New Living Translation

Переклад Огієнка

Job’s Final Protest of Innocence

“I made a covenant with my eyes
not to look with lust at a young woman.

1

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

2

For what has God above chosen for us?
What is our inheritance from the Almighty on high?

2

І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

3

Isn’t it calamity for the wicked
and misfortune for those who do evil?

3

Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

4

Doesn’t he see everything I do
and every step I take?

4

Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

5

“Have I lied to anyone
or deceived anyone?

5

Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

6

Let God weigh me on the scales of justice,
for he knows my integrity.

6

то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

7

If I have strayed from his pathway,
or if my heart has lusted for what my eyes have seen,
or if I am guilty of any other sin,

7

Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

8

then let someone else eat the crops I have planted.
Let all that I have planted be uprooted.

8

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

9

“If my heart has been seduced by a woman,
or if I have lusted for my neighbor’s wife,

9

Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

10

then let my wife servea another man;
let other men sleep with her.

10

то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

11

For lust is a shameful sin,
a crime that should be punished.

11

Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

12

It is a fire that burns all the way to hell.b
It would wipe out everything I own.

12

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

13

“If I have been unfair to my male or female servants
when they brought their complaints to me,

13

Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

14

how could I face God?
What could I say when he questioned me?

14

то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

15

For God created both me and my servants.
He created us both in the womb.

15

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

16

“Have I refused to help the poor,
or crushed the hopes of widows?

16

Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

17

Have I been stingy with my food
and refused to share it with orphans?

17

Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

18

No, from childhood I have cared for orphans like a father,
and all my life I have cared for widows.

18

Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

19

Whenever I saw the homeless without clothes
and the needy with nothing to wear,

19

Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

20

did they not praise me
for providing wool clothing to keep them warm?

20

чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

21

“If I raised my hand against an orphan,
knowing the judges would take my side,

21

Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

22

then let my shoulder be wrenched out of place!
Let my arm be torn from its socket!

22

хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

23

That would be better than facing God’s judgment.
For if the majesty of God opposes me, what hope is there?

23

Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

24

“Have I put my trust in money
or felt secure because of my gold?

24

Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

25

Have I gloated about my wealth
and all that I own?

25

Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26

“Have I looked at the sun shining in the skies,
or the moon walking down its silver pathway,

26

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

27

and been secretly enticed in my heart
to throw kisses at them in worship?

27

то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

28

If so, I should be punished by the judges,
for it would mean I had denied the God of heaven.

28

це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29

“Have I ever rejoiced when disaster struck my enemies,
or become excited when harm came their way?

29

Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

30

No, I have never sinned by cursing anyone
or by asking for revenge.

30

Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

31

“My servants have never said,
‘He let others go hungry.’

31

Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

32

I have never turned away a stranger
but have opened my doors to everyone.

32

Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

33

“Have I tried to hide my sins like other people do,
concealing my guilt in my heart?

33

Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

34

Have I feared the crowd
or the contempt of the masses,
so that I kept quiet and stayed indoors?

34

Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

35

“If only someone would listen to me!
Look, I will sign my name to my defense.
Let the Almighty answer me.
Let my accuser write out the charges against me.

35

О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

36

I would face the accusation proudly.
I would wear it like a crown.

36

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

37

For I would tell him exactly what I have done.
I would come before him like a prince.

37

Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

38

“If my land accuses me
and all its furrows cry out together,

38

Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

39

or if I have stolen its crops
or murdered its owners,

39

якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

40

then let thistles grow on that land instead of wheat,
and weeds instead of barley.”
Job’s words are ended.

40

то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.

Parallel

New Living Translation

Переклад Огієнка

Job 31

Йова 31