Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Турконяка
Jonah Runs from the LORD
The LORD gave this message to Jonah son of Amittai:
The LORD gave this message to Jonah son of Amittai:
До Йони, сина Аматія, було Господнє слово, яке промовляло:
“Get up and go to the great city of Nineveh. Announce my judgment against it because I have seen how wicked its people are.”
Устань, піди до великого міста Ніневії і проповідуй у ньому, оскільки до Мене донісся крик його зла.
But Jonah got up and went in the opposite direction to get away from the LORD. He went down to the port of Joppa, where he found a ship leaving for Tarshish. He bought a ticket and went on board, hoping to escape from the LORD by sailing to Tarshish.
І встав Йона, щоб від Господнього обличчя втекти до Тарсіса, спустився до Йоппії та знайшов корабель, що прямував до Тарсіса, дав свою плату за подорож і піднявся на нього, аби від Господнього обличчя плисти з ними до Тарсіса.
But the LORD hurled a powerful wind over the sea, causing a violent storm that threatened to break the ship apart.
І Господь здійняв вітер на морі, і була велика буря на морі, тож корабель був у небезпеці розбитися.
Fearing for their lives, the desperate sailors shouted to their gods for help and threw the cargo overboard to lighten the ship.
But all this time Jonah was sound asleep down in the hold.
But all this time Jonah was sound asleep down in the hold.
Моряки перелякалися, заголосили кожний до свого Бога і викидали в море вантаж, що на кораблі, щоб облегшитися, позбувшись його. А Йона зійшов усередину корабля, спав і хропів.
So the captain went down after him. “How can you sleep at a time like this?” he shouted. “Get up and pray to your god! Maybe he will pay attention to us and spare our lives.”
І до нього прийшов головний моряк, і сказав йому: Чому ти хропиш? Устань, приклич твого Бога, щоби Бог спас нас, і ми не загинули!
Then the crew cast lots to see which of them had offended the gods and caused the terrible storm. When they did this, the lots identified Jonah as the culprit.
І сказав кожний до свого ближнього: Ходімо! Кинемо жереби і дізнаємося, через кого в нас є це зло. І кинули жереби, і жереб упав на Йону.
“Why has this awful storm come down on us?” they demanded. “Who are you? What is your line of work? What country are you from? What is your nationality?”
І сказали йому: Сповісти нам, через що це зло є в нас. Яке твоє діло? І звідки прямуєш, з якої ти країни і з якого народу?
Jonah answered, “I am a Hebrew, and I worship the LORD, the God of heaven, who made the sea and the land.”
А він сказав їм: Я — раб Господа, і я вшановую небесного Господа Бога, Який створив море і сушу.
The sailors were terrified when they heard this, for he had already told them he was running away from the LORD. “Oh, why did you do it?” they groaned.
І перелякалися мужі великим страхом, і сказали йому: Що це ти вчинив? Тому що зрозуміли мужі, що він втікав від Господнього обличчя, оскільки він їм сповістив про це.
And since the storm was getting worse all the time, they asked him, “What should we do to you to stop this storm?”
І вони сказали йому: Що зробимо з тобою, і море вщухне для нас? Бо море продовжувало і ще більше підіймало хвилю.
“Throw me into the sea,” Jonah said, “and it will become calm again. I know that this terrible storm is all my fault.”
І сказав їм Йона: Візьміть мене і киньте мене в море, і море вщухне для вас. Тому що я пізнав, що через мене сталася ця велика буря проти вас.
Instead, the sailors rowed even harder to get the ship to the land. But the stormy sea was too violent for them, and they couldn’t make it.
І мужі намагалися повернутися до землі, але не могли, бо море продовжувало і ще більше піднімалося на них.
Then they cried out to the LORD, Jonah’s God. “O LORD,” they pleaded, “don’t make us die for this man’s sin. And don’t hold us responsible for his death. O LORD, you have sent this storm upon him for your own good reasons.”
І вони закричали до Господа, гукаючи: Господи, хай зовсім не загинемо задля душі цього чоловіка, не дай на нас праведну кров, бо так, як Ти, Господи, забажав, так Ти і вчинив.
Then the sailors picked Jonah up and threw him into the raging sea, and the storm stopped at once!
І взяли Йону, і викинули його в море, і море спинилося від свого хвилювання.