New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Hope in the LORD’s Faithfulness

I am the one who has seen the afflictions
that come from the rod of the LORD’s anger.

1

Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;

2

He has led me into darkness,
shutting out all light.

2

Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.

3

He has turned his hand against me
again and again, all day long.

3

Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;

4

He has made my skin and flesh grow old.
He has broken my bones.

4

Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;

5

He has besieged and surrounded me
with anguish and distress.

5

Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;

6

He has buried me in a dark place,
like those long dead.

6

Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;

7

He has walled me in, and I cannot escape.
He has bound me in heavy chains.

7

Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;

8

And though I cry and shout,
he has shut out my prayers.

8

Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;

9

He has blocked my way with a high stone wall;
he has made my road crooked.

9

Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.

10

He has hidden like a bear or a lion,
waiting to attack me.

10

Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;

11

He has dragged me off the path and torn me in pieces,
leaving me helpless and devastated.

11

Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;

12

He has drawn his bow
and made me the target for his arrows.

12

Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;

13

He shot his arrows
deep into my heart.

13

Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.

14

My own people laugh at me.
All day long they sing their mocking songs.

14

Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.

15

He has filled me with bitterness
and given me a bitter cup of sorrow to drink.

15

До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;

16

He has made me chew on gravel.
He has rolled me in the dust.

16

Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.

17

Peace has been stripped away,
and I have forgotten what prosperity is.

17

Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,

18

I cry out, “My splendor is gone!
Everything I had hoped for from the LORD is lost!”

18

І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.

19

The thought of my suffering and homelessness
is bitter beyond words.a

19

О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!

20

I will never forget this awful time,
as I grieve over my loss.

20

Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.

21

Yet I still dare to hope
when I remember this:

21

Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:

22

The faithful love of the LORD never ends!b
His mercies never cease.

22

Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.

23

Great is his faithfulness;
his mercies begin afresh each morning.

23

Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!

24

I say to myself, “The LORD is my inheritance;
therefore, I will hope in him!”

24

Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.

25

The LORD is good to those who depend on him,
to those who search for him.

25

Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.

26

So it is good to wait quietly
for salvation from the LORD.

26

Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.

27

And it is good for people to submit at an early age
to the yoke of his discipline:

27

Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);

28

Let them sit alone in silence
beneath the LORD’s demands.

28

(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;

29

Let them lie face down in the dust,
for there may be hope at last.

29

А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;

30

Let them turn the other cheek to those who strike them
and accept the insults of their enemies.

30

Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;

31

For no one is abandoned
by the Lord forever.

31

Бо не на віки Господь покидає;

32

Though he brings grief, he also shows compassion
because of the greatness of his unfailing love.

32

Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;

33

For he does not enjoy hurting people
or causing them sorrow.

33

Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,

34

If people crush underfoot
all the prisoners of the land,

34

А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,

35

if they deprive others of their rights
in defiance of the Most High,

35

Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,

36

if they twist justice in the courts —
doesn’t the Lord see all these things?

36

Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?

37

Who can command things to happen
without the Lord’s permission?

37

Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!

38

Does not the Most High
send both calamity and good?

38

Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?

39

Then why should we, mere humans, complain
when we are punished for our sins?

39

Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.

40

Instead, let us test and examine our ways.
Let us turn back to the LORD.

40

Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;

41

Let us lift our hearts and hands
to God in heaven and say,

41

Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):

42

“We have sinned and rebelled,
and you have not forgiven us.

42

Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;

43

“You have engulfed us with your anger, chased us down,
and slaughtered us without mercy.

43

Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;

44

You have hidden yourself in a cloud
so our prayers cannot reach you.

44

Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;

45

You have discarded us as refuse and garbage
among the nations.

45

Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.

46

“All our enemies
have spoken out against us.

46

Отворили на нас роти свої всї вороги наші.

47

We are filled with fear,
for we are trapped, devastated, and ruined.”

47

Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.

48

Tears stream from my eyes
because of the destruction of my people!

48

Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.

49

My tears flow endlessly;
they will not stop

49

Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,

50

until the LORD looks down
from heaven and sees.

50

Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.

51

My heart is breaking
over the fate of all the women of Jerusalem.

51

Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.

52

My enemies, whom I have never harmed,
hunted me down like a bird.

52

Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;

53

They threw me into a pit
and dropped stones on me.

53

Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.

54

The water rose over my head,
and I cried out, “This is the end!”

54

Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!

55

But I called on your name, LORD,
from deep within the pit.

55

І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:

56

You heard me when I cried, “Listen to my pleading!
Hear my cry for help!”

56

Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!

57

Yes, you came when I called;
you told me, “Do not fear.”

57

Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!

58

Lord, you have come to my defense;
you have redeemed my life.

58

Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.

59

You have seen the wrong they have done to me, LORD.
Be my judge, and prove me right.

59

Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!

60

You have seen the vengeful plots
my enemies have laid against me.

60

Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.

61

LORD, you have heard the vile names they call me.
You know all about the plans they have made.

61

Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,

62

My enemies whisper and mutter
as they plot against me all day long.

62

(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.

63

Look at them! Whether they sit or stand,
I am the object of their mocking songs.

63

Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.

64

Pay them back, LORD,
for all the evil they have done.

64

О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;

65

Give them hard and stubborn hearts,
and then let your curse fall on them!

65

Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;

66

Chase them down in your anger,
destroying them beneath the LORD’s heavens.

66

Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!

Parallel

New Living Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Lamentations 3

Плач Єремії 3