Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
A Plague against Livestock
“Go back to Pharaoh,” the LORD commanded Moses. “Tell him, ‘This is what the LORD, the God of the Hebrews, says: Let my people go, so they can worship me.
“Go back to Pharaoh,” the LORD commanded Moses. “Tell him, ‘This is what the LORD, the God of the Hebrews, says: Let my people go, so they can worship me.
І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона, та промов до його: Тако глаголе Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.
If you continue to hold them and refuse to let them go,
Коли ж не схочеш одпустити людей моїх, і все таки вдержувати меш їх,
the hand of the LORD will strike all your livestock — your horses, donkeys, camels, cattle, sheep, and goats — with a deadly plague.
Се рука Господня вдарить на твою скотину в полях, на конї, на осли, на верблюди, на воли і на вівцї повітрєм тяжким вельми.
But the LORD will again make a distinction between the livestock of the Israelites and that of the Egyptians. Not a single one of Israel’s animals will die!
І сотворю я инше того часу між скотом Ізраїльським і скотом Египецьким, і не паде з усього скоту Ізраїльського нї одно.
The LORD has already set the time for the plague to begin. He has declared that he will strike the land tomorrow.’”
І призначив Господь речінець, глаголючи: Завтра вчинить Господь сю річ в країні.
And the LORD did just as he had said. The next morning all the livestock of the Egyptians died, but the Israelites didn’t lose a single animal.
І вчинив Господь сю річ назавтра в раньцї, і полїг увесь Египецький скот; між скотом же в синів Ізрайлевих не пало нї одно.
І послав Фараон, аж ось між усїм скотом у синів Ізрайлевих не пало нї одно. Та запекле було серце в Фараона, і не одпустив людей.
A Plague of Festering Boils
Then the LORD said to Moses and Aaron, “Take handfuls of soot from a brick kiln, and have Moses toss it into the air while Pharaoh watches.
І рече Господь Мойсейові й Аронові: Понабирайте ви повні жменї сажі з печі, і нехай нею сипне проти неба Мойсей перед віччу Фараона й дворян його.
The ashes will spread like fine dust over the whole land of Egypt, causing festering boils to break out on people and animals throughout the land.”
І постане вона по всїй землї Египецькій порохом і понариває на людях і на скотинї чираки, що від гною прорвуться по всїй землї Египецькій.
So they took soot from a brick kiln and went and stood before Pharaoh. As Pharaoh watched, Moses threw the soot into the air, and boils broke out on people and animals alike.
І набравши сажі з печі стали перед Фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба; і понаривало чиряки струпи на людинї й на скотинї.
Even the magicians were unable to stand before Moses, because the boils had broken out on them and all the Egyptians.
І не здолїли чарівники стати перед Мойсейом через чиряки; обкинуло бо чиряками чарівників і всїх Египтян.
But the LORD hardened Pharaoh’s heart, and just as the LORD had predicted to Moses, Pharaoh refused to listen.
Та закаменив Господь серце в Фараона, і не послухав їх, як і глаголав Господь Мойсейові.
A Plague of Hail
Then the LORD said to Moses, “Get up early in the morning and stand before Pharaoh. Tell him, ‘This is what the LORD, the God of the Hebrews, says: Let my people go, so they can worship me.
І рече Господь Мойсейові: Устань рано в раньцї, та й стань перед Фараоном і промов до його: Так каже Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.
Сего бо разу нашлю всї муки мої на серце твоє, і дворян твоїх, і людей твоїх, щоб ти знав, що нема нїкого як я на всїй землї.
By now I could have lifted my hand and struck you and your people with a plague to wipe you off the face of the earth.
Нинї бо простягти б тільки руку мою, щоб ударити й тебе й люде твої повітрєм, так і зник би єси з землї.
Та тільки про те щадив тебе, щоб на тобі показати потугу мою, і щоб імя моє проповідано по всїй землї.
But you still lord it over my people and refuse to let them go.
Чи ще ж нести мешся високо проти людей моїх, що не відпустиш їх?
