New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Wisdom for Life

A good reputation is more valuable than costly perfume.
And the day you die is better than the day you are born.

1

Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.

2

Better to spend your time at funerals than at parties.
After all, everyone dies —
so the living should take this to heart.

2

Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.

3

Sorrow is better than laughter,
for sadness has a refining influence on us.

3

Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.

4

A wise person thinks a lot about death,
while a fool thinks only about having a good time.

4

Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.

5

Better to be criticized by a wise person
than to be praised by a fool.

5

Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;

6

A fool’s laughter is quickly gone,
like thorns crackling in a fire.
This also is meaningless.

6

Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.

7

Extortion turns wise people into fools,
and bribes corrupt the heart.

7

Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.

8

Finishing is better than starting.
Patience is better than pride.

8

Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.

9

Control your temper,
for anger labels you a fool.

9

Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.

10

Don’t long for “the good old days.”
This is not wise.

10

Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.

11

Wisdom is even better when you have money.
Both are a benefit as you go through life.

11

Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;

12

Wisdom and money can get you almost anything,
but only wisdom can save your life.

12

Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.

13

Accept the way God does things,
for who can straighten what he has made crooked?

13

Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?

14

Enjoy prosperity while you can,
but when hard times strike, realize that both come from God.
Remember that nothing is certain in this life.

14

У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.

15

The Limits of Human Wisdom

I have seen everything in this meaningless life, including the death of good young people and the long life of wicked people.

15

На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;

16

So don’t be too good or too wise! Why destroy yourself?

16

Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?

17

On the other hand, don’t be too wicked either. Don’t be a fool! Why die before your time?

17

Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?

18

Pay attention to these instructions, for anyone who fears God will avoid both extremes.a

18

Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.

19

One wise person is stronger than ten leading citizens of a town!

19

Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.

20

Not a single person on earth is always good and never sins.

20

Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;

21

Don’t eavesdrop on others — you may hear your servant curse you.

21

Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;

22

For you know how often you yourself have cursed others.

22

Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.

23

I have always tried my best to let wisdom guide my thoughts and actions. I said to myself, “I am determined to be wise.” But it didn’t work.

23

Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.

24

Wisdom is always distant and difficult to find.

24

Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?

25

I searched everywhere, determined to find wisdom and to understand the reason for things. I was determined to prove to myself that wickedness is stupid and that foolishness is madness.

25

Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —

26

I discovered that a seductive womanb is a trap more bitter than death. Her passion is a snare, and her soft hands are chains. Those who are pleasing to God will escape her, but sinners will be caught in her snare.

26

І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.

27

“This is my conclusion,” says the Teacher. “I discovered this after looking at the matter from every possible angle.

27

От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!

28

Though I have searched repeatedly, I have not found what I was looking for. Only one out of a thousand men is virtuous, but not one woman!

28

А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.

29

But I did find this: God created people to be virtuous, but they have each turned to follow their own downward path.”

29

Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.

Parallel

New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Ecclesiastes 7

Екклезіаста 7