New Living Translation

Переклад Хоменка

A Plague against Livestock

“Go back to Pharaoh,” the LORD commanded Moses. “Tell him, ‘This is what the LORD, the God of the Hebrews, says: Let my people go, so they can worship me.

1

Сказав Господь Мойсеєві: "Піди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені;

2

If you continue to hold them and refuse to let them go,

2

бо, як не схочеш відпустити людей моїх і далі задержуватимеш їх,

3

the hand of the LORD will strike all your livestock — your horses, donkeys, camels, cattle, sheep, and goats — with a deadly plague.

3

то рука Господня вдарить вельми тяжким мором на твою скотину на полях, на коней, на ослів, на верблюдів, на волів і на овець.

4

But the LORD will again make a distinction between the livestock of the Israelites and that of the Egyptians. Not a single one of Israel’s animals will die!

4

Та Господь розрізнить ізраїльський скот від скоту єгипетського: зо всього, що належить синам Ізраїля, ніщо не згине."

5

The LORD has already set the time for the plague to begin. He has declared that he will strike the land tomorrow.’”

5

І призначив Господь реченець, кажучи: "Узавтра Господь виконає на землі це слово."

6

And the LORD did just as he had said. The next morning all the livestock of the Egyptians died, but the Israelites didn’t lose a single animal.

6

Другого дня Господь сповнив слово, й згинув увесь єгипетський скот; між скотом же синів Ізраїля не впало ні одне.

7

Pharaoh sent his officials to investigate, and they discovered that the Israelites had not lost a single animal! But even so, Pharaoh’s heart remained stubborn,a and he still refused to let the people go.

7

Послав фараон (довідатись), та ось між скотом синів Ізраїля не впало ані однісіньке. Та закам'яніло серце фараона і не відпустив людей.

8

A Plague of Festering Boils

Then the LORD said to Moses and Aaron, “Take handfuls of soot from a brick kiln, and have Moses toss it into the air while Pharaoh watches.

8

Господь сказав Мойсеєві й Аронові: "Понабирайте собі повні жмені сажі з печі, й нехай Мойсей сипле нею перед фараоном проти неба.

9

The ashes will spread like fine dust over the whole land of Egypt, causing festering boils to break out on people and animals throughout the land.”

9

І вона стане тонким пилом по всій землі Єгипетській, і по всій землі Єгипетській на людях і на скотині понариває чиряки, що зопукляться гноїстими пухирями."

10

So they took soot from a brick kiln and went and stood before Pharaoh. As Pharaoh watched, Moses threw the soot into the air, and boils broke out on people and animals alike.

10

Набравши сажі з печі, стали вони перед фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба, і понаривали чиряки на людях і скоті та прорвались гнійними пухирями.

11

Even the magicians were unable to stand before Moses, because the boils had broken out on them and all the Egyptians.

11

Чаклуни ж не могли з'явитись перед Мойсеем через чиряки; бо обкинуло чиряками і чаклунів і всіх єгиптян.

12

But the LORD hardened Pharaoh’s heart, and just as the LORD had predicted to Moses, Pharaoh refused to listen.

12

І закам'янив Господь серце у фараона, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь Мойсеєві.

13

A Plague of Hail

Then the LORD said to Moses, “Get up early in the morning and stand before Pharaoh. Tell him, ‘This is what the LORD, the God of the Hebrews, says: Let my people go, so they can worship me.

13

Господь сказав Мойсеєві: "Встань рано-вранці та й ставсь перед фараоном і скажи йому: Так каже Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені.

14

If you don’t, I will send more plagues on youb and your officials and your people. Then you will know that there is no one like me in all the earth.

14

Бо цього разу пошлю всі мої кари на тебе, на слуг твоїх і на народ твій, щоб ти пізнав, що нема нікого, як я, на всій землі.

15

By now I could have lifted my hand and struck you and your people with a plague to wipe you off the face of the earth.

15

Бо вже тепер простягти б тільки руку мою, щоб вдарити тебе й народ твій мором, так і щез би ти з землі.

16

But I have spared you for a purpose — to show you my powerc and to spread my fame throughout the earth.

16

Та тільки на те й пощадив я тебе, щоб показати тобі потугу мою, і щоб ім'я моє проповідувано по всій землі.

17

But you still lord it over my people and refuse to let them go.

17

Чи ж іще виноситимешся над моїм народом і не відпустиш його?

18

So tomorrow at this time I will send a hailstorm more devastating than any in all the history of Egypt.