So tomorrow at this time I will send a hailstorm more devastating than any in all the history of Egypt.
Се дощувати му сієї доби завтра страшенним грядом, що такого не було в Египтї з того дня, як сотворено його, та й по сей день.
Quick! Order your livestock and servants to come in from the fields to find shelter. Any person or animal left outside will die when the hail falls.’”
Оце ж посилай, та позбирай увесь твій скот і все, що в тебе в полї. На всяку бо скотину й людину, що знайдеться в полї і не вернуться додому, вдарить гряд, і погинуть.
Some of Pharaoh’s officials were afraid because of what the LORD had said. They quickly brought their servants and livestock in from the fields.
Хто злякався слова Господнього зміж дворян Фараонових, той звелїв своїм рабам втїкати з усїєю скотиною до домівок своїх.
But those who paid no attention to the word of the LORD left theirs out in the open.
А хто не нахилив серця свого до слова Господнього, той покинув свої раби й скотину на полях.
Then the LORD said to Moses, “Lift your hand toward the sky so hail may fall on the people, the livestock, and all the plants throughout the land of Egypt.”
І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба і вдарить гряд по всїй землї Египецькій і на людину, і на скотину, і на всяку траву на землї.
So Moses lifted his staff toward the sky, and the LORD sent thunder and hail, and lightning flashed toward the earth. The LORD sent a tremendous hailstorm against all the land of Egypt.
І простяг Мойсей жезло своє до неба, і дав Господь громи та гряд, і пійшов огонь по землї, і дощував Господь грядом по всїй землї Египецькій.
Never in all the history of Egypt had there been a storm like that, with such devastating hail and continuous lightning.
І вдарив гряд, і запалав огонь із грядом; гряд же був тяжко великий, що й не було такого в Египтї з того часу, як постали люде в йому.
It left all of Egypt in ruins. The hail struck down everything in the open field — people, animals, and plants alike. Even the trees were destroyed.
І побило грядом по всїй землї Египецькій усе, що було в полї, й людину й скотину, й всяку траву в полї побило грядом, і всї дерева на полях потрощив гряд.
The only place without hail was the region of Goshen, where the people of Israel lived.
Тільки в Гозен землї, де були сини Ізрайлеві, не було гряду.
Then Pharaoh quickly summoned Moses and Aaron. “This time I have sinned,” he confessed. “The LORD is the righteous one, and my people and I are wrong.
І послав Фараон по Мойсея та по Арона, та й промовив до них: Провинив тепер я. Господь праведен, я ж і люде мої ледачі.
Please beg the LORD to end this terrifying thunder and hail. We’ve had enough. I will let you go; you don’t need to stay any longer.”
Ублагайте Господа, щоб не було страшенного гуркотання та гряду; я ж відпущу вас, і більше не гаяти метесь тутеньки.
“All right,” Moses replied. “As soon as I leave the city, I will lift my hands and pray to the LORD. Then the thunder and hail will stop, and you will know that the earth belongs to the LORD.
І каже йому Мойсей: Скоро вийду з городу, здійму руки мої до Господа, і громи втихнуть, і гряду з дощем не буде вже, щоб зрозумів єси, що земля Господня.
But I know that you and your officials still do not fear the LORD God.”
Ти ж і дворяне твої, знаю, що не вбоялись іще Господа.
(All the flax and barley were ruined by the hail, because the barley had formed heads and the flax was budding.
А лен і ячмінь побиті, бо ячмінь колосився, а лен завязувався.
But the wheat and the emmer wheat were spared, because they had not yet sprouted from the ground.)
Пшениця ж і жито не побиті; бо ще не дорослї.
So Moses left Pharaoh’s court and went out of the city. When he lifted his hands to the LORD, the thunder and hail stopped, and the downpour ceased.
І вийшов Мойсей із городу і простяг руки свої до Господа; і перестали громи і гряд, і дощ вже не лив на землю.
Як же побачив Фараон, що перестав дощ і гряд і громи, став согрішати ще, та й закаменив запекле серце своє він і дворяне його.