Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Турконяка
З Еліма вони вирушили далі. Уся громада синів Ізраїля прийшла в пустелю Сін, що між Елімом та Синаєм. А п’ятнадцятого дня другого місяця, відтоді, як вони вийшли з Єгипетської землі,
There, too, the whole community of Israel complained about Moses and Aaron.
уся громада Ізраїльських синів почала нарікати на Мойсея і Аарона.
“If only the LORD had killed us back in Egypt,” they moaned. “There we sat around pots filled with meat and ate all the bread we wanted. But now you have brought us into this wilderness to starve us all to death.”
Ізраїльські сини сказали їм: Краще було б, аби ми, уражені Господом, померли в Єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита. А ви вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!
Then the LORD said to Moses, “Look, I’m going to rain down food from heaven for you. Each day the people can go out and pick up as much food as they need for that day. I will test them in this to see whether or not they will follow my instructions.
Тоді Господь сказав Мойсеєві: Ось, Я дам вам хліб з неба, і народ вийде, і вони щодня збиратимуть денну норму, — щоб випробувати їх, чи будуть вони слідувати за Моїм законом, чи ні:
On the sixth day they will gather food, and when they prepare it, there will be twice as much as usual.”
І буде, шостого дня вони приготують те, що принесли, — і виявиться, що буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.
So Moses and Aaron said to all the people of Israel, “By evening you will realize it was the LORD who brought you out of the land of Egypt.
Тож Мойсей та Аарон промовили до всієї громади Ізраїльських синів: Увечері ви дізнаєтеся, що Господь вивів вас із Єгипетської землі,
In the morning you will see the glory of the LORD, because he has heard your complaints, which are against him, not against us. What have we done that you should complain about us?”
а вранці побачите Господню славу, оскільки Він почув ваше нарікання на Бога. А ми хто такі, що нарікаєте на нас?
Then Moses added, “The LORD will give you meat to eat in the evening and bread to satisfy you in the morning, for he has heard all your complaints against him. What have we done? Yes, your complaints are against the LORD, not against us.”
І сказав Мойсей: Оскільки Господь дасть вам звечора їсти м’ясо, а вранці — хліба досита, то Господь почув ваші нарікання, якими ви нарікаєте на нас! А ми хто такі? Тож ваше нарікання не проти нас, але проти Бога!
Then Moses said to Aaron, “Announce this to the entire community of Israel: ‘Present yourselves before the LORD, for he has heard your complaining.’”
І Мойсей сказав Ааронові: Промов до всієї громади Ізраїльських синів: Прийдіть перед Бога, тому що Він почув ваші нарікання.
And as Aaron spoke to the whole community of Israel, they looked out toward the wilderness. There they could see the awesome glory of the LORD in the cloud.
Коли ж промовляв Аарон до всієї громади Ізраїльських синів, то вони повернулися до пустелі, і Господня слава з’явилася в хмарі.
“I have heard the Israelites’ complaints. Now tell them, ‘In the evening you will have meat to eat, and in the morning you will have all the bread you want. Then you will know that I am the LORD your God.’”
Я почув нарікання синів Ізраїля. Скажи їм, промовляючи: Під вечір їстимете м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я — Господь, ваш Бог!
That evening vast numbers of quail flew in and covered the camp. And the next morning the area around the camp was wet with dew.
Настав вечір, — і налетіли перепели та покрили табір. А вранці довкола табору, коли перестала випадати роса, —
When the dew evaporated, a flaky substance as fine as frost blanketed the ground.
аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, наче коріандр, і біле, наче іній на землі.
The Israelites were puzzled when they saw it. “What is it?” they asked each other. They had no idea what it was.
And Moses told them, “It is the food the LORD has given you to eat.
And Moses told them, “It is the food the LORD has given you to eat.
Побачивши це, сини Ізраїля сказали один одному: Що це? [1] Оскільки вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь дав вам їсти.
Це і є та справа, про яку Господь заповів: Нехай кожний збирає його для родини — гомор [2] на особу, за кількістю ваших душ, кожний нехай збирає зі своїми співмешканцями.
