New Living Translation

Переклад Турконяка

For Jeduthun, the choir director: A psalm of Asaph.

I cry out to God; yes, I shout.
Oh, that God would listen to me!

Повчання Асафа. Прислухайся, мій народе, до мого закону, прихили своє вухо до слів моїх уст.

When I was in deep trouble,
I searched for the Lord.
All night long I prayed, with hands lifted toward heaven,
but my soul was not comforted.

2

Я відкрию уста свої в притчах, розкажу давні загадки:

3

I think of God, and I moan,
overwhelmed with longing for his help.
Interlude

3

те, що ми почули і що зрозуміли, що розповіли нам наші батьки.

4

You don’t let me sleep.
I am too distressed even to pray!

4

Воно в наступному поколінні не сховалося від їхніх дітей, які звіщали хвалу Господню, Його силу, усі Його дивовижні діла, які Він учинив.

5

I think of the good old days,
long since ended,

5

Він дав свідчення в Якові й встановив закон в Ізраїлі, — те, що Він заповів нашим батькам, аби вони об’явили своїм синам;

6

when my nights were filled with joyful songs.
I search my soul and ponder the difference now.

6

щоби знало наступне покоління — сини, які народяться; тож вони піднімуться і сповістять це своїм синам,

7

Has the Lord rejected me forever?
Will he never again be kind to me?

7

аби ті покладали свою надію на Бога, не забували Божих діянь і шукали Його заповідей;

8

Is his unfailing love gone forever?
Have his promises permanently failed?

8

щоб не стали такими, як їхні батьки — родом лукавим і прикрим, який не виправив свого серця, а свій дух не довірив Богові.

9

Has God forgotten to be gracious?
Has he slammed the door on his compassion?
Interlude

9

Сини Єфрема, що натягали луки і стріляли, у день битви втекли.

10

And I said, “This is my fate;
the Most High has turned his hand against me.”

10

Вони не зберегли Божого завіту, не забажали ходити в Його законі,

11

But then I recall all you have done, O LORD;
I remember your wonderful deeds of long ago.

11

забули про Його добродійність і всі Його дивовижні діла, які Він їм виявив,

12

They are constantly in my thoughts.
I cannot stop thinking about your mighty works.

12

перед їхніми батьками — ті дивовижні діла, які Він вчинив у Єгипетській землі, на рівнині Танеос.

13

O God, your ways are holy.
Is there any god as mighty as you?

13

Він розділив море і провів їх, а води поставив, наче бурдюк,

14

You are the God of great wonders!
You demonstrate your awesome power among the nations.

14

і вів їх хмарою вдень і світлом вогню всю ніч.

15

By your strong arm, you redeemed your people,
the descendants of Jacob and Joseph.
Interlude

15

Він розколов скелю в пустелі й напоїв їх, наче з великої безодні:

16

When the Red Seaa saw you, O God,
its waters looked and trembled!
The sea quaked to its very depths.

16

вивів воду зі скелі, — пустив води, наче ріки.

17

The clouds poured down rain;
the thunder rumbled in the sky.
Your arrows of lightning flashed.

17

Та вони й надалі продовжували грішити проти Нього, бунтувалися проти Всевишнього в безводній пустелі,

18

Your thunder roared from the whirlwind;
the lightning lit up the world!
The earth trembled and shook.

18

випробовували Бога у своїх серцях, вимагаючи їжі для своєї душі.

19

Your road led through the sea,
your pathway through the mighty waters —
a pathway no one knew was there!

19

Вони говорили проти Бога й казали: Хіба Бог спроможний приготувати обід у пустелі?

20

You led your people along that road like a flock of sheep,
with Moses and Aaron as their shepherds.

20

Адже коли вдарив Він об скелю, полилися води, та й наповнилися потоки, то чи не спроможний Він дати й хліба, забезпечити Свій народ їжею?

Parallel

New Living Translation

Переклад Турконяка

Psalms 77

Псалмів 77