Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
Дарій мідянин посів царство, коли йому було 62 роки.
The king also chose Daniel and two others as administrators to supervise the high officers and protect the king’s interests.
І вподобалось Дарієві настановити над царством 120 сатрапів, щоб були по всьому царстві,
Daniel soon proved himself more capable than all the other administrators and high officers. Because of Daniel’s great ability, the king made plans to place him over the entire empire.
а над ними трьох князів, — одним же з них був Даниїл, — щоб ті сатрапи здавали їм рахунок, а й щоб цареві не було ніякої шкоди.
Then the other administrators and high officers began searching for some fault in the way Daniel was handling government affairs, but they couldn’t find anything to criticize or condemn. He was faithful, always responsible, and completely trustworthy.
Даниїл же цей перевищував князів і сатрапів, бо в ньому був високий дух, і цар мав на думці настановити його над усім царством.
So they concluded, “Our only chance of finding grounds for accusing Daniel will be in connection with the rules of his religion.”
Тому князі й сатрапи запопалися шукати приключки, щоб Даниїла обвинуватити в управі царством, але не могли знайти ніякої зачіпки й ніякої провини, бо він був вірний і не було в ньому ніякої недбалости й провини.
So the administrators and high officers went to the king and said, “Long live King Darius!
І сказали оті люди: «Не знайти нам проти цього Даниїла ніякої приключки, якщо не знайдемо її проти нього в законі його Бога.»
We are all in agreement — we administrators, officials, high officers, advisers, and governors — that the king should make a law that will be strictly enforced. Give orders that for the next thirty days any person who prays to anyone, divine or human — except to you, Your Majesty — will be thrown into the den of lions.
От і прийшли ті князі й сатрапи поквапно до царя й сказали до нього так: «Царю Дарію, живи повіки!
And now, Your Majesty, issue and sign this law so it cannot be changed, an official law of the Medes and Persians that cannot be revoked.”
Усі князі царства, намісники, радники й правителі врадили між собою, щоб вийшла царська постанова з оповіщеною забороною, саме — кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім тебе, царю, аби було вкинуто в яму для левів.
So King Darius signed the law.
Тож учини, царю, таку заборону й підпиши наказ, аби був він незмінний за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
But when Daniel learned that the law had been signed, he went home and knelt down as usual in his upstairs room, with its windows open toward Jerusalem. He prayed three times a day, just as he had always done, giving thanks to his God.
І підписав цар Дарій наказ із забороною.
Then the officials went together to Daniel’s house and found him praying and asking for God’s help.
Скоро Даниїл довідався, що підписано такий наказ, то пішов до свого дому; а були в його верхній кімнаті вікна відчинені навпроти Єрусалиму, і він тричі на день припадав навколішки й молився та хвалив свого Бога, як це він був робив звичайно й перед тим.
So they went straight to the king and reminded him about his law. “Did you not sign a law that for the next thirty days any person who prays to anyone, divine or human — except to you, Your Majesty — will be thrown into the den of lions?”
“Yes,” the king replied, “that decision stands; it is an official law of the Medes and Persians that cannot be revoked.”
“Yes,” the king replied, “that decision stands; it is an official law of the Medes and Persians that cannot be revoked.”
Тоді ті люди прийшли поквапно й знайшли Даниїла, що молився й благав свого Бога.
Then they told the king, “That man Daniel, one of the captives from Judah, is ignoring you and your law. He still prays to his God three times a day.”
Відразу прийшли вони до царя та й почали говорити про царську заборону: «Чи ж не підписав ти заборону, яка кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім для левів?» Цар у відповідь сказав: «Це річ певна, за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
Hearing this, the king was deeply troubled, and he tried to think of a way to save Daniel. He spent the rest of the day looking for a way to get Daniel out of this predicament.
Тоді ті відповіли, мовивши до царя: «Даниїл, що з полонених синів юдейських, не вважає ні на тебе, царю, ні на заборону, яку ти підписав, лише тричі на день проказує свою молитву.»
