New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Hezekiah Seeks the LORD’s Help

When King Hezekiah heard their report, he tore his clothes and put on burlap and went into the Temple of the LORD.

1

Як почув се царь Езекія, то роздер одїж на собі, обгорнувся волосяним вереттєм і пійшов у дом Господень;

2

And he sent Eliakim the palace administrator, Shebna the court secretary, and the leading priests, all dressed in burlap, to the prophet Isaiah son of Amoz.

2

Еліякима ж, палатозверхника, та Себну, писаря, вкупі з старшими сьвященниками, обгорненими волосяним вереттєм, послав до Ісаїї Амосенка.

3

They told him, “This is what King Hezekiah says: Today is a day of trouble, insults, and disgrace. It is like when a child is ready to be born, but the mother has no strength to deliver the baby.

3

І промовили вони до його: Так говорить Езекія: Днем смутку й кари та сорому є сей день, дитина бо доросла до отворення матерньої утроби, та нема снаги вродити.

4

But perhaps the LORD your God has heard the Assyrian chief of staff,a sent by the king to defy the living God, and will punish him for his words. Oh, pray for those of us who are left!”

4

Може чує Господь Бог речі Рабсакові, що його послав пан його, царь Ассирийський, зневажати живого Бога, й поругати словами, що їх чув Господь, Бог твій; вознеси ж молитву за тих, що зостались іще в живих.

5

After King Hezekiah’s officials delivered the king’s message to Isaiah,

5

Як прийшли слуги царя Езекії до Ісаїї,

6

the prophet replied, “Say to your master, ‘This is what the LORD says: Do not be disturbed by this blasphemous speech against me from the Assyrian king’s messengers.

6

Сказав їм Ісаїя: Промовте до пана вашого так: Так говорить Господь: Не лякайсь тих речей, що чув єси, а якими зневажали мене кметї царя Ассирийського.

7

Listen! I myself will move against him,b and the king will receive a message that he is needed at home. So he will return to his land, where I will have him killed with a sword.’”

7

Ось я пошлю на його духа, й прийде до його звістка, й вернеться він у свою землю, а я вбю його мечем у його ж землї.

8

Meanwhile, the Assyrian chief of staff left Jerusalem and went to consult the king of Assyria, who had left Lachish and was attacking Libnah.

8

І вернувся Рабсак, і знайшов царя Ассирийського, що облягав Либну; бо був перечув, що той від Лахиса відступив.

9

Soon afterward King Sennacherib received word that King Tirhakah of Ethiopiac was leading an army to fight against him. Before leaving to meet the attack, he sent messengers back to Hezekiah in Jerusalem with this message:

9

І перечув він про Тиргака, царя Етиопського, й сказано йому: Ось він вирушив, щоб на тебе вдарити, то послав удруге посли до Езекії й повелїв сказати йому:

10

“This message is for King Hezekiah of Judah. Don’t let your God, in whom you trust, deceive you with promises that Jerusalem will not be captured by the king of Assyria.

10

Промовте так до Езекії, царя Юдейського: Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на його вповаєш, думаючи: Ерусалиму не подасть він цареві Ассирийському на поталу.

11

You know perfectly well what the kings of Assyria have done wherever they have gone. They have completely destroyed everyone who stood in their way! Why should you be any different?

11

Ти ж чував сам, що царі Ассирийські зробили з усїма землями, як розпростерли на їх проклін; а ти б то врятувався?

12

Have the gods of other nations rescued them — such nations as Gozan, Haran, Rezeph, and the people of Eden who were in Tel-assar? My predecessors destroyed them all!

12

Хиба ж боги в народів, що їх батьки мої в нїщо пообертали, вирятували їх, — як от Гозан, та Харан, та Резеф та людей Еденських в Талассарі?

13

What happened to the king of Hamath and the king of Arpad? What happened to the kings of Sepharvaim, Hena, and Ivvah?”

