Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Сучасний переклад
Jesus’ Trial before Pilate
Then the entire council took Jesus to Pilate, the Roman governor.
Then the entire council took Jesus to Pilate, the Roman governor.
Тож всі вони підвелися й відвели Ісуса до Пилата.
They began to state their case: “This man has been leading our people astray by telling them not to pay their taxes to the Roman government and by claiming he is the Messiah, a king.”
І почали вони звинувачувати Ісуса кажучи: «Ми чули, як цей Чоловік заводив в оману наших людей. Він стверджує, що ми не повинні сплачувати податки цезареві і називає Себе Христом — Царем Юдейськім».
So Pilate asked him, “Are you the king of the Jews?”
Jesus replied, “You have said it.”
Jesus replied, “You have said it.”
Тоді Пилат запитав Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».
Pilate turned to the leading priests and to the crowd and said, “I find nothing wrong with this man!”
Тоді Пилат звернувся до головних священиків і натовпу: «Я не бачу ніякої вини за цим Чоловіком».
Then they became insistent. “But he is causing riots by his teaching wherever he goes — all over Judea, from Galilee to Jerusalem!”
Та головні священики наполягали, кажучи: «Він Своїм вченням підбурює людей по всій Юдеї: Він почав у Ґалилеї та дійшов аж до сюди».
When they said that he was, Pilate sent him to Herod Antipas, because Galilee was under Herod’s jurisdiction, and Herod happened to be in Jerusalem at the time.
Довідавшись, що Ісус із тієї землі, якою править Ірод, Пилат відправив Його до Ірода, бо той саме перебував в Єрусалимі.
Herod was delighted at the opportunity to see Jesus, because he had heard about him and had been hoping for a long time to see him perform a miracle.
Коли Ірод побачив Ісуса, то був дуже задоволений, бо ж багато чув про Нього та від давнього часу прагнув побачити Його. Він сподівався стати свідком якихось дивних знамень, створених Христом.
He asked Jesus question after question, but Jesus refused to answer.
Він почав про все розпитувати Ісуса, але Той на жодне з запитань не відповів йому.
Meanwhile, the leading priests and the teachers of religious law stood there shouting their accusations.
При цьому були присутні головні священики й книжники, які весь час запально звинувачували Його.
Then Herod and his soldiers began mocking and ridiculing Jesus. