New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Don’t envy evil people
or desire their company.

1

Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,

2

For their hearts plot violence,
and their words always stir up trouble.

2

Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.

3

A house is built by wisdom
and becomes strong through good sense.

3

Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,

4

Through knowledge its rooms are filled
with all sorts of precious riches and valuables.

4

Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.

5

The wise are mightier than the strong,a
and those with knowledge grow stronger and stronger.

5

Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.

6

So don’t go to war without wise guidance;
victory depends on having many advisers.

6

Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.

7

Wisdom is too lofty for fools.
Among leaders at the city gate, they have nothing to say.

7

Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі* нї пари він із уст не пустить.

8

A person who plans evil
will get a reputation as a troublemaker.

8

Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.

9

The schemes of a fool are sinful;
everyone detests a mocker.

9

Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.

10

If you fail under pressure,
your strength is too small.

10

Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.

11

Rescue those who are unjustly sentenced to die;
save them as they stagger to their death.

11

Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?

12

Don’t excuse yourself by saying, “Look, we didn’t know.”
For God understands all hearts, and he sees you.
He who guards your soul knows you knew.
He will repay all people as their actions deserve.

12

Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.

13

My child,b eat honey, for it is good,
and the honeycomb is sweet to the taste.

13

Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:

14

In the same way, wisdom is sweet to your soul.
If you find it, you will have a bright future,
and your hopes will not be cut short.

14

Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.

15

Don’t wait in ambush at the home of the godly,
and don’t raid the house where the godly live.

15

Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,

16

The godly may trip seven times, but they will get up again.
But one disaster is enough to overthrow the wicked.

16

Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.

17

Don’t rejoice when your enemies fall;
don’t be happy when they stumble.

17

Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;

18

For the LORD will be displeased with you
and will turn his anger away from them.

18

А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.

19

Don’t fret because of evildoers;
don’t envy the wicked.

19

Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,

20

For evil people have no future;
the light of the wicked will be snuffed out.

20

Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.

21

My child, fear the LORD and the king.
Don’t associate with rebels,

21

Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,

22

for disaster will hit them suddenly.
Who knows what punishment will come
from the LORD and the king?

22

Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?

23

More Sayings of the Wise

Here are some further sayings of the wise:
It is wrong to show favoritism when passing judgment.

23

Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.

24

A judge who says to the wicked, “You are innocent,”
will be cursed by many people and denounced by the nations.

24

Хто винуватому скаже: "Ти невинен", того клясти ме люд, того зненавидить народ;

25

But it will go well for those who convict the guilty;
rich blessings will be showered on them.

25

Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.

26

An honest answer
is like a kiss of friendship.

26

Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.

27

Do your planning and prepare your fields
before building your house.

27

Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.

28

Don’t testify against your neighbors without cause;
don’t lie about them.

28

Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?

29

And don’t say, “Now I can pay them back for what they’ve done to me!
I’ll get even with them!”

29

Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікові по вчинкам його.

30

I walked by the field of a lazy person,
the vineyard of one with no common sense.

30

Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:

31

I saw that it was overgrown with nettles.
It was covered with weeds,
and its walls were broken down.

31

Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась.

32

Then, as I looked and thought about it,
I learned this lesson:

32

Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:

33

A little extra sleep, a little more slumber,
a little folding of the hands to rest —

33

Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —

34

then poverty will pounce on you like a bandit;
scarcity will attack you like an armed robber.

34

Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.

Parallel

New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Proverbs 24

Приповістей 24