13

Де царь Ематський і царь Арпадський і царь в городї Сефарваїмі, в Енї та Івві?

14

After Hezekiah received the letter from the messengers and read it, he went up to the LORD’s Temple and spread it out before the LORD.

14

І взяв Езекія письмо з рук поселських і, прочитавши його, пійшов у храм Господень, та й розгорнув його Езекія перед Господом;

15

And Hezekiah prayed this prayer before the LORD:

15

І моливсь Езекія Господеві й говорив:

16

“O LORD of Heaven’s Armies, God of Israel, you are enthroned between the mighty cherubim! You alone are God of all the kingdoms of the earth. You alone created the heavens and the earth.

16

Господи сил, Боже Ізрайлїв, що престолуєш над херувимами! ти один — Бог над усїма царствами земними; ти сотворив небо й землю.

17

Bend down, O LORD, and listen! Open your eyes, O LORD, and see! Listen to Sennacherib’s words of defiance against the living God.

17

Прихили, Господи, ухо твоє й почуй; позирни, Господи, очима твоїми й побач! Почуй слова Сеннахеримові, що переслав менї на зневагу живого Бога!

18

“It is true, LORD, that the kings of Assyria have destroyed all these nations.

18

Справдї, Господи, царі Ассирийські попустошили всї народи й землї,

19

And they have thrown the gods of these nations into the fire and burned them. But of course the Assyrians could destroy them! They were not gods at all — only idols of wood and stone shaped by human hands.

19

І повкидали в огонь боги їх; та то не боги, а робота рук людських, дерево й камінь, тим вони їх і обернули в нїщо.

20

Now, O LORD our God, rescue us from his power; then all the kingdoms of the earth will know that you alone, O LORD, are God.d”

20

Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його потали, щоб зрозуміли всї царства земні, що ти, Господи, Бог єдиний.

21

Isaiah Predicts Judah’s Deliverance

Then Isaiah son of Amoz sent this message to Hezekiah: “This is what the LORD, the God of Israel, says: Because you prayed about King Sennacherib of Assyria,

21

І послав Ісаїя Амосенко до Езекії сказати: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Те, про що молився єси що до Сеннахерима, царя Ассирийського, я вислухав, —

22

the LORD has spoken this word against him:
“The virgin daughter of Zion
despises you and laughs at you.
The daughter of Jerusalem
shakes her head in derision as you flee.

22

Се слово, що про його виповів Господь: Погордить тобою й насьміється з тебе дївиця-доч Сиону; позад тебе похитає головою дочка Ерусалиму.

23

“Whom have you been defying and ridiculing?
Against whom did you raise your voice?
At whom did you look with such haughty eyes?
It was the Holy One of Israel!

23

Кого ж бо ти зневажав і поругав? Проти кого се ти голос підняв, і так згорда глянув очима? На Сьвятого в Ізраїлї!

24

By your messengers you have defied the Lord.
You have said, ‘With my many chariots
I have conquered the highest mountains —
yes, the remotest peaks of Lebanon.
I have cut down its tallest cedars
and its finest cypress trees.
I have reached its farthest heights
and explored its deepest forests.

24

Ти через кметїв своїх Господа ганьбив та сказав: Многими колесницями моїми я на верхи гірні знявся, — на ребра Ливану, та й порубав я кедри там високі, й найкрасші кипариси його, й добрався аж до крайних гряниць його, до найгусчого саду його;

25

I have dug wells in many foreign landse
and refreshed myself with their water.
With the sole of my foot,
I stopped up all the rivers of Egypt!’

25

І докопувавсь і пив воду, й висушував стопами ніг моїх всї перекопи в Египтї.

26

“But have you not heard?
I decided this long ago.
Long ago I planned it,
and now I am making it happen.
I planned for you to crush fortified cities
into heaps of rubble.

