Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.
There, too, the whole community of Israel complained about Moses and Aaron.
І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
“If only the LORD had killed us back in Egypt,” they moaned. “There we sat around pots filled with meat and ate all the bread we wanted. But now you have brought us into this wilderness to starve us all to death.”
І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.
Then the LORD said to Moses, “Look, I’m going to rain down food from heaven for you. Each day the people can go out and pick up as much food as they need for that day. I will test them in this to see whether or not they will follow my instructions.
І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.
On the sixth day they will gather food, and when they prepare it, there will be twice as much as usual.”
А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.
So Moses and Aaron said to all the people of Israel, “By evening you will realize it was the LORD who brought you out of the land of Egypt.
І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.
In the morning you will see the glory of the LORD, because he has heard your complaints, which are against him, not against us. What have we done that you should complain about us?”
А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“
Then Moses added, “The LORD will give you meat to eat in the evening and bread to satisfy you in the morning, for he has heard all your complaints against him. What have we done? Yes, your complaints are against the LORD, not against us.”
І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“
Then Moses said to Aaron, “Announce this to the entire community of Israel: ‘Present yourselves before the LORD, for he has heard your complaining.’”
І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“
And as Aaron spoke to the whole community of Israel, they looked out toward the wilderness. There they could see the awesome glory of the LORD in the cloud.
І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!
“I have heard the Israelites’ complaints. Now tell them, ‘In the evening you will have meat to eat, and in the morning you will have all the bread you want. Then you will know that I am the LORD your God.’”
„Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“
That evening vast numbers of quail flew in and covered the camp. And the next morning the area around the camp was wet with dew.
І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.
When the dew evaporated, a flaky substance as fine as frost blanketed the ground.
І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.
The Israelites were puzzled when they saw it. “What is it?” they asked each other. They had no idea what it was.
And Moses told them, “It is the food the LORD has given you to eat.
And Moses told them, “It is the food the LORD has given you to eat.
І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.
So the people of Israel did as they were told. Some gathered a lot, some only a little.
I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!
Then Moses told them, “Do not keep any of it until morning.”
І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“
But some of them didn’t listen and kept some of it until morning. But by then it was full of maggots and had a terrible smell. Moses was very angry with them.
Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
After this the people gathered the food morning by morning, each family according to its need. And as the sun became hot, the flakes they had not picked up melted and disappeared.
І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
He told them, “This is what the LORD commanded: Tomorrow will be a day of complete rest, a holy Sabbath day set apart for the LORD. So bake or boil as much as you want today, and set aside what is left for tomorrow.”
А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.
So they put some aside until morning, just as Moses had commanded. And in the morning the leftover food was wholesome and good, without maggots or odor.
І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.
Moses said, “Eat this food today, for today is a Sabbath day dedicated to the LORD. There will be no food on the ground today.
І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.
You may gather the food for six days, but the seventh day is the Sabbath. There will be no food on the ground that day.”
Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того“.
Some of the people went out anyway on the seventh day, but they found no food.
І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.
The LORD asked Moses, “How long will these people refuse to obey my commands and instructions?
І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
They must realize that the Sabbath is the LORD’s gift to you. That is why he gives you a two-day supply on the sixth day, so there will be enough for two days. On the Sabbath day you must each stay in your place. Do not go out to pick up food on the seventh day.”
Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“
І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
Then Moses said, “This is what the LORD has commanded: Fill a two-quart container with manna to preserve it for your descendants. Then later generations will be able to see the food I gave you in the wilderness when I set you free from Egypt.”
І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.
Moses said to Aaron, “Get a jar and fill it with two quarts of manna. Then put it in a sacred place before the LORD to preserve it for all future generations.”
І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.
І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
So the people of Israel ate manna for forty years until they arrived at the land where they would settle. They ate manna until they came to the border of the land of Canaan.
А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.