New Living Translation

Переклад Огієнка

“How frail is humanity!
How short is life, how full of trouble!

1

Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

2

We blossom like a flower and then wither.
Like a passing shadow, we quickly disappear.

2

вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

3

Must you keep an eye on such a frail creature
and demand an accounting from me?

3

І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

4

Who can bring purity out of an impure person?
No one!

4

Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

5

You have decided the length of our lives.
You know how many months we will live,
and we are not given a minute longer.

5

Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

6

So leave us alone and let us rest!
We are like hired hands, so let us finish our work in peace.

6

відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

7

“Even a tree has more hope!
If it is cut down, it will sprout again
and grow new branches.

7

Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

8

Though its roots have grown old in the earth
and its stump decays,

8

якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

9

at the scent of water it will bud
and sprout again like a new seedling.

9

то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

10

“But when people die, their strength is gone.
They breathe their last, and then where are they?

10

А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

11

As water evaporates from a lake
and a river disappears in drought,

11

Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,

12

people are laid to rest and do not rise again.
Until the heavens are no more, they will not wake up
nor be roused from their sleep.

12

так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

13

“I wish you would hide me in the gravea
and forget me there until your anger has passed.
But mark your calendar to think of me again!

13

О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!

14

Can the dead live again?
If so, this would give me hope through all my years of struggle,
and I would eagerly await the release of death.

14

Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!

15

You would call and I would answer,
and you would yearn for me, your handiwork.

15

Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16

For then you would guard my steps,
instead of watching for my sins.

16

бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —

17

My sins would be sealed in a pouch,
and you would cover my guilt.

17

провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.

18

“But instead, as mountains fall and crumble
and as rocks fall from a cliff,

18

Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,

19

as water wears away the stones
and floods wash away the soil,
so you destroy people’s hope.

19

каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.

20

You always overpower them, and they pass from the scene.
You disfigure them in death and send them away.

20

Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.

21

They never know if their children grow up in honor
or sink to insignificance.

21

Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.

22

They suffer painfully;
their life is full of trouble.”

22

Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

Parallel

New Living Translation

Переклад Огієнка

Job 14

Йова 14