Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
Після сього зібрались Моабії та Аммонїї, а з ними дехто з землї Маоницької й пійшли війною на Йосафата.
І прийшли й звістили Йосафатові, говорячи: Йде на тебе велика сила зза моря, з Сириї і оце вони в Газазон-Тамарі, се б то в Енгеддї.
Jehoshaphat was terrified by this news and begged the LORD for guidance. He also ordered everyone in Judah to begin fasting.
І злякавсь Йосафат, і обернув своє лице шукати Господа, й оповістив піст по всїй Юдеї.
So people from all the towns of Judah came to Jerusalem to seek the LORD’s help.
І зібрались Юдеї просити помочі в Господа; з усїх міст Юдиних поприходили вони благати Господа.
Jehoshaphat stood before the community of Judah and Jerusalem in front of the new courtyard at the Temple of the LORD.
І став Йосафат перед громадою Юдеїв та Ерусалимцїв в домі Господньому, перед новим двором,
He prayed, “O LORD, God of our ancestors, you alone are the God who is in heaven. You are ruler of all the kingdoms of the earth. You are powerful and mighty; no one can stand against you!
І промовив: Господи, Боже отцїв наших! Чи не ти ж Бог на небі? І ти пануєш над усїма царствами народів, і в твоїй руцї сила й можність, і нїхто не встоїть проти тебе!
O our God, did you not drive out those who lived in this land when your people Israel arrived? And did you not give this land forever to the descendants of your friend Abraham?
Чи не ти ж, Боже наш, вигнав осадників сієї землї перед лицем твого народу Ізраїля, і віддав її насїнню Авраама, друга твого, навіки?
Your people settled here and built this Temple to honor your name.
І вони оселились у нїй і збудували тобі в нїй сьвятиню на ймя твоє, кажучи:
Як прийде на нас нещастє: караючий меч, або пошесть, або голод, то ми станемо перед сим домом і перед лицем твоїм, бо твоє імення в сьому домі; і покликнемо до тебе в нашому горю, а ти почуєш і поратуєш.
“And now see what the armies of Ammon, Moab, and Mount Seir are doing. You would not let our ancestors invade those nations when Israel left Egypt, so they went around them and did not destroy them.
І тепер оце Аммонїї та Моабії й ті, що з гори Сеїра, що через їх землї ти не дозволив перейти Ізрайлитянам, як вони йшли з землї Египецької, через що вони їх обминули й не вигубили їх, —
Now see how they reward us! For they have come to throw us out of your land, which you gave us as an inheritance.
Оце вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас із наслїдної держави твоєї, котру ти віддав нам.
O our God, won’t you stop them? We are powerless against this mighty army that is about to attack us. We do not know what to do, but we are looking to you for help.”
Боже наш! суди їх ти. Бо в нас нема сили проти товпи сієї великої, прийшовшої на нас, і ми не відаємо, що робити, а тілько до тебе очі наші!
As all the men of Judah stood before the LORD with their little ones, wives, and children,
І стояли усї Юдеї перед лицем Господнїм, і малі дїти їх, і жінки їх, і сини їх.
the Spirit of the LORD came upon one of the men standing there. His name was Jahaziel son of Zechariah, son of Benaiah, son of Jeiel, son of Mattaniah, a Levite who was a descendant of Asaph.
Тодї найшов на Йозиїла, сина Захарії, сина Банеї, сина Еїєла, сина Маттанїї, левіта з синів Асафових, Дух Господень посеред збору,
He said, “Listen, all you people of Judah and Jerusalem! Listen, King Jehoshaphat! This is what the LORD says: Do not be afraid! Don’t be discouraged by this mighty army, for the battle is not yours, but God’s.
І він промовив: Слухайте, всї Юдеї й осадники Ерусалимські, та й ти, царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: Не бійтесь і не лякайтесь сієї великої орди, бо не ваша се війна, а Божа.
Tomorrow, march out against them. You will find them coming up through the ascent of Ziz at the end of the valley that opens into the wilderness of Jeruel.
Завтра виступите проти їх; он вони виходять на верховину Зиз, і ви знайдете їх край долини, перед пустинею Еруїлом.
But you will not even need to fight. Take your positions; then stand still and watch the LORD’s victory. He is with you, O people of Judah and Jerusalem. Do not be afraid or discouraged. Go out against them tomorrow, for the LORD is with you!”
Не ви будете битись сим разом; ви виступіть, стійте та дивіться на спасеннє Господнє для вас. Юдо та Ерусалиме! не бійтесь і не жахайтесь. Завтра виступите їм на зустріч, і Господь буде при вас.
Then King Jehoshaphat bowed low with his face to the ground. And all the people of Judah and Jerusalem did the same, worshiping the LORD.
І припав Йосафат лицем до землї, й усї Юдеї та осадники Ерусалимські впали перед Господом, щоб поклонитись Господеві.
Then the Levites from the clans of Kohath and Korah stood to praise the LORD, the God of Israel, with a very loud shout.
