Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Турконяка
Moses and Aaron Speak to Pharaoh
After this presentation to Israel’s leaders, Moses and Aaron went and spoke to Pharaoh. They told him, “This is what the LORD, the God of Israel, says: Let my people go so they may hold a festival in my honor in the wilderness.”
After this presentation to Israel’s leaders, Moses and Aaron went and spoke to Pharaoh. They told him, “This is what the LORD, the God of Israel, says: Let my people go so they may hold a festival in my honor in the wilderness.”
Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти Мій народ, щоб вони зробили свято для Мене в пустелі!
“Is that so?” retorted Pharaoh. “And who is the LORD? Why should I listen to him and let Israel go? I don’t know the LORD, and I will not let Israel go.”
Та фараон сказав: Хто Він, щоб я дослухався до Його голосу, аби відпустити Ізраїльських синів? Я не знаю Господа, та й Ізраїля не відпущу!
But Aaron and Moses persisted. “The God of the Hebrews has met with us,” they declared. “So let us take a three-day journey into the wilderness so we can offer sacrifices to the LORD our God. If we don’t, he will kill us with a plague or with the sword.”
А вони кажуть йому: Бог євреїв покликав нас! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести жертву нашому Богові, аби часом не спіткала нас смерть або згуба.
Pharaoh replied, “Moses and Aaron, why are you distracting the people from their tasks? Get back to work!
А єгипетський цар сказав їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відвертаєте мій народ від праці? Нехай кожен із вас повертається до своєї роботи!
Look, there are many of your people in the land, and you are stopping them from their work.”
Ось тепер народу на цій землі стало багато, — сказав фараон, — тож не даватимемо їм спочинку від праці.
Making Bricks without Straw
That same day Pharaoh sent this order to the Egyptian slave drivers and the Israelite foremen:
І фараон наказав наглядачам над народом і обліковцям, кажучи:
“Do not supply any more straw for making bricks. Make the people get it themselves!
Більше народові не давати соломи для виготовлення цегли, як учора й позавчора. Хай самі йдуть і збирають собі солому!
But still require them to make the same number of bricks as before. Don’t reduce the quota. They are lazy. That’s why they are crying out, ‘Let us go and offer sacrifices to our God.’
А норму цегли накладеш на них таку ж, скільки вони виробляють кожного дня, нічого не зменшуй, адже вони — бездіяльні! Тому вони і кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!
Load them down with more work. Make them sweat! That will teach them to listen to lies!”
Нехай важкою стане праця цих людей, і хай за неї дбають, а пустими балачками хай не переймаються!
So the slave drivers and foremen went out and told the people: “This is what Pharaoh says: I will not provide any more straw for you.
Тож наглядачі та обліковці підганяли їх і зверталися до народу, кажучи: Так говорить фараон: Більше я не даю вам соломи!
Go and get it yourselves. Find it wherever you can. But you must produce just as many bricks as before!”
Ви самі йдіть, і де лише знайдете, збирайте солому, а норма ваша зовсім не зменшується.
So the people scattered throughout the land of Egypt in search of stubble to use as straw.
Тож народ розсіявся по всьому Єгипті, щоби збирати стерню на солому.
Meanwhile, the Egyptian slave drivers continued to push hard. “Meet your daily quota of bricks, just as you did when we provided you with straw!” they demanded.
А наглядачі підганяли їх, говорячи: Виконуйте роботи, призначені на кожний день, — так само, як тоді, коли вам давали солому!
Then they whipped the Israelite foremen they had put in charge of the work crews. “Why haven’t you met your quotas either yesterday or today?” they demanded.
Тож обліковців з роду синів Ізраїля, яких наставили над ними наглядачі фараона, бичували і приказували: Чому ви не закінчили і сьогодні призначеної вам кількості цегли, як учора й позавчора?
So the Israelite foremen went to Pharaoh and pleaded with him. “Please don’t treat your servants like this,” they begged.
А обліковці з Ізраїльських синів прийшли і заволали до фараона, кажучи: Навіщо так чиниш із твоїми слугами?
“We are given no straw, but the slave drivers still demand, ‘Make bricks!’ We are being beaten, but it isn’t our fault! Your own people are to blame!”
Соломи не дають твоїм слугам, а цеглу кажуть нам робити! Дивись, твоїх рабів бичували, — так що ти кривдиш свій народ.
But Pharaoh shouted, “You’re just lazy! Lazy! That’s why you’re saying, ‘Let us go and offer sacrifices to the LORD.’
А той сказав їм: Ви — бездіяльні, нероби! Тому й кажете: Підемо принесемо жертву нашому Богові.
Now get back to work! No straw will be given to you, but you must still produce the full quota of bricks.”
Тепер ідіть і працюйте, бо соломи вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви здаватимете!
The Israelite foremen could see that they were in serious trouble when they were told, “You must not reduce the number of bricks you make each day.”
Обліковці з Ізраїльських синів бачили, що вони в біді, бо їм говорили: Не зменшуйте кількості цегли, призначеної на день.
As they left Pharaoh’s court, they confronted Moses and Aaron, who were waiting outside for them.
А коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея і Аарона, які йшли їм назустріч,
The foremen said to them, “May the LORD judge and punish you for making us stink before Pharaoh and his officials. You have put a sword into their hands, an excuse to kill us!”
і вони сказали їм: Нехай спогляне на вас Бог і хай судить, бо ви зробили огидним наш запах перед фараоном і перед його слугами, оскільки дали йому в руки меча, щоб нас повбивав.
Then Moses went back to the LORD and protested, “Why have you brought all this trouble on your own people, Lord? Why did you send me?
А Мойсей повернувся до Господа і сказав: Господи, чому вчинив Ти зло цьому народові? І чому Ти послав мене?