу твого Мойсея, коли виводив, Владико Господи, батьків наших з Єгипту.»
The Dedication of the Temple
When Solomon finished making these prayers and petitions to the LORD, he stood up in front of the altar of the LORD, where he had been kneeling with his hands raised toward heaven.
Як скінчив Соломон усю цю молитву й це благання до Господа, встав з-перед Господнього жертовника, де стояв навколішках з простягнутими до неба руками,
He stood and in a loud voice blessed the entire congregation of Israel:
і, стоячи, поблагословив голосно всю громаду Ізраїля такими словами:
“Praise the LORD who has given rest to his people Israel, just as he promised. Not one word has failed of all the wonderful promises he gave through his servant Moses.
«Благословен Господь, що дав народові своєму Ізраїлю спокій, повнотою так, як обіцяв був. Ні одне слово не зосталось марним з усіх тих прекрасних обітниць, що дав через раба свого Мойсея.
May the LORD our God be with us as he was with our ancestors; may he never leave us or abandon us.
Нехай же буде з нами Бог наш, як був і з нашими батьками. Нехай нас не покидає, нехай нас не відштовхує!
May he give us the desire to do his will in everything and to obey all the commands, decrees, and regulations that he gave our ancestors.
Нехай нахилить наші серця до себе, щоб ми ходили його путями та пильнували його заповіді, його установи та його закони, що заповідав батькам нашим.
And may these words that I have prayed in the presence of the LORD be before him constantly, day and night, so that the LORD our God may give justice to me and to his people Israel, according to each day’s needs.
Нехай ці слова, що я промовив у молитві перед Господом, будуть приявні вдень і вночі перед Господом, Богом нашим, щоб він день-у-день творив правду своєму слузі й своєму народові Ізраїлеві,
Then people all over the earth will know that the LORD alone is God and there is no other.
щоб усі народи на землі зрозуміли, що тільки Господь — Бог, і ніхто інший.
And may you be completely faithful to the LORD our God. May you always obey his decrees and commands, just as you are doing today.”
Нехай наше серце буде суцільно віддане Господеві, Богу нашому, щоб ми ходили в його установах і пильнували його заповіді, як сьогодні.»
Then the king and all Israel with him offered sacrifices to the LORD.
Після цього цар і ввесь Ізраїль принесли жертви перед Господом.
Solomon offered to the LORD a peace offering of 22,000 cattle and 120,000 sheep and goats. And so the king and all the people of Israel dedicated the Temple of the LORD.
Соломон приніс у мирну жертву Господеві 22 000 волів і 120 000 овець. Так цар і ввесь Ізраїль посвятили храм Господній.
That same day the king consecrated the central area of the courtyard in front of the LORD’s Temple. He offered burnt offerings, grain offerings, and the fat of peace offerings there, because the bronze altar in the LORD’s presence was too small to hold all the burnt offerings, grain offerings, and the fat of the peace offerings.
Того дня цар освятив середню частину двору перед храмом Господнім, бо там приніс він усепалення й офіри та жир мирних жертв, тому що мідяний жертовник, який стояв перед Господом, був надто малий, щоб умістити всепалення, офіри й тук мирних жертв.
Then Solomon and all Israel celebrated the Festival of Shelterse in the presence of the LORD our God. A large congregation had gathered from as far away as Lebo-hamath in the north and the Brook of Egypt in the south. The celebration went on for fourteen days in all — seven days for the dedication of the altar and seven days for the Festival of Shelters.f
І справив Соломон того часу свято, і ввесь Ізраїль з ним, — величезний збір, що зійшовся від входу Хамату аж до єгипетського потоку, перед Господом, Богом нашим, 7 день, (а потім ще 7 день — 14 разом).
На восьмий же день він відпустив народ. Вони хвалили царя й розійшлися по хатах, веселі та раді серцем з-за всього добра, що Господь учинив своєму слузі Давидові й своєму народові Ізраїлеві.