New Living Translation

Переклад Турконяка

Job’s Final Protest of Innocence

“I made a covenant with my eyes
not to look with lust at a young woman.

1

Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю.

2

For what has God above chosen for us?
What is our inheritance from the Almighty on high?

2

А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот?

3

Isn’t it calamity for the wicked
and misfortune for those who do evil?

3

Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня?

4

Doesn’t he see everything I do
and every step I take?

4

Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки?

5

“Have I lied to anyone
or deceived anyone?

5

Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман,

6

Let God weigh me on the scales of justice,
for he knows my integrity.

6

нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність.

7

If I have strayed from his pathway,
or if my heart has lusted for what my eyes have seen,
or if I am guilty of any other sin,

7

Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

8

then let someone else eat the crops I have planted.
Let all that I have planted be uprooted.

8

то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі.

9

“If my heart has been seduced by a woman,
or if I have lusted for my neighbor’s wife,

9

Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей,

10

then let my wife servea another man;
let other men sleep with her.

10

то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження.

11

For lust is a shameful sin,
a crime that should be punished.

11

Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити.

12

It is a fire that burns all the way to hell.b
It would wipe out everything I own.

12

Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував.

13

“If I have been unfair to my male or female servants
when they brought their complaints to me,

13

Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися,

14

how could I face God?
What could I say when he questioned me?

14

то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам?

15

For God created both me and my servants.
He created us both in the womb.

15

Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні.

16

“Have I refused to help the poor,
or crushed the hopes of widows?

16

А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

17

Have I been stingy with my food
and refused to share it with orphans?

17

Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, —

18

No, from childhood I have cared for orphans like a father,
and all my life I have cared for widows.

18

хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, —

19

Whenever I saw the homeless without clothes
and the needy with nothing to wear,

19

якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув,

20

did they not praise me
for providing wool clothing to keep them warm?

20

і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят,

21

“If I raised my hand against an orphan,
knowing the judges would take my side,

21

якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога,

22

then let my shoulder be wrenched out of place!
Let my arm be torn from its socket!

22

то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя.

23

That would be better than facing God’s judgment.
For if the majesty of God opposes me, what hope is there?

23

Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу.

24

“Have I put my trust in money
or felt secure because of my gold?

24

Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

25

Have I gloated about my wealth
and all that I own?

25

якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку,

26

“Have I looked at the sun shining in the skies,
or the moon walking down its silver pathway,

26

чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них.

27

and been secretly enticed in my heart
to throw kisses at them in worship?

27

І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

28

If so, I should be punished by the judges,
for it would mean I had denied the God of heaven.

28

то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.

29

“Have I ever rejoiced when disaster struck my enemies,
or become excited when harm came their way?

29

Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! —

30

No, I have never sinned by cursing anyone
or by asking for revenge.

30

то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.

31

“My servants have never said,
‘He let others go hungry.’

31

Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

32

I have never turned away a stranger
but have opened my doors to everyone.

32

Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив.

33

“Have I tried to hide my sins like other people do,
concealing my guilt in my heart?

33

Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх,

34

Have I feared the crowd
or the contempt of the masses,
so that I kept quiet and stayed indoors?

34

бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом?

35

“If only someone would listen to me!
Look, I will sign my name to my defense.
Let the Almighty answer me.
Let my accuser write out the charges against me.

35

О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

36

I would face the accusation proudly.
I would wear it like a crown.

36

читав, поклавши, як вінець на плечі,

37

For I would tell him exactly what I have done.
I would come before him like a prince.

37

і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника,

38

“If my land accuses me
and all its furrows cry out together,

38

якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали,

39

or if I have stolen its crops
or murdered its owners,

39

якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі,

40

then let thistles grow on that land instead of wheat,
and weeds instead of barley.”
Job’s words are ended.

40

то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.

Parallel

New Living Translation

Переклад Турконяка

Job 31

Йова 31