New Living Translation

Переклад Хоменка

This is what the LORD says:
“I will stir up a destroyer against Babylon
and the people of Babylonia.a

Так говорить Господь: «Ось я здійму проти Вавилону і проти мешканців Халдеї вітер-руїнник.

Foreigners will come and winnow her,
blowing her away as chaff.
They will come from every side
to rise against her in her day of trouble.

2

І пошлю на Вавилон віяльників, і вони його розвіють, і спустошать його землю, вони бо нападуть з усіх боків на нього у час нещастя.»

3

Don’t let the archers put on their armor
or draw their bows.
Don’t spare even her best soldiers!
Let her army be completely destroyed.b

3

Нехай лучник не покладає лука, хай не скидає броні! Не щадіте його юнаків, вигубіте все його військо,

4

They will fall dead in the land of the Babylonians,c
slashed to death in her streets.

4

Нехай падають побиті на землі халдейській, ранені — на її майданах.

5

For the LORD of Heaven’s Armies
has not abandoned Israel and Judah.
He is still their God,
even though their land was filled with sin
against the Holy One of Israel.”

5

Бо не покинув Бог, Господь сил, Ізраїля та Юду вдовою, хоч їхня земля й повна провин проти Ізраїлевого Святого.

6

Flee from Babylon! Save yourselves!
Don’t get trapped in her punishment!
It is the LORD’s time for vengeance;
he will repay her in full.

6

Втікайте з-посеред Вавилону і рятуй кожен свою душу, щоб вам не загинути за його беззаконство; бо це для Господа година відплати, він воздає йому належне.

7

Babylon has been a gold cup in the LORD’s hands,
a cup that made the whole earth drunk.
The nations drank Babylon’s wine,
and it drove them all mad.

7

Золотим келехом був Вавилон у руці Господній, уся земля впивалася з нього; з його вина пили народи, тим і шаліли.

8

But suddenly Babylon, too, has fallen.
Weep for her.
Give her medicine.
Perhaps she can yet be healed.

8

Зненацька Вавилон впав, розбився, голосіте по ньому! Возьміте бальзаму на його рани, — може, загояться.

9

We would have helped her if we could,
but nothing can save her now.
Let her go; abandon her.
Return now to your own land.
For her punishment reaches to the heavens;
it is so great it cannot be measured.

9

Гоїли ми Вавилон, та він не вигоївся. Покиньмо ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дійшов до неба й сягнув аж поза хмари.

10

The LORD has vindicated us.
Come, let us announce in Jerusalemd
everything the LORD our God has done.

10

Вивів Господь на світло нашу справедливість: ходіте, оповімо на Сіоні про діло Господа, Бога нашого.

11

Sharpen the arrows!
Lift up the shields!e
For the LORD has inspired the kings of the Medes
to march against Babylon and destroy her.
This is his vengeance against those
who desecrated his Temple.

11

Гостріте стріли, наповніть сагайдаки! Господь збудив дух мідянського царя, бо його задум проти Вавилону, це — його зруйнувати, бо це Господня відплата, воздання за його святиню.

12

Raise the battle flag against Babylon!
Reinforce the guard and station the watchmen.
Prepare an ambush,
for the LORD will fulfill all his plans against Babylon.

12

Підніміте стяг проти мурів вавилонських, зміцніте чату, вартових поставте, впорядіте засідку, бо що Господь задумав, те й учинив проти мешканців вавилонських.

13

You are a city by a great river,
a great center of commerce,
but your end has come.
The thread of your life is cut.

13

О ти, що живеш над великими водами, скарбами пребагатий! Прийшов твій кінець, край твоїм здирствам.

14

The LORD of Heaven’s Armies has taken this vow
and has sworn to it by his own name:
“Your cities will be filled with enemies,
like fields swarming with locusts,
and they will shout in triumph over you.”
A Hymn of Praise to the LORD

14

Господь сил поклявся самим собою: «Сповню тебе людьми, мов сараною, і вони здіймуть переможний крик проти тебе.»

15

The LORD made the earth by his power,
and he preserves it by his wisdom.
With his own understanding
he stretched out the heavens.

15

Він створив землю силою своєю утвердив усесвіт мудрістю своєю і своїм розумом розпростер небо.

16

When he speaks in the thunder,
the heavens roar with rain.
He causes the clouds to rise over the earth.
He sends the lightning with the rain
and releases the wind from his storehouses.

16

Коли лунає його голос, шумлять у небі води; він підіймає хмари з кінців світу. Він творить блискавки для зливи і велить вітрам вилітати з своїх сховищ.