In the evening the men went together to the king and said, “Your Majesty, you know that according to the law of the Medes and the Persians, no law that the king signs can be changed.”
Почувши про те, засмутився цар вельми й задумав врятувати Даниїла; аж до заходу сонця вживав він заходів, щоб його врятувати.
So at last the king gave orders for Daniel to be arrested and thrown into the den of lions. The king said to him, “May your God, whom you serve so faithfully, rescue you.”
Але ті люди прийшли поквапно до царя й сказали йому: «Знай, царю, що за мідянським та перським законом ніяка заборона й наказ, що видав цар, не можуть бути змінені.»
A stone was brought and placed over the mouth of the den. The king sealed the stone with his own royal seal and the seals of his nobles, so that no one could rescue Daniel.
Тоді цар звелів привести Даниїла й вкинути його в яму для левів. Заговорив цар і мовив до Даниїла: «Бог твій, якому ти постійно служиш, хай тебе визволить.»
Then the king returned to his palace and spent the night fasting. He refused his usual entertainment and couldn’t sleep at all that night.
І принесено камінь і покладено на отвір ями, і запечатав її цар своїм перснем та перснями своїх вельмож, щоб не було змінено нічого щодо Даниїла.
Very early the next morning, the king got up and hurried out to the lions’ den.
Потім пішов цар у свій палац і ліг спати натще, ба й не звелів приносити собі страви, та й сон утік від нього.
When he got there, he called out in anguish, “Daniel, servant of the living God! Was your God, whom you serve so faithfully, able to rescue you from the lions?”
А вранці на світанку встав цар і пішов притьмом до левиної ями,
Daniel answered, “Long live the king!
і як наблизився до неї, крикнув жалібним голосом до Даниїла: «Даниїле, слуго Бога живого! Чи зміг твій Бог, якому ти постійно служиш, врятувати тебе від левів?»
My God sent his angel to shut the lions’ mouths so that they would not hurt me, for I have been found innocent in his sight. And I have not wronged you, Your Majesty.”
Тоді Даниїл відповів цареві: «Царю, живи навіки!
The king was overjoyed and ordered that Daniel be lifted from the den. Not a scratch was found on him, for he had trusted in his God.
Мій Бог послав ангела свого й той затулив пащеки левам, тож вони не скоїли мені ніякої шкоди, бо він визнав мене невинним перед собою, та й перед тобою, царю, я не вчинив нічого злого.»
Then the king gave orders to arrest the men who had maliciously accused Daniel. He had them thrown into the lions’ den, along with their wives and children. The lions leaped on them and tore them apart before they even hit the floor of the den.
Тоді цар зрадів тим вельми й повелів витягти Даниїла з ями; і витягли Даниїла з ями, й не знайшли на ньому ніякої виразки, бо він поклався був на свого Бога.
Then King Darius sent this message to the people of every race and nation and language throughout the world:
“Peace and prosperity to you!
“Peace and prosperity to you!
На царський наказ приведено тих людей, що обвинуватили Даниїла, і вкинено в яму для левів — самих їх, дітей їхніх і жінок їхніх; та ледве вони долетіли до дна ями, як накинулися на них леви й потрощили їм усі кості
“I decree that everyone throughout my kingdom should tremble with fear before the God of Daniel.
For he is the living God,
and he will endure forever.
His kingdom will never be destroyed,
and his rule will never end.
For he is the living God,
and he will endure forever.
His kingdom will never be destroyed,
and his rule will never end.
Після того цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
He rescues and saves his people;
he performs miraculous signs and wonders
in the heavens and on earth.
He has rescued Daniel
from the power of the lions.”
he performs miraculous signs and wonders
in the heavens and on earth.
He has rescued Daniel
from the power of the lions.”
Від мене дається наказ, щоб по всіх околицях мого царства боялись і тремтіли перед Богом Даниїла, бо він — Бог живий і перебуває повіки, і царство його не занепаде ніколи, і влада його кінця не матиме.