18

Ось узавтра в цю пору я спущу страшний град, якого ще в Єгипті не було з того дня, як він постав, аж посьогодні.

19

Quick! Order your livestock and servants to come in from the fields to find shelter. Any person or animal left outside will die when the hail falls.’”

19

Тож скоренько пошли захистити твій скот і все, що в тебе в полі; бо на всяку людину та скотину, що знайдеться на дворі й не повернеться до дому, вдарить град, і воно погибне."

20

Some of Pharaoh’s officials were afraid because of what the LORD had said. They quickly brought their servants and livestock in from the fields.

20

Хто зо слуг фараонових злякався слова Господнього, той звелів своїм рабам утікати зо скотом під піддашшя.

21

But those who paid no attention to the word of the LORD left theirs out in the open.

21

А хто не взяв собі до серця слова Господнього, той лишив рабів своїх і скот на полі.

22

Then the LORD said to Moses, “Lift your hand toward the sky so hail may fall on the people, the livestock, and all the plants throughout the land of Egypt.”

22

Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку свою до неба, і нехай гряне град по всій землі Єгипетській, і на людей і на скот, і на всяку польову рослину в Єгипетській землі."

23

So Moses lifted his staff toward the sky, and the LORD sent thunder and hail, and lightning flashed toward the earth. The LORD sent a tremendous hailstorm against all the land of Egypt.

23

Простяг Мойсей палицю свою до неба, і спустив Господь громи та град, і впав огонь на землю, і сипав Господь градом по землі Єгипетській.

24

Never in all the history of Egypt had there been a storm like that, with such devastating hail and continuous lightning.

24

І вдарив град з блискавицями такий страшенний, що не було такого в цілім Єгипті з того часу, як люди замешкали в ньому.

25

It left all of Egypt in ruins. The hail struck down everything in the open field — people, animals, and plants alike. Even the trees were destroyed.

25

І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, людину й скотину, і всю польову рослинність побив град, і всі дерева на полях град потрощив.

26

The only place without hail was the region of Goshen, where the people of Israel lived.

26

Тільки в Гошен-землі, де проживали сини Ізраїля, не було граду.

27

Then Pharaoh quickly summoned Moses and Aaron. “This time I have sinned,” he confessed. “The LORD is the righteous one, and my people and I are wrong.

27

І послав фараон по Мойсея та Арона і промовив до них: "Цим разом я згрішив; Господь правий, я ж і народ мій винні.

28

Please beg the LORD to end this terrifying thunder and hail. We’ve had enough. I will let you go; you don’t need to stay any longer.”

28

Моліться до Господа; досить уже тієї страшної громовиці й градобою, я відпущу вас, не мусите вже довше зоставатись."

29

“All right,” Moses replied. “As soon as I leave the city, I will lift my hands and pray to the LORD. Then the thunder and hail will stop, and you will know that the earth belongs to the LORD.

29

І відказав йому Мойсей: "Як тільки вийду з міста, здійму руки мої до Господа, і вщухне громовиця, і град перестане бити, щоб ти зрозумів, що Господня є земля.

30

But I know that you and your officials still do not fear the LORD God.”

30

Та знаю, що ні ти, ні слуги двірські твої, не боїтесь ще Господа Бога."

31

(All the flax and barley were ruined by the hail, because the barley had formed heads and the flax was budding.

31

Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон був у цвіті.

32

But the wheat and the emmer wheat were spared, because they had not yet sprouted from the ground.)

32

Пшениця ж і жито не були побиті, бо ще не посходили.

33

So Moses left Pharaoh’s court and went out of the city. When he lifted his hands to the LORD, the thunder and hail stopped, and the downpour ceased.

33

Вийшов Мойсей від фараона з міста й зняв руки свої до Господа; і вщухли громи та градобій, і дощова злива над землею.

34

But when Pharaoh saw that the rain, hail, and thunder had stopped, he and his officials sinned again, and Pharaoh again became stubborn.d

34

Як же побачив фараон, що перестали і злива, і град, і громи, взяв і далі грішити, і закаменив своє серце, він і слуги його.

35

Because his heart was hard, Pharaoh refused to let the people leave, just as the LORD had predicted through Moses.

35

І стало твердим серце у фараона, і не відпустив він синів Ізраїля, як і був передсказав Господь Мойсеєві.

Parallel

New Living Translation

Переклад Хоменка

Exodus 9

Вихід 9