Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.
І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.
This man lived in the burial caves and could no longer be restrained, even with a chain.
Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;
Whenever he was put into chains and shackles — as he often was — he snapped the chains from his wrists and smashed the shackles. No one was strong enough to subdue him.
— раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.
Day and night he wandered among the burial caves and in the hills, howling and cutting himself with sharp stones.
Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.
When Jesus was still some distance away, the man saw him, ran to meet him, and bowed low before him.
Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому
With a shriek, he screamed, “Why are you interfering with me, Jesus, Son of the Most High God? In the name of God, I beg you, don’t torture me!”
і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"
For Jesus had already said to the spirit, “Come out of the man, you evil spirit.”
Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"
Then Jesus demanded, “What is your name?”
And he replied, “My name is Legion, because there are many of us inside this man.”
And he replied, “My name is Legion, because there are many of us inside this man.”
Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон — мені ім'я, багато бо нас!"
Then the evil spirits begged him again and again not to send them to some distant place.
І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
There happened to be a large herd of pigs feeding on the hillside nearby.
А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.
“Send us into those pigs,” the spirits begged. “Let us enter them.”
Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."
So Jesus gave them permission. The evil spirits came out of the man and entered the pigs, and the entire herd of about 2,000 pigs plunged down the steep hillside into the lake and drowned in the water.
І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі.
The herdsmen fled to the nearby town and the surrounding countryside, spreading the news as they ran. People rushed out to see what had happened.
А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось.
A crowd soon gathered around Jesus, and they saw the man who had been possessed by the legion of demons. He was sitting there fully clothed and perfectly sane, and they were all afraid.
Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.
Then those who had seen what happened told the others about the demon-possessed man and the pigs.
І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.
And the crowd began pleading with Jesus to go away and leave them alone.
Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.
As Jesus was getting into the boat, the man who had been demon possessed begged to go with him.
І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.
But Jesus said, “No, go home to your family, and tell them everything the Lord has done for you and how merciful he has been.”
Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою."
Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі.
Jesus Heals in Response to Faith
Jesus got into the boat again and went back to the other side of the lake, where a large crowd gathered around him on the shore.
Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.
Then a leader of the local synagogue, whose name was Jairus, arrived. When he saw Jesus, he fell at his feet,
Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг
pleading fervently with him. “My little daughter is dying,” he said. “Please come and lay your hands on her; heal her so she can live.”
і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."
Jesus went with him, and all the people followed, crowding around him.
Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.
A woman in the crowd had suffered for twelve years with constant bleeding.
А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу
She had suffered a great deal from many doctors, and over the years she had spent everything she had to pay them, but she had gotten no better. In fact, she had gotten worse.
й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, —
She had heard about Jesus, so she came up behind him through the crowd and touched his robe.
почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.
For she thought to herself, “If I can just touch his robe, I will be healed.”
Мовляла бо: "Як доторкнуся до його одежі — видужаю."
Immediately the bleeding stopped, and she could feel in her body that she had been healed of her terrible condition.
І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.
Jesus realized at once that healing power had gone out from him, so he turned around in the crowd and asked, “Who touched my robe?”
Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: "Хто доторкнувся до моєї одежі?"
His disciples said to him, “Look at this crowd pressing around you. How can you ask, ‘Who touched me?’”
Учні ж його сказали йому: "Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?"
But he kept on looking around to see who had done it.
Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.
Then the frightened woman, trembling at the realization of what had happened to her, came and fell to her knees in front of him and told him what she had done.
Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.
And he said to her, “Daughter, your faith has made you well. Go in peace. Your suffering is over.”
А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги."
While he was still speaking to her, messengers arrived from the home of Jairus, the leader of the synagogue. They told him, “Your daughter is dead. There’s no use troubling the Teacher now.”
Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?"
Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй."
Then Jesus stopped the crowd and wouldn’t let anyone go with him except Peter, James, and John (the brother of James).
І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.
When they came to the home of the synagogue leader, Jesus saw much commotion and weeping and wailing.
Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.
He went inside and asked, “Why all this commotion and weeping? The child isn’t dead; she’s only asleep.”
Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!"
The crowd laughed at him. But he made them all leave, and he took the girl’s father and mother and his three disciples into the room where the girl was lying.
І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.
Holding her hand, he said to her, “Talitha koum,” which means “Little girl, get up!”
Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" — що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!"
And the girl, who was twelve years old, immediately stood up and walked around! They were overwhelmed and totally amazed.
І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.