Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Сучасний переклад
Jesus and Zacchaeus
Jesus entered Jericho and made his way through the town.
Jesus entered Jericho and made his way through the town.
Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом.
There was a man there named Zacchaeus. He was the chief tax collector in the region, and he had become very rich.
Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків.
He tried to get a look at Jesus, but he was too short to see over the crowd.
Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст.
So he ran ahead and climbed a sycamore-fig tree beside the road, for Jesus was going to pass that way.
Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.
When Jesus came by, he looked up at Zacchaeus and called him by name. “Zacchaeus!” he said. “Quick, come down! I must be a guest in your home today.”
І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
Zacchaeus quickly climbed down and took Jesus to his house in great excitement and joy.
Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.
But the people were displeased. “He has gone to be the guest of a notorious sinner,” they grumbled.
І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».
Meanwhile, Zacchaeus stood before the Lord and said, “I will give half my wealth to the poor, Lord, and if I have cheated people on their taxes, I will give them back four times as much!”
Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
Jesus responded, “Salvation has come to this home today, for this man has shown himself to be a true son of Abraham.
Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого.[64]
Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
Parable of the Ten Servants
The crowd was listening to everything Jesus said. And because he was nearing Jerusalem, he told them a story to correct the impression that the Kingdom of God would begin right away.
Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму.
He said, “A nobleman was called away to a distant empire to be crowned king and then return.
Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.
Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін [65] срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.
But his people hated him and sent a delegation after him to say, ‘We do not want him to be our king.’
Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”
“After he was crowned king, he returned and called in the servants to whom he had given the money. He wanted to find out what their profits were.
Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
The first servant reported, ‘Master, I invested your money and made ten times the original amount!’
Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.
“‘Well done!’ the king exclaimed. ‘You are a good servant. You have been faithful with the little I entrusted to you, so you will be governor of ten cities as your reward.’
То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.
“The next servant reported, ‘Master, I invested your money and made five times the original amount.’
Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.
“‘Well done!’ the king said. ‘You will be governor over five cities.’
Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.
“But the third servant brought back only the original amount of money and said, ‘Master, I hid your money and kept it safe.
Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.
I was afraid because you are a hard man to deal with, taking what isn’t yours and harvesting crops you didn’t plant.’
Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.
“‘You wicked servant!’ the king roared. ‘Your own words condemn you. If you knew that I’m a hard man who takes what isn’t mine and harvests crops I didn’t plant,
Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.
why didn’t you deposit my money in the bank? At least I could have gotten some interest on it.’
Тобі слід було пустити гроші в обіг,[66] то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.
“Then, turning to the others standing nearby, the king ordered, ‘Take the money from this servant, and give it to the one who has ten pounds.’
І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.
“‘But, master,’ they said, ‘he already has ten pounds!’
А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!”
“‘Yes,’ the king replied, ‘and to those who use well what they are given, even more will be given. But from those who do nothing, even what little they have will be taken away.
„Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
And as for these enemies of mine who didn’t want me to be their king — bring them in and execute them right here in front of me.’”
Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».
Jesus’ Triumphant Entry
After telling this story, Jesus went on toward Jerusalem, walking ahead of his disciples.
Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.
As he came to the towns of Bethphage and Bethany on the Mount of Olives, he sent two disciples ahead.
Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів
“Go into that village over there,” he told them. “As you enter it, you will see a young donkey tied there that no one has ever ridden. Untie it and bring it here.
з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
If anyone asks, ‘Why are you untying that colt?’ just say, ‘The Lord needs it.’”
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».
So they went and found the colt, just as Jesus had said.
Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.
And sure enough, as they were untying it, the owners asked them, “Why are you untying that colt?”
А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?»
And the disciples simply replied, “The Lord needs it.”
Вони відповіли: «Він потрібен Господу».
So they brought the colt to Jesus and threw their garments over it for him to ride on.
Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.
As he rode along, the crowds spread out their garments on the road ahead of him.
Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг.
When he reached the place where the road started down the Mount of Olives, all of his followers began to shout and sing as they walked along, praising God for all the wonderful miracles they had seen.
А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.
Вони вигукували:
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
But some of the Pharisees among the crowd said, “Teacher, rebuke your followers for saying things like that!”
Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»
He replied, “If they kept quiet, the stones along the road would burst into cheers!”
Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»
Jesus Weeps over Jerusalem
But as he came closer to Jerusalem and saw the city ahead, he began to weep.
Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.
“How I wish today that you of all people would understand the way to peace. But now it is too late, and peace is hidden from your eyes.
Before long your enemies will build ramparts against your walls and encircle you and close in on you from every side.
Настануть дні, коли вороги твої насиплють довколо тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків,
й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».
Jesus Clears the Temple
Then Jesus entered the Temple and began to drive out the people selling animals for sacrifices.
Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців.
Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”
After that, he taught daily in the Temple, but the leading priests, the teachers of religious law, and the other leaders of the people began planning how to kill him.
Щодня Ісус навчав у Храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його.