17

The whole human race is foolish and has no knowledge!
The craftsmen are disgraced by the idols they make,
for their carefully shaped works are a fraud.
These idols have no breath or power.

17

Кожен стоїть спантеличений, не може збагнути, і кожен ливар свого кумиру соромиться, бо лиш неправда те, що він вилив, і нема в ньому духу.

18

Idols are worthless; they are ridiculous lies!
On the day of reckoning they will all be destroyed.

18

То лише порожнеча, смішні вироби, під час їхнього лихоліття вони загинуть.

19

But the God of Israelf is no idol!
He is the Creator of everything that exists,
including his people, his own special possession.
The LORD of Heaven’s Armies is his name!
Babylon’s Great Punishment

19

Не така, як вони, Якова частка, бо він — Творець усього, й Ізраїль — його спадкоємства покоління, Господь сил — його ім'я.

20

“Youg are my battle-ax and sword,”
says the LORD.
“With you I will shatter nations
and destroy many kingdoms.

20

Ти в мене молот, воєнне знаряддя. Тобою я повбивав народи, тобою розбивав царства.

21

With you I will shatter armies —
destroying the horse and rider,
the chariot and charioteer.

21

Тобою я вбивав коня та їздця, тобою розбивав колісницю й візника.

22

With you I will shatter men and women,
old people and children,
young men and young women.

22

Тобою я вбивав чоловіка й жінку, тобою я вбивав старого й молодого, тобою я вбивав хлопця й дівицю.

23

With you I will shatter shepherds and flocks,
farmers and oxen,
captains and officers.

23

Тобою я вбивав пастуха й стадо, тобою я вбивав ратая і супрягу волів, тобою я вбивав правителів і вельмож.

24

“I will repay Babylon
and the people of Babyloniah
for all the wrong they have done
to my people in Jerusalem,” says the LORD.

24

Тепер же я відплачу Вавилонові й усім мешканцям халдейським за все зло, що вони заподіяли Сіонові в очах наших, — слово Господнє.

25

“Look, O mighty mountain, destroyer of the earth!
I am your enemy,” says the LORD.
“I will raise my fist against you,
to knock you down from the heights.
When I am finished,
you will be nothing but a heap of burnt rubble.

25

Ось я проти тебе, горо руїннице, — слово Господнє, — руїннице усього світу! Я простягну на тебе мою руку й скину тебе зо скелі, і вчиню тебе обгорілою горою.

26

You will be desolate forever.
Even your stones will never again be used for building.
You will be completely wiped out,”
says the LORD.

26

З тебе не можна буде взяти ні наріжного каменя, ні каменя на підвалину, вічною пустинею будеш ти» — слово Господнє.

27

Raise a signal flag to the nations.
Sound the battle cry!
Mobilize them all against Babylon.
Prepare them to fight against her!
Bring out the armies of Ararat, Minni, and Ashkenaz.
Appoint a commander,
and bring a multitude of horses like swarming locusts!

27

Виставте стяг у землях, сурміте між народами, озбройте народи проти нього, поскликайте на нього царства: Араратське, Міннійське й Ашкеназьке. Настановіте вождів дроти нього, наведіте коней, немов наїженої сарани.

28

Bring against her the armies of the nations —
led by the kings of the Medes
and all their captains and officers.

28

Озбройте народи проти нього: мідянського царя, його правителів, усіх його вельмож і всю піддану йому землю.

29

The earth trembles and writhes in pain,
for everything the LORD has planned against Babylon stands unchanged.
Babylon will be left desolate without a single inhabitant.

29

Земля дрижить, трясеться, бо сповнюються на Вавилоні задуми Господні, щоб обернути вавилонську землю на пустиню безлюдну.

30

Her mightiest warriors no longer fight.
They stay in their barracks, their courage gone.
They have become like women.
The invaders have burned the houses
and broken down the city gates.

30

Вояки вавилонські припинили битву, сидять безчинно по твердинях, вичерпались у них сили, немов би жінки, стали вони. Попалено їхні житла, поламано засуви.

31

The news is passed from one runner to the next
as the messengers hurry to tell the king
that his city has been captured.

31

Біжить гінець назустріч гінцеві, посол на зустріч послові, щоб сповістити вавилонському цареві, що його місто з усіх боків здобуто.

32

All the escape routes are blocked.
The marshes have been set aflame,
and the army is in a panic.

32

І позахоплювано броди, підпалено твердині, збентежені військові люди.

33

This is what the LORD of Heaven’s Armies,
the God of Israel, says:
“Babylon is like wheat on a threshing floor,
about to be trampled.
In just a little while
her harvest will begin.”

33

Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Дочка вавилонська, мов тік під молотьбу: за малий час настануть її жнива.»

34

“King Nebuchadnezzari of Babylon has eaten and crushed us
and drained us of strength.
He has swallowed us like a great monster
and filled his belly with our riches.
He has thrown us out of our own country.

34

Пожер мене, довів мене до кінця Навуходоносор, цар вавилонський; покинув мене, мов порожній посуд. Проглинув мене, немов змій, наповнив черево своє ласощами моїми, прогнав мене.

35

Make Babylon suffer as she made us suffer,”
say the people of Zion.
“Make the people of Babylonia pay for spilling our blood,”
says Jerusalem.

35

Зневага моя і мої страждання на Вавилоні, — каже мешканець Сіону; а моя кров на мешканцях халдейських — каже Єрусалим.

36

The LORD’s Vengeance on Babylon

This is what the LORD says to Jerusalem:
“I will be your lawyer to plead your case,
and I will avenge you.
I will dry up her river,
as well as her springs,

36

Тим то так говорить Господь: «Я заступлюся за твою справу і відплачу за тебе. Я висушу його море й повисушую його джерела.

37

and Babylon will become a heap of ruins,
haunted by jackals.
She will be an object of horror and contempt,
a place where no one lives.

37

Вавилон стане купою розвалищ, пристановищем шакалів, страховищем і сміховищем, без мешканців.

38

Her people will roar together like strong lions.
They will growl like lion cubs.

38

Вони, як леви, рикають разом, як левенята, скиглять.

39

And while they lie inflamed with all their wine,
I will prepare a different kind of feast for them.
I will make them drink until they fall asleep,
and they will never wake up again,”
says the LORD.

39

Саме тоді, коли розгарячаться, я справлю їм бенкет і впою їх, щоб подуріли, щоб поснули сном вічним і не прокинулись, — слово Господнє.

40

“I will bring them down
like lambs to the slaughter,
like rams and goats to be sacrificed.

40

Я поведу їх на вистинання, немов ягнят, як баранів укупі з козлами.»

41

“How Babylonj is fallen —
great Babylon, praised throughout the earth!
Now she has become an object of horror
among the nations.

41

Ой, як же Вавилон був здобутий, завойована пиха всього світу? Як учинивсь Вавилон пустинею між народами?

42

The sea has risen over Babylon;
she is covered by its crashing waves.

42

На Вавилон піднялось море із шумом затопило його хвилями своїми.

43

Her cities now lie in ruins;
she is a dry wasteland
where no one lives or even passes by.

43

Міста його стали пустинею, сухою землею та диким полем. Ніхто в них більш не житиме, ніякий чоловік через них не буде переходити.

44

And I will punish Bel, the god of Babylon,
and make him vomit up all he has eaten.
The nations will no longer come and worship him.
The wall of Babylon has fallen!
A Message for the Exiles

44

«Я покараю Бела у Вавилоні — вирву з рота в нього те, що він проглинув. Народи вже не будуть більш до нього напливати. Вже бо й мури вавилонські впали.

45

“Come out, my people, flee from Babylon.
Save yourselves! Run from the LORD’s fierce anger.

45

Виходь з-посеред нього, мій народе! Рятуйте кожен свою душу від Господнього палкого гніву!

46

But do not panic; don’t be afraid
when you hear the first rumor of approaching forces.
For rumors will keep coming year by year.
Violence will erupt in the land
as the leaders fight against each other.

46

Нехай не мліє у вас серце і не лякається поголосок, що розійдуться по країні; одного року піде така поголоска, а другого — за нею друга. Насильство в краю запанує, вельможа на вельможу встане.

47

For the time is surely coming
when I will punish this great city and all her idols.
Her whole land will be disgraced,
and her dead will lie in the streets.

47

Тому настане час, коли я покараю кумирів вавилонських, і вся його земля осоромиться, й усі його побиті лежатимуть посеред нього.

48

Then the heavens and earth will rejoice,
for out of the north will come destroying armies
against Babylon,” says the LORD.

48

Тоді над Вавилоном будуть веселитись земля й небо й усе, що на них живе, бо з півночі рушать спустошники на нього» — слово Господнє.

49

“Just as Babylon killed the people of Israel
and others throughout the world,
so must her people be killed.

49

Вавилон теж мусить упасти за ізраїльтян побитих так, як за Вавилон падали побиті усього світу.

50

Get out, all you who have escaped the sword!
Do not stand and watch — flee while you can!
Remember the LORD, though you are in a far-off land,
and think about your home in Jerusalem.”

