Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
The Floating Ax Head
One day the group of prophets came to Elisha and told him, “As you can see, this place where we meet with you is too small.
One day the group of prophets came to Elisha and told him, “As you can see, this place where we meet with you is too small.
І сказали пророцькі сини (ученики) Елисеєві: Як бачиш, місце, де живемо при тобі, нам потїсне;
Let’s go down to the Jordan River, where there are plenty of logs. There we can build a new place for us to meet.”
“All right,” he told them, “go ahead.”
“All right,” he told them, “go ahead.”
Пійдемо лишень на Йордань, і нехай там кожен візьме по дереву, щоб спорядити нам місце, й осїстись на йому. А він сказав: ійдїть.
“Please come with us,” someone suggested.
“I will,” he said.
“I will,” he said.
Один же між ними просить: Зроби нам ласку, йди з кметями твоїми. І сказав він: Добре! йду з вами.
So he went with them.
When they arrived at the Jordan, they began cutting down trees.
When they arrived at the Jordan, they began cutting down trees.
От і пійшов із ними. Як же дойшли до Йорданї, почали рубати дерево.
But as one of them was cutting a tree, his ax head fell into the river. “Oh, sir!” he cried. “It was a borrowed ax!”
Тим часом як один рубав деревину, упала сокира його з топорища в воду. І крикнув він: Ой добродїю! а вона ж позичена.
“Where did it fall?” the man of God asked. When he showed him the place, Elisha cut a stick and threw it into the water at that spot. Then the ax head floated to the surface.
Чоловік же Божий рече: Де вона впала? Як же показав йому місце, вирубав він цїпок, кинув туди, й ось сокира сплила.
“Grab it,” Elisha said. And the man reached out and grabbed it.
Він і каже: Лови! той простяг руку й взяв її.
Elisha Traps the Arameans
When the king of Aram was at war with Israel, he would confer with his officers and say, “We will mobilize our forces at such and such a place.”
Царь Сирийський вирушив війною проти Ізрайлитян і перемовлявсь із слугами своїми та й сказав їм: У тому а тому місцї заляжемо залягом.
But immediately Elisha, the man of God, would warn the king of Israel, “Do not go near that place, for the Arameans are planning to mobilize their troops there.”
Чоловік же Божий, послав до царя Ізраїлського сказати: Остерегайся проходити тим місцем, бо там залягли Сирийцї.
So the king of Israel would send word to the place indicated by the man of God. Time and again Elisha warned the king, so that he would be on the alert there.
І послав царь Ізраїлський на те місце, що вказав йому чоловік Божий. І так остерегав його що-разу, й він устерігся там, де вказано, не раз та й не два.
The king of Aram became very upset over this. He called his officers together and demanded, “Which of you is the traitor? Who has been informing the king of Israel of my plans?”
І стревожилось серце царя Сирийського про сю річ, і скликавши свої слуги, каже їм: Чи не виказали б ви менї, хто мене зраджує цареві Ізрайлевому?
“It’s not us, my lord the king,” one of the officers replied. “Elisha, the prophet in Israel, tells the king of Israel even the words you speak in the privacy of your bedroom!”
І відказав один ізміж слуг його: Нї, пане мій, царю; тільки пророк Елисей, що в Ізраїлї, переказує цареві Ізраїлському й ті слова, які ти промовиш ув опочивній сьвітлицї.
“Go and find out where he is,” the king commanded, “so I can send troops to seize him.”
And the report came back: “Elisha is at Dothan.”
And the report came back: “Elisha is at Dothan.”
І повелїв він: Ійдїте та дивітесь, де він, щоб менї послати та й піймати його. Як же сказано йому: Він у Дотаїмі,
So one night the king of Aram sent a great army with many chariots and horses to surround the city.
Послав туди конї й колесницї й потужню купу військову. Пійшли вони в ночі та й обняли город.
When the servant of the man of God got up early the next morning and went outside, there were troops, horses, and chariots everywhere. “Oh, sir, what will we do now?” the young man cried to Elisha.
Уранцї рано встав слуга чоловіка Божого й вийшов, аж се облягла військова купа з кіньми й колесницями навкруги місто. І каже йому слуга його: Ой горе, паноньку! що нам оце почати?
“Don’t be afraid!” Elisha told him. “For there are more on our side than on theirs!”
Він же сказав: Не лякайся, бо тих, що з нами, більш, анїж тих, що з ними.
Then Elisha prayed, “O LORD, open his eyes and let him see!” The LORD opened the young man’s eyes, and when he looked up, he saw that the hillside around Elisha was filled with horses and chariots of fire.
І моливсь Елисей й промовляв: Господи! відкрий йому очі, щоб він бачив! І відкрив Господь слузї очі, й вбачав він, як гора навкруги Елисея була заповнена кіньми й поломяними колесницями.
As the Aramean army advanced toward him, Elisha prayed, “O LORD, please make them blind.” So the LORD struck them with blindness as Elisha had asked.
Як же Сирийцї двинули проти його, моливсь Елисей Господеві й промовляв: Удар же сих людей слїпотою! І вдарив їх слїпотою, як моливсь Елисей.
Then Elisha went out and told them, “You have come the wrong way! This isn’t the right city! Follow me, and I will take you to the man you are looking for.” And he led them to the city of Samaria.
І рече їм Елисей: Се не та дорога й не той город; ійдїте за мною, так я приведу вас до того чоловіка, що ви шукаєте. І привів їх у Самарию.
As soon as they had entered Samaria, Elisha prayed, “O LORD, now open their eyes and let them see.” So the LORD opened their eyes, and they discovered that they were in the middle of Samaria.
Як тільки ж прийшли вони в Самарию, рече Елисей: Господи! відкрий їм очі, щоб вони бачили. І відкрив їм Господь очі, й вони побачили себе в серединї в Самариї.
When the king of Israel saw them, he shouted to Elisha, “My father, should I kill them? Should I kill them?”
Як же побачив їх царь Ізрайлїв, питає в Елисея: Чи мєнї їх вистинати, батьку?
“Of course not!” Elisha replied. “Do we kill prisoners of war? Give them food and drink and send them home again to their master.”
Він же відказав: Не вбивай їх. Хиба ти заполонив їх мечем твоїм і луком твоїм, щоб їх убивати? Постав перед ними їду та воду, нехай їдять і пють, а тодї нехай ійдуть до свого пана.
So the king made a great feast for them and then sent them home to their master. After that, the Aramean raiders stayed away from the land of Israel.
І звелїв наготовити їм великий пир, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пійшли вони до свого пана. З того часу не було нападу Сирийцїв на Ізраїль-землю.
Ben-Hadad Besieges Samaria
Some time later, however, King Ben-hadad of Aram mustered his entire army and besieged Samaria.
І сталось опісля, що царь Сирийський Бенадад постягав докупи всю військову силу свою та й двинув і обложив Самарию.
І настала велика голоднеча в Самариї, й дойшло до такого скруту, що осляча голова стояла вісїмдесять срібних секлів, а четвертина міри голубячого гною пять срібних секлів.
One day as the king of Israel was walking along the wall of the city, a woman called to him, “Please help me, my lord the king!”
Як вийшов раз царь Ізраїлський на мур, заголосила до його якась женщина та й просить: Поможи менї, добродїю мій, царю!
He answered, “If the LORD doesn’t help you, what can I do? I have neither food from the threshing floor nor wine from the press to give you.”
Він же відказав: Коли тобі не поможе Господь, так із чого я поможу тобі? з току, чи з вино-тискарнї?
But then the king asked, “What is the matter?”
She replied, “This woman said to me: ‘Come on, let’s eat your son today, then we will eat my son tomorrow.’
She replied, “This woman said to me: ‘Come on, let’s eat your son today, then we will eat my son tomorrow.’
І поспитав у неї царь: Що тобі треба? Відказала ж вона: Отта жінка говорила менї: Дай сина твого, щоб ми сьогоднї з'їли його, а завтра з'їмо мого сина.
So we cooked my son and ate him. Then the next day I said to her, ‘Kill your son so we can eat him,’ but she has hidden her son.”
От ми зварили мого сина та й ізїли, а як на другий день я сказала їй: Давай же сюди твого сина, щоб нам його з'їсти, то вона свого сина сховала.
When the king heard this, he tore his clothes in despair. And as the king walked along the wall, the people could see that he was wearing burlap under his robe next to his skin.
Як почув же царь, що женщина таке говорить, роздер одежу на собі, й ходив по мурі, і бачив люд, що на тїлї в його волосяне веретище.
“May God strike me and even kill me if I don’t separate Elisha’s head from his shoulders this very day,” the king vowed.
І каже він: Нехай Бог учинить менї се й те, та ще й причинить, коли голова Елисеїна зістанеться сьогоднї в його на плечах.
Elisha was sitting in his house with the elders of Israel when the king sent a messenger to summon him. But before the messenger arrived, Elisha said to the elders, “A murderer has sent a man to cut off my head. When he arrives, shut the door and keep him out. We will soon hear his master’s steps following him.”
Як седїв же Елисей в своїй хатинї й значнї люде седїли в його, післав царь від себе чоловіка. Перше ж нїж посланець дійшов до його, рече він значнїм людям: А знаєте ви, що сей син душогубця послав до мене, щоб стяти менї голову? Гледїте ж, скоро посланець надійде, зачинїте двері та й не допустїть увійти, бо ось, чути вже тупаннє пана його за ним.