New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

“How frail is humanity!
How short is life, how full of trouble!

1

З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;

2

We blossom like a flower and then wither.
Like a passing shadow, we quickly disappear.

2

Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.

3

Must you keep an eye on such a frail creature
and demand an accounting from me?

3

І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?

4

Who can bring purity out of an impure person?
No one!

4

Хто з нечистого може чистим родитись? Анї один.

5

You have decided the length of our lives.
You know how many months we will live,
and we are not given a minute longer.

5

Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,

6

So leave us alone and let us rest!
We are like hired hands, so let us finish our work in peace.

6

То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.

7

“Even a tree has more hope!
If it is cut down, it will sprout again
and grow new branches.

7

Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;

8

Though its roots have grown old in the earth
and its stump decays,

8

Та хоч його корінь в землї й перетрюхне й пень його завмре в поросї,

9

at the scent of water it will bud
and sprout again like a new seedling.

9

Але, як тільки почує воду, воно пустить паростки й поросте галуззєм, наче б новопосаджене; —

10

“But when people die, their strength is gone.
They breathe their last, and then where are they?

10

А чоловік, як умре, розпадає ся; відойшов, і де він подївся?

11

As water evaporates from a lake
and a river disappears in drought,

11

Води зникають із озера, й ріка посякає й висихає:

12

people are laid to rest and do not rise again.
Until the heavens are no more, they will not wake up
nor be roused from their sleep.

12

Так і людина ляже й не встане; покіль конець небесам, не пробудиться й не підоймесь із сну свого.

13

“I wish you would hide me in the gravea
and forget me there until your anger has passed.
But mark your calendar to think of me again!

13

О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!

14

Can the dead live again?
If so, this would give me hope through all my years of struggle,
and I would eagerly await the release of death.

14

Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь? Через усї днї визначеного менї часу дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна.

15

You would call and I would answer,
and you would yearn for me, your handiwork.

15

Ти кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх;

16

For then you would guard my steps,
instead of watching for my sins.

16

Бо тодї ти лїчив би кроки мої, та не підстерігав би гріха мого;

17

My sins would be sealed in a pouch,
and you would cover my guilt.

17

Ти б запечатав тодї переступ мій, й провину мою закрив би.

18

“But instead, as mountains fall and crumble
and as rocks fall from a cliff,

18

Та як гора, падаючи, розсипається, й скала сходить з місця свого;

19

as water wears away the stones
and floods wash away the soil,
so you destroy people’s hope.

19

Як вода стирає каміннє, а розлив її змиває пил земний, так і надїю людську ти в нїщо обертаєш.

20

You always overpower them, and they pass from the scene.
You disfigure them in death and send them away.

20

Ти тїсниш його до кінця; змінюєш вид його й відсилаєш.

21

They never know if their children grow up in honor
or sink to insignificance.

21

Честь його дїтям, чи нї, він того не знає, понижені вони — йому те байдуже;

22

They suffer painfully;
their life is full of trouble.”

22

Та (покіль жив,) тїло його на йому болестї чує, а душа його в йому в страданнях сумує.

Parallel

New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Job 14

Йова 14