50

Ви ж, які спаслися від меча, рушайте, не спиняйтеся; згадайте про Господа здалека, нехай Єрусалим спадає вам на серце.

51

“We are ashamed,” the people say.
“We are insulted and disgraced
because the LORD’s Temple
has been defiled by foreigners.”

51

Нам було соромно, коли ми слухали наругу; стид окривав обличчя наше, чужинці бо ввійшли в святиню Господнього дому.

52

“Yes,” says the LORD, “but the time is coming
when I will destroy Babylon’s idols.
The groans of her wounded people
will be heard throughout the land.

52

«Тому ось настануть дні, — слово Господнє, — і я покараю його кумири, і по всім краю стогнатимуть поранені.

53

Though Babylon reaches as high as the heavens
and makes her fortifications incredibly strong,
I will still send enemies to plunder her.
I, the LORD, have spoken!
Babylon’s Complete Destruction

53

Хоч би й під небо Вавилон піднявся, і хоч би укріпив на узвишші свою твердиню, таки прийдуть від мене спустошники на нього» — слово Господнє.

54

“Listen! Hear the cry of Babylon,
the sound of great destruction from the land of the Babylonians.

54

Ось чути крик із Вавилону і страшний гук розвалу з Халдейської країни!

55

For the LORD is destroying Babylon.
He will silence her loud voice.
Waves of enemies pound against her;
the noise of battle rings through the city.

55

Господь бо Вавилон спустошить, придушить його гамір великий. Хвилі його ревуть, немов великі води, несеться шумна луна їхня.

56

Destroying armies come against Babylon.
Her mighty men are captured,
and their weapons break in their hands.
For the LORD is a God who gives just punishment;
he always repays in full.

56

Надходить бо на нього, на Вавилон, спустошник, вояків його беруть в полон, поламано їхні луки, бо Господь — Бог відплати, відплатить точно.

57

I will make her officials and wise men drunk,
along with her captains, officers, and warriors.
They will fall asleep
and never wake up again!”
says the King, whose name is
the LORD of Heaven’s Armies.

57

«Я напою доп'яна князів його і його мудреців, його правителів, його начальників та його вояків; вони позасинають сном вічним і не прокинуться вже більше» — слово Царя, Господь сил йому ім'я.

58

This is what the LORD of Heaven’s Armies says:
“The thick walls of Babylon will be leveled to the ground,
and her massive gates will be burned.
The builders from many lands have worked in vain,
for their work will be destroyed by fire!”

58

Так говорить Господь сил: «Широкі мури вавилонські будуть зрівняні з землею, а високі брами підуть димом. Отак народи працюють лиш даремне, лиш для вогню виснажуються люди.»

59

Jeremiah’s Message Sent to Babylon

The prophet Jeremiah gave this message to Seraiah son of Neriah and grandson of Mahseiah, a staff officer, when Seraiah went to Babylon with King Zedekiah of Judah. This was during the fourth year of Zedekiah’s reign.k

59

Наказ, що його дав Єремія Сераї, синові Нерії, сина Махсеї, як той вибирався у Вавилон із Седекією, царем юдейським, на четвертому році його царювання. Серая ж був старший над приміщенням.

60

Jeremiah had recorded on a scroll all the terrible disasters that would soon come upon Babylon — all the words written here.

60

Єремія списав усе нещастя, що мало впасти на Вавилон, в одній книзі, — все те, що було писано про Вавилон.

61

He said to Seraiah, “When you get to Babylon, read aloud everything on this scroll.

61

І сказав Єремія Сераї: «Як прибудеш у Вавилон, гляди, прочитай усі ці слова

62

Then say, ‘LORD, you have said that you will destroy Babylon so that neither people nor animals will remain here. She will lie empty and abandoned forever.’

62

та й промов: Господи! Ти сам вирік про це місце, що воно буде зруйноване так, що на ньому не буде ні людини, ні скотини, і що воно стане вічною пустинею.

63

When you have finished reading the scroll, tie it to a stone and throw it into the Euphrates River.

63

Отже, як прочитаєш цю книгу, прив'яжи до неї камінь та й укинь її у середину Ефрату

64

Then say, ‘In this same way Babylon and her people will sink, never again to rise, because of the disasters I will bring upon her.’”
This is the end of Jeremiah’s messages.

64

і промов: Отак утоне Вавилон і не вирине більше з того нещастя, що я пошлю на нього.» Досі слова Єремії.

Parallel

New Living Translation

Переклад Хоменка

Jeremiah 51

Єремії 51