New Living Translation

Переклад Турконяка

The Authority of Jesus Challenged

One day as Jesus was teaching the people and preaching the Good News in the Temple, the leading priests, the teachers of religious law, and the elders came up to him.

1

І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими

2

They demanded, “By what authority are you doing all these things? Who gave you the right?”

2

і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?

3

“Let me ask you a question first,” he replied.

3

У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:

4

“Did John’s authority to baptize come from heaven, or was it merely human?”

4

хрещення Івана було з неба чи від людей?

5

They talked it over among themselves. “If we say it was from heaven, he will ask why we didn’t believe John.

5

Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?

6

But if we say it was merely human, the people will stone us because they are convinced John was a prophet.”

6

Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк.

7

So they finally replied that they didn’t know.

7

І вони відповіли, що не знають звідкіля.

8

And Jesus responded, “Then I won’t tell you by what authority I do these things.”

8

А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!

9

Parable of the Evil Farmers

Now Jesus turned to the people again and told them this story: “A man planted a vineyard, leased it to tenant farmers, and moved to another country to live for several years.

9

І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час.

10

At the time of the grape harvest, he sent one of his servants to collect his share of the crop. But the farmers attacked the servant, beat him up, and sent him back empty-handed.

10

У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.

11

So the owner sent another servant, but they also insulted him, beat him up, and sent him away empty-handed.

11

І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.

12

A third man was sent, and they wounded him and chased him away.

12

І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.

13

“‘What will I do?’ the owner asked himself. ‘I know! I’ll send my cherished son. Surely they will respect him.’

13

Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?

14

“But when the tenant farmers saw his son, they said to each other, ‘Here comes the heir to this estate. Let’s kill him and get the estate for ourselves!’

14

Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша!

15

So they dragged him out of the vineyard and murdered him.
“What do you suppose the owner of the vineyard will do to them?” Jesus asked.

15

І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?

16

“I’ll tell you — he will come and kill those farmers and lease the vineyard to others.”
“How terrible that such a thing should ever happen,” his listeners protested.

16

Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!

17

Jesus looked at them and said, “Then what does this Scripture mean?
‘The stone that the builders rejected
has now become the cornerstone.’a

17

Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним?

18

Everyone who stumbles over that stone will be broken to pieces, and it will crush anyone it falls on.”

18

Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.

19

The teachers of religious law and the leading priests wanted to arrest Jesus immediately because they realized he was telling the story against them — they were the wicked farmers. But they were afraid of the people’s reaction.

19

Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу.

20

Taxes for Caesar

Watching for their opportunity, the leaders sent spies pretending to be honest men. They tried to get Jesus to say something that could be reported to the Roman governor so he would arrest Jesus.

20

Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника.

21

“Teacher,” they said, “we know that you speak and teach what is right and are not influenced by what others think. You teach the way of God truthfully.

21

Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.

22

Now tell us — is it right for us to pay taxes to Caesar or not?”

22

Чи належить нам давати данину кесареві, чи ні?

23

He saw through their trickery and said,

23

Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]

24

“Show me a Roman coin.b Whose picture and title are stamped on it?”
“Caesar’s,” they replied.

24

Покажіть Мені динарій [1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.

25

“Well then,” he said, “give to Caesar what belongs to Caesar, and give to God what belongs to God.”

25

А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!

26

So they failed to trap him by what he said in front of the people. Instead, they were amazed by his answer, and they became silent.

26

І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.

27

Discussion about Resurrection

Then Jesus was approached by some Sadducees — religious leaders who say there is no resurrection from the dead.

27

Підійшли деякі з садукеїв [2] , які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його,

28

They posed this question: “Teacher, Moses gave us a law that if a man dies, leaving a wife but no children, his brother should marry the widow and have a child who will carry on the brother’s name.c

28

кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.

29

Well, suppose there were seven brothers. The oldest one married and then died without children.

29

Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.

30

So the second brother married the widow, but he also died.

30

І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].

31

Then the third brother married her. This continued with all seven of them, who died without children.

31

І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.

32

Finally, the woman also died.

32

Останньою померла й жінка.

33

So tell us, whose wife will she be in the resurrection? For all seven were married to her!”

33

У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.

34

Jesus replied, “Marriage is for people here on earth.

34

Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж,

35

But in the age to come, those worthy of being raised from the dead will neither marry nor be given in marriage.

35

а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж,

36

And they will never die again. In this respect they will be like angels. They are children of God and children of the resurrection.

36

адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння.

37

“But now, as to whether the dead will be raised — even Moses proved this when he wrote about the burning bush. Long after Abraham, Isaac, and Jacob had died, he referred to the Lordd as ‘the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’e

37

А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.

38

So he is the God of the living, not the dead, for they are all alive to him.”

38

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть!

39

“Well said, Teacher!” remarked some of the teachers of religious law who were standing there.

39

У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав!

40

And then no one dared to ask him any more questions.

40

Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.

41

Whose Son Is the Messiah?

Then Jesus presented them with a question. “Why is it,” he asked, “that the Messiah is said to be the son of David?

41

А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида?

42

For David himself wrote in the book of Psalms:
‘The Lord said to my Lord,
Sit in the place of honor at my right hand

42

Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене,

43

until I humble your enemies,
making them a footstool under your feet.’f

43

поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!

44

Since David called the Messiah ‘Lord,’ how can the Messiah be his son?”

44

Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?

45

Then, with the crowds listening, he turned to his disciples and said,

45

Коли весь народ слухав, Він казав Своїм учням:

46

“Beware of these teachers of religious law! For they like to parade around in flowing robes and love to receive respectful greetings as they walk in the marketplaces. And how they love the seats of honor in the synagogues and the head table at banquets.

46

Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах,

47

Yet they shamelessly cheat widows out of their property and then pretend to be pious by making long prayers in public. Because of this, they will be severely punished.”

47

які поїдають доми вдовиць і напоказ довго моляться; вони приймуть дуже тяжкий осуд!

Parallel

New Living Translation

Переклад Турконяка

Luke 20

Луки 20