26

Чи не чув же ти, що я се все наготовив? у давнезьні ще давна постановив се, а тепер сповнив тим, що ти опустошуєш утверджені міста в купи румовищ;

27

That is why their people have so little power
and are so frightened and confused.
They are as weak as grass,
as easily trampled as tender green shoots.
They are like grass sprouting on a housetop,
scorchedf before it can grow lush and tall.

27

Що осадники їх немощні, дрожать і соромляться; вони поробились, мов на полі зіллє, мов никла зелень на кришах та збіже — загоріле, нїм в колос убралось.

28

“But I know you well —
where you stay
and when you come and go.
I know the way you have raged against me.

28

Чи седиш ти, чи виходиш, чи входиш, — усе я знаю, знаю й те, як ти проти мене буяєш;

29

And because of your raging against me
and your arrogance, which I have heard for myself,
I will put my hook in your nose
and my bit in your mouth.
I will make you return
by the same road on which you came.”

29

За твою буту проти мене, та що твоя гординя до мого дойшла слуху, я тобі в ніздра каблучку заправлю, й зубела мої у рот твій (заложу), й заверну тебе тим же шляхом, яким сюди прийшов єси.

30

Then Isaiah said to Hezekiah, “Here is the proof that what I say is true:
“This year you will eat only what grows up by itself,
and next year you will eat what springs up from that.
But in the third year you will plant crops and harvest them;
you will tend vineyards and eat their fruit.

30

І ось тобі, Езекію знамено: Сього року їсти мете те, що виросло з витрушеного зерна, а в другому роцї — самосївне (від кореня), у третьому ж роцї сїйте й жнїте й насаджуйте виноградники та й споживайте плод їх.

31

And you who are left in Judah,
who have escaped the ravages of the siege,
will put roots down in your own soil
and grow up and flourish.

31

І що з Юдиного дому ще зісталось, те пустить знов коріннє внизу й появить плід угорі;

32

For a remnant of my people will spread out from Jerusalem,
a group of survivors from Mount Zion.
The passionate commitment of the LORD of Heaven’s Armies
will make this happen!

32

Бо з Ерусалиму зійде (мов трава) останок, а те, що врятуєсь — із гори Сиону. Ревнуваннє Господа сил се вчинить.

33

“And this is what the LORD says about the king of Assyria:
“‘His armies will not enter Jerusalem.
They will not even shoot an arrow at it.
They will not march outside its gates with their shields
nor build banks of earth against its walls.

33

Тим Господь ось так говорить про царя Ассирийського: Не ввійти йому в сей город, і стріли туди не пустить, не приступить до його під щитом, і не насипле кругом його валу:

34

The king will return to his own country
by the same road on which he came.
He will not enter this city,’
says the LORD.

34

Тим самим шляхом, що прийшов ним, він вернесь, а в місто се він не ввійде, — говорить Господь.

35

‘For my own honor and for the sake of my servant David,
I will defend this city and protect it.’”

35

Город сей я боронити буду, щоб його спасти — задля себе й слуги мого Давида.

36

That night the angel of the LORD went out to the Assyrian camp and killed 185,000 Assyrian soldiers. When the surviving Assyriansg woke up the next morning, they found corpses everywhere.

36

І вийшов ангел Господень та й убив у таборі Ассирийському сто вісїмдесять і пять тисяч чоловіка, й як повставали рано вранцї, — аж се самі мертві тїла.

37

Then King Sennacherib of Assyria broke camp and returned to his own land. He went home to his capital of Nineveh and stayed there.

37

І рушив Сеннахерим, царь Ассирийський, та й відступив, а вернувшись, жив у Ниневиї.

38

One day while he was worshiping in the temple of his god Nisroch, his sons Adrammelech and Sharezer killed him with their swords. They then escaped to the land of Ararat, and another son, Esarhaddon, became the next king of Assyria.

38

І як молився він раз у храму свого бога Нисроха, вбили його мечем сини його, Адрамелех та Шарезер, і повтїкали ув Арарат-землю, а син його Асардан настав царем замість його.

Parallel

New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah 37

Ісаї 37