New Living Translation

Переклад Хоменка

The Authority of Jesus Challenged

One day as Jesus was teaching the people and preaching the Good News in the Temple, the leading priests, the teachers of religious law, and the elders came up to him.

1

Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами

2

They demanded, “By what authority are you doing all these things? Who gave you the right?”

2

і сказали так до нього: “Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю?”

3

“Let me ask you a question first,” he replied.

3

Він у відповідь сказав: “Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені:

4

“Did John’s authority to baptize come from heaven, or was it merely human?”

4

Йоанове хрищення було з неба чи від людей?”

5

They talked it over among themselves. “If we say it was from heaven, he will ask why we didn’t believe John.

5

А вони так міркували в собі: Якщо ми скажемо: З неба, — він спитає: Чому ж ви йому не повірили?

6

But if we say it was merely human, the people will stone us because they are convinced John was a prophet.”

6

А як ми скажемо: Від людей, — увесь народ нас поб'є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.

7

So they finally replied that they didn’t know.

7

І відповіли: “Не знаємо, звідки (воно було).”

8

And Jesus responded, “Then I won’t tell you by what authority I do these things.”

8

А Ісус сказав їм: “То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.”

9

Parable of the Evil Farmers

Now Jesus turned to the people again and told them this story: “A man planted a vineyard, leased it to tenant farmers, and moved to another country to live for several years.

9

І він почав народові казати оцю притчу: “Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.

10

At the time of the grape harvest, he sent one of his servants to collect his share of the crop. But the farmers attacked the servant, beat him up, and sent him back empty-handed.

10

Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.

11

So the owner sent another servant, but they also insulted him, beat him up, and sent him away empty-handed.

11

І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.

12

A third man was sent, and they wounded him and chased him away.

12

Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.

13

“‘What will I do?’ the owner asked himself. ‘I know! I’ll send my cherished son. Surely they will respect him.’

13

Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують?

14

“But when the tenant farmers saw his son, they said to each other, ‘Here comes the heir to this estate. Let’s kill him and get the estate for ourselves!’

14

Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.

15

So they dragged him out of the vineyard and murdered him.
“What do you suppose the owner of the vineyard will do to them?” Jesus asked.

15

І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника?

16

“I’ll tell you — he will come and kill those farmers and lease the vineyard to others.”
“How terrible that such a thing should ever happen,” his listeners protested.

16

Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.” Почувши це, вони сказали: “Нехай це не станеться!”

17

Jesus looked at them and said, “Then what does this Scripture mean?
‘The stone that the builders rejected
has now become the cornerstone.’a

17

Ісус же глянув на них пильно й мовив: “Що, отже, значить оце написане: Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним?

18

Everyone who stumbles over that stone will be broken to pieces, and it will crush anyone it falls on.”

18

Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; на кого ж він впаде — роздавить.”

19

The teachers of religious law and the leading priests wanted to arrest Jesus immediately because they realized he was telling the story against them — they were the wicked farmers. But they were afraid of the people’s reaction.

19

Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.

20

Taxes for Caesar

Watching for their opportunity, the leaders sent spies pretending to be honest men. They tried to get Jesus to say something that could be reported to the Roman governor so he would arrest Jesus.

20

І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.

21

“Teacher,” they said, “we know that you speak and teach what is right and are not influenced by what others think. You teach the way of God truthfully.

21

І ті спитали його: “Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.

22

Now tell us — is it right for us to pay taxes to Caesar or not?”

22

Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні?”

23

He saw through their trickery and said,

23

Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них:

24

“Show me a Roman coin.b Whose picture and title are stamped on it?”
“Caesar’s,” they replied.

24

“Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?” Ті відповіли: “Кесарів.”

25

“Well then,” he said, “give to Caesar what belongs to Caesar, and give to God what belongs to God.”

25

І він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.”

26

So they failed to trap him by what he said in front of the people. Instead, they were amazed by his answer, and they became silent.

26

І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.

27

Discussion about Resurrection

Then Jesus was approached by some Sadducees — religious leaders who say there is no resurrection from the dead.

27

Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили

28

They posed this question: “Teacher, Moses gave us a law that if a man dies, leaving a wife but no children, his brother should marry the widow and have a child who will carry on the brother’s name.c

28

й спитали його: “Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.

29

Well, suppose there were seven brothers. The oldest one married and then died without children.

29

Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.

30

So the second brother married the widow, but he also died.

30

Потім другий,

31

Then the third brother married her. This continued with all seven of them, who died without children.

31

і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.

32

Finally, the woman also died.

32

Врешті, померла й жінка.

33

So tell us, whose wife will she be in the resurrection? For all seven were married to her!”

33

Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.”

34

Jesus replied, “Marriage is for people here on earth.

34

Ісус відповів їм: “Сини цього світу женяться і виходять заміж.

35

But in the age to come, those worthy of being raised from the dead will neither marry nor be given in marriage.

35

Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;

36

And they will never die again. In this respect they will be like angels. They are children of God and children of the resurrection.

36

бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.

37

“But now, as to whether the dead will be raised — even Moses proved this when he wrote about the burning bush. Long after Abraham, Isaac, and Jacob had died, he referred to the Lordd as ‘the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’e

37

А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.

38

So he is the God of the living, not the dead, for they are all alive to him.”

38

Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.”

39

“Well said, Teacher!” remarked some of the teachers of religious law who were standing there.

39

Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: “Учителю, ти добре сказав.”

40

And then no one dared to ask him any more questions.

40

І не насмілювались вони більше ні про що його питати.

41

Whose Son Is the Messiah?

Then Jesus presented them with a question. “Why is it,” he asked, “that the Messiah is said to be the son of David?

41

І тоді він до них промовив: “Як же це кажуть, що Христос син Давида?

42

For David himself wrote in the book of Psalms:
‘The Lord said to my Lord,
Sit in the place of honor at my right hand

42

Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене,

43

until I humble your enemies,
making them a footstool under your feet.’f

43

поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.

44

Since David called the Messiah ‘Lord,’ how can the Messiah be his son?”

44

Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?”

45

Then, with the crowds listening, he turned to his disciples and said,

45

І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням: “Остерігайтеся книжників,

46

“Beware of these teachers of religious law! For they like to parade around in flowing robes and love to receive respectful greetings as they walk in the marketplaces. And how they love the seats of honor in the synagogues and the head table at banquets.

46

що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;

47

Yet they shamelessly cheat widows out of their property and then pretend to be pious by making long prayers in public. Because of this, they will be severely punished.”

47

що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду — вони приймуть строгіше осудження.”

Parallel

New Living Translation

Переклад Хоменка

Luke 20

Луки 20