Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,
I’ve also done it so you can tell your children and grandchildren about how I made a mockery of the Egyptians and about the signs I displayed among them — and so you will know that I am the LORD.”
і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“
So Moses and Aaron went to Pharaoh and said, “This is what the LORD, the God of the Hebrews, says: How long will you refuse to submit to me? Let my people go, so they can worship me.
І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!
If you refuse, watch out! For tomorrow I will bring a swarm of locusts on your country.
Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.
They will cover the land so that you won’t be able to see the ground. They will devour what little is left of your crops after the hailstorm, including all the trees growing in the fields.
І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.
They will overrun your palaces and the homes of your officials and all the houses in Egypt. Never in the history of Egypt have your ancestors seen a plague like this one!” And with that, Moses turned and left Pharaoh.
І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.
Pharaoh’s officials now came to Pharaoh and appealed to him. “How long will you let this man hold us hostage? Let the men go to worship the LORD their God! Don’t you realize that Egypt lies in ruins?”
І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“
So Moses and Aaron were brought back to Pharaoh. “All right,” he told them, “go and worship the LORD your God. But who exactly will be going with you?”
І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“
Moses replied, “We will all go — young and old, our sons and daughters, and our flocks and herds. We must all join together in celebrating a festival to the LORD.”
І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.
Pharaoh retorted, “The LORD will certainly need to be with you if I let you take your little ones! I can see through your evil plan.
А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.
Never! Only the men may go and worship the LORD, since that is what you requested.” And Pharaoh threw them out of the palace.
Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.
Then the LORD said to Moses, “Raise your hand over the land of Egypt to bring on the locusts. Let them cover the land and devour every plant that survived the hailstorm.”
І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.
So Moses raised his staff over Egypt, and the LORD caused an east wind to blow over the land all that day and through the night. When morning arrived, the east wind had brought the locusts.
І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!
And the locusts swarmed over the whole land of Egypt, settling in dense swarms from one end of the country to the other. It was the worst locust plague in Egyptian history, and there has never been another one like it.
І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!
For the locusts covered the whole country and darkened the land. They devoured every plant in the fields and all the fruit on the trees that had survived the hailstorm. Not a single leaf was left on the trees and plants throughout the land of Egypt.
І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!
Pharaoh quickly summoned Moses and Aaron. “I have sinned against the LORD your God and against you,” he confessed.
І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!
“Forgive my sin, just this once, and plead with the LORD your God to take away this death from me.”
А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“
So Moses left Pharaoh’s court and pleaded with the LORD.
І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.
І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.
But the LORD hardened Pharaoh’s heart again, so he refused to let the people go.
Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.
A Plague of Darkness
Then the LORD said to Moses, “Lift your hand toward heaven, and the land of Egypt will be covered with a darkness so thick you can feel it.”
І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“
So Moses lifted his hand to the sky, and a deep darkness covered the entire land of Egypt for three days.
І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.
During all that time the people could not see each other, and no one moved. But there was light as usual where the people of Israel lived.
Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.
Finally, Pharaoh called for Moses. “Go and worship the LORD,” he said. “But leave your flocks and herds here. You may even take your little ones with you.”
І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“
“No,” Moses said, “you must provide us with animals for sacrifices and burnt offerings to the LORD our God.
Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.
All our livestock must go with us, too; not a hoof can be left behind. We must choose our sacrifices for the LORD our God from among these animals. And we won’t know how we are to worship the LORD until we get there.”
І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.
But the LORD hardened Pharaoh’s heart once more, and he would not let them go.
І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.
“Get out of here!” Pharaoh shouted at Moses. “I’m warning you. Never come back to see me again! The day you see my face, you will die!”
І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“