І встали левіти з синів Кагатових та з синів Кореєвих — славити Господа, Бога Ізрайлевого, вельми грімким голосом.
Early the next morning the army of Judah went out into the wilderness of Tekoa. On the way Jehoshaphat stopped and said, “Listen to me, all you people of Judah and Jerusalem! Believe in the LORD your God, and you will be able to stand firm. Believe in his prophets, and you will succeed.”
І повставали вони раннїм ранком і виступили до Текойської пустинї, і як виступили, став Йосафат і промовив: Слухайте мене, Юдеї та й ви осадники Ерусалиму! Майте віру в Господа, Бога вашого, й будьте безпечні; йміть віри пророкам його, а пощаститься вам.
After consulting the people, the king appointed singers to walk ahead of the army, singing to the LORD and praising him for his holy splendor. This is what they sang:
“Give thanks to the LORD;
his faithful love endures forever!”
“Give thanks to the LORD;
his faithful love endures forever!”
І порадився він з народом, і поставив сьпівцїв Господнїх, щоб вони в сьвятостї й побожностї, виступивши поперед узброєних, славили висьпівуючи: хвалїте Господа, бо віковічна милость його!
At the very moment they began to sing and give praise, the LORD caused the armies of Ammon, Moab, and Mount Seir to start fighting among themselves.
І в той час, як вони стали викликати і славити, розбудив Господь незгоду між Аммонїями, Моабіями та горянами з Сеїра, що прийшли на Юдею, й вони побили себе;
The armies of Moab and Ammon turned against their allies from Mount Seir and killed every one of them. After they had destroyed the army of Seir, they began attacking each other.
Бо піднялись Аммонїї та Моабії проти горян Сеїрських, побиваючи й вигублюючи їх, а коли скінчили з Сеїріями, стали вбивати один одного.
So when the army of Judah arrived at the lookout point in the wilderness, all they saw were dead bodies lying on the ground as far as they could see. Not a single one of the enemy had escaped.
І коли Юдеї прийшли на вершину, що 'к пустинї, і глянули на ту орду, аж ось — по землї лежать самі трупи, нїхто не зістався.
І прийшов Йосафат і народ його забірати добичу, й знайшли в їх силу всякого добра, й одежу, й дорогі річі, й понабірали собі стільки, що не змогли нести. І три дні забірали вони, здобуток, так богато його було!
А четвертого дня зібрались на Долинї хвали, бо там вони хвалили Господа. Через те й звуть те місце Долиною хвали до сього часу.
Then all the men returned to Jerusalem, with Jehoshaphat leading them, overjoyed that the LORD had given them victory over their enemies.
І пійшли назад усї Юдеї та Ерусалимцї й Йосафат на чолї в їх, щоб вертати в Ерусалим з радощами, що Господь дав їм перевагу над ворогами їх.
They marched into Jerusalem to the music of harps, lyres, and trumpets, and they proceeded to the Temple of the LORD.
І прибули в Ерусалим з псалтирями й цитрами та трубами до дому Господнього.
When all the surrounding kingdoms heard that the LORD himself had fought against the enemies of Israel, the fear of God came over them.
І був страх Божий по всїх царствах земель (пограничнїх), як почули, що сам Господь воював проти ворогів Ізрайлевих.
So Jehoshaphat’s kingdom was at peace, for his God had given him rest on every side.
І стало спокійне царство Йосафатове, й дав йому Бог його спокій звідусїль.
Summary of Jehoshaphat’s Reign
So Jehoshaphat ruled over the land of Judah. He was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother was Azubah, the daughter of Shilhi.
Так царював Йосафат в Юдеї: трийцять пять років було йому, як став він царем, а двайцять пять років царював в Ерусалимі. Його мати звалась Азува, дочка Салаїлова.
Jehoshaphat was a good king, following the ways of his father, Asa. He did what was pleasing in the LORD’s sight.
І ходив він дорогою батька свого Аси, і не відхилявся від неї, та чинив що було до вподоби Господеві.
During his reign, however, he failed to remove all the pagan shrines, and the people never fully committed themselves to follow the God of their ancestors.
Тільки висоти не були знесені, й народ ще не направив серця свого до Бога батьків своїх.
The rest of the events of Jehoshaphat’s reign, from beginning to end, are recorded in The Record of Jehu Son of Hanani, which is included in The Book of the Kings of Israel.
Прочі дїї Йосафатові, перші й останні, записані в записках Іуя Ананїєнка, що поміщені в книзї царів Ізраїлських.
Але потім побратався Йосафат, царь Юдейський, з Охозією, царем Ізраїлським, що був безбожний в дїлах своїх,
І єдинився з ним, щоб побудувати кораблї, й посилати їх у Тарсис; і збудували вони кораблї в Езіон-Габері.
І вирік тодї Елїезер Додабенко з Мареші пророцтво на Йосафата, кажучи: За те, що ти пристав до спілки з Охозією, ударемнить Господь дїло твоє. — І розбились кораблї, й не могли плисти у Тарсис.