So the people of Israel did as they were told. Some gathered a lot, some only a little.
Ізраїльські сини так і зробили, — хто зібрав більше, а хто менше.
Та виміряли гомором, і не мав надлишку той, хто багато зібрав, а той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожний зібрав по потребі тих, які жили з ним.
Then Moses told them, “Do not keep any of it until morning.”
Та Мойсей попередив їх: Хай ніхто не залишає його до ранку!
But some of them didn’t listen and kept some of it until morning. But by then it was full of maggots and had a terrible smell. Moses was very angry with them.
Але Мойсея не послухалися, і дехто залишив його до ранку; і завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей був розсерджений ними.
After this the people gathered the food morning by morning, each family according to its need. And as the sun became hot, the flakes they had not picked up melted and disappeared.
Кожний збирав його рано-вранці згідно зі своєю потребою, а коли припікало сонце, воно тануло.
А шостого дня виявилося, що зібрали вдвічі більше від потрібного — по два гомори для кожного. І всі старійшини громади прийшли й доповіли Мойсеєві.
He told them, “This is what the LORD commanded: Tomorrow will be a day of complete rest, a holy Sabbath day set apart for the LORD. So bake or boil as much as you want today, and set aside what is left for tomorrow.”
А Мойсей сказав їм: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Завтра субота — святий відпочинок для Господа. Що лише маєте пекти — печіть, і що лише маєте варити — варіть. А все, що зостанеться, залишіть те в сховок до ранку.
So they put some aside until morning, just as Moses had commanded. And in the morning the leftover food was wholesome and good, without maggots or odor.
І залишили його на наступний день, як заповів їм Мойсей, — і не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися.
Moses said, “Eat this food today, for today is a Sabbath day dedicated to the LORD. There will be no food on the ground today.
Тож Мойсей сказав: Їжте сьогодні, бо сьогодні — субота для Господа, — ви не знайдете його на полі.
You may gather the food for six days, but the seventh day is the Sabbath. There will be no food on the ground that day.”
Шість днів збиратимете, а сьомого дня — субота, цього дня не буде його.
Some of the people went out anyway on the seventh day, but they found no food.
А сьомого дня виявилося, що дехто з народу вийшов збирати, та вони нічого не знайшли.
The LORD asked Moses, “How long will these people refuse to obey my commands and instructions?
І Господь сказав Мойсеєві: Доки не бажатимете дослухатися до Моїх заповідей і до Мого закону?
They must realize that the Sabbath is the LORD’s gift to you. That is why he gives you a two-day supply on the sixth day, so there will be enough for two days. On the Sabbath day you must each stay in your place. Do not go out to pick up food on the seventh day.”
Глядіть, бо Господь дав вам цей день — суботу; тому Він дав вам шостого дня хліба на два дні. Нехай кожен сидить у своєму домі, — сьомого дня хай ніхто не виходить зі свого місця.
So the people did not gather any food on the seventh day.
І народ дотримувався суботи — сьомого дня.
А Ізраїльські сини дали йому назву — манна [3] , — воно було біле, як насіння коріандру, а його смак — як у коржа з медом.
Then Moses said, “This is what the LORD has commanded: Fill a two-quart container with manna to preserve it for your descendants. Then later generations will be able to see the food I gave you in the wilderness when I set you free from Egypt.”
А Мойсей сказав: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Наповніть гомором манни посудину для вашихнаступних поколінь, щоб вони побачили хліб, який ви їли в пустелі, коли Господь виводив вас з Єгипетської землі.
Moses said to Aaron, “Get a jar and fill it with two quarts of manna. Then put it in a sacred place before the LORD to preserve it for all future generations.”
Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми одну золоту посудину і насип в неї повний гомор манни, і поклади її на зберігання перед Богом для ваших наступних поколінь, —
як і заповів Господь Мойсеєві. І Аарон поклав її перед Свідченням на зберігання.
So the people of Israel ate manna for forty years until they arrived at the land where they would settle. They ate manna until they came to the border of the land of Canaan.
Сини Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли до заселеної землі, — їли манну, доки не прийшли до границі з Фінікією.