Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
І на другий бік моря вони прибули́, до землі Гадари́нської.
І як вийшов Він із чо́вна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних пече́р, що мав духа нечистого.
This man lived in the burial caves and could no longer be restrained, even with a chain.
Він ме́шкання мав у гроба́х, і ніхто й ланцюга́ми зв'язати не міг його,
Whenever he was put into chains and shackles — as he often was — he snapped the chains from his wrists and smashed the shackles. No one was strong enough to subdue him.
бо часто кайда́нами та ланцюга́ми в'язали його, але він розривав ланцюги́ та кайда́ни торо́щив, — і ніхто не міг угамува́ти його.
Day and night he wandered among the burial caves and in the hills, howling and cutting himself with sharp stones.
І він повсякча́с перебува́в день і ніч у гроба́х та в гора́х, — і кричав, і бився об камі́ння.
When Jesus was still some distance away, the man saw him, ran to meet him, and bowed low before him.
А коли він Ісуса побачив здале́ка, то прибіг, і вклонився Йому,
With a shriek, he screamed, “Why are you interfering with me, Jesus, Son of the Most High God? In the name of God, I beg you, don’t torture me!”
і закричав гучни́м голосом, кажучи: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Богом Тебе заклинаю, — не муч Ти мене!“
For Jesus had already said to the spirit, “Come out of the man, you evil spirit.”
Бо сказав Він йому: „Вийди, ду́ше нечистий, із люди́ни!“
Then Jesus demanded, “What is your name?”
And he replied, “My name is Legion, because there are many of us inside this man.”
And he replied, “My name is Legion, because there are many of us inside this man.”
І запитав Він його: „Як тобі на ім'я́?“ А той відповів: „Леґіо́н мені йме́ння — багато бо нас“.
Then the evil spirits begged him again and again not to send them to some distant place.
І він Його ду́же просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
There happened to be a large herd of pigs feeding on the hillside nearby.
Пасся ж там на горі гурт великий свине́й.
“Send us into those pigs,” the spirits begged. “Let us enter them.”
І просилися де́мони, кажучи: „Пошли нас у свине́й, щоб у них ми ввійшли“.
So Jesus gave them permission. The evil spirits came out of the man and entered the pigs, and the entire herd of about 2,000 pigs plunged down the steep hillside into the lake and drowned in the water.
І дозволив Він їм. І повихо́дили духи нечисті, і в свиней увійшли́. І гурт кинувся з кручі до моря, — а було зо дві тисячі їх — і вони потопилися в морі.
The herdsmen fled to the nearby town and the surrounding countryside, spreading the news as they ran. People rushed out to see what had happened.
А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повихо́дили люди побачити, що́ сталось.
A crowd soon gathered around Jesus, and they saw the man who had been possessed by the legion of demons. He was sitting there fully clothed and perfectly sane, and they were all afraid.
І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіо́на, убра́ний сидів, і при умі, — і полякались вони.
Then those who had seen what happened told the others about the demon-possessed man and the pigs.
Самови́дці ж їм розповіли́, що́ сталося з тим біснуватим, також про свиней.
And the crowd began pleading with Jesus to go away and leave them alone.
І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю.
As Jesus was getting into the boat, the man who had been demon possessed begged to go with him.
А як Він сів до чо́вна, то біснуватий став просити Його, щоб залиши́тися з Ним.
But Jesus said, “No, go home to your family, and tell them everything the Lord has done for you and how merciful he has been.”
Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: „Іди до дому свого, до своїх, і їм розпові́ж, які речі великі Госпо́дь учинив тобі, і як змилувався над тобою!“
І пішов він та в Десятимісті зачав пропові́дувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
Jesus Heals in Response to Faith
Jesus got into the boat again and went back to the other side of the lake, where a large crowd gathered around him on the shore.
І коли переплив Ісус чо́вном на то́й бік ізнов, то до Нього зібралось багато наро́ду. І був Він над морем.
Then a leader of the local synagogue, whose name was Jairus, arrived. When he saw Jesus, he fell at his feet,
І приходить один із старши́х синагоги, на ймення Яі́р, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
pleading fervently with him. “My little daughter is dying,” he said. “Please come and lay your hands on her; heal her so she can live.”
і ду́же благає Його та говорить: „Моя дочка́ кінча́ється. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила́!“
Jesus went with him, and all the people followed, crowding around him.
І пішов Він із ним. За Ним на́товп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
A woman in the crowd had suffered for twelve years with constant bleeding.
А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́,
She had suffered a great deal from many doctors, and over the years she had spent everything she had to pay them, but she had gotten no better. In fact, she had gotten worse.
що чимало нате́рпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
She had heard about Jesus, so she came up behind him through the crowd and touched his robe.
як зачула вона про Ісуса, підійшла через на́товп ізза́ду, і доторкну́лась до одежі Його.
For she thought to herself, “If I can just touch his robe, I will be healed.”
Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то оду́жаю“.
Immediately the bleeding stopped, and she could feel in her body that she had been healed of her terrible condition.
І висохло хвилі тієї джерело́ кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від неду́ги!
Jesus realized at once that healing power had gone out from him, so he turned around in the crowd and asked, “Who touched my robe?”
І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до наро́ду звернувся й спитав: „Хто́ доторкнувсь до Моєї одежі?“
His disciples said to him, “Look at this crowd pressing around you. How can you ask, ‘Who touched me?’”
І відказали Йому Його учні: „Ти бачиш, що тисне на Тебе наро́д, а питаєшся: Хто́ доторкнувся до Мене?“
But he kept on looking around to see who had done it.
А Він навкруги́ поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
Then the frightened woman, trembling at the realization of what had happened to her, came and fell to her knees in front of him and told him what she had done.
І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, — і всю правду Йому розпові́ла.
And he said to her, “Daughter, your faith has made you well. Go in peace. Your suffering is over.”
А Він їй сказав: „Твоя віра, о до́чко, спасла тебе; іди з ми́ром, і здоровою будь від своєї неду́ги!“
While he was still speaking to her, messengers arrived from the home of Jairus, the leader of the synagogue. They told him, “Your daughter is dead. There’s no use troubling the Teacher now.”
Як Він ще говорив, приходять ось від старшини́ синагоги та й кажуть: „Дочка́ твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?“
А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини́ синагоги: „Не лякайсь, — тільки віруй!
Then Jesus stopped the crowd and wouldn’t let anyone go with him except Peter, James, and John (the brother of James).
І Він не дозволив іти за Собою ніко́му, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
When they came to the home of the synagogue leader, Jesus saw much commotion and weeping and wailing.
І приходять у дім старшини́ синаго́ги, і Він бачить метушню́ та людей, що плакали та голоси́ли.
He went inside and asked, “Why all this commotion and weeping? The child isn’t dead; she’s only asleep.”
А ввійшовши, сказав Він до них: „Чого ви мету́шитеся та плачете? Не вмерло дівча́, але спить!“
The crowd laughed at him. But he made them all leave, and he took the girl’s father and mother and his three disciples into the room where the girl was lying.
І вони насміхалися з Нього. А Він усіх ви́провадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
Holding her hand, he said to her, “Talitha koum,” which means “Little girl, get up!”
І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: „Таліта́, ку́мі“ що значить: „Дівча́тко, кажу́ тобі — встань!“
And the girl, who was twelve years old, immediately stood up and walked around! They were overwhelmed and totally amazed.
І в ту мить підвелося й ходило дівча́; а ро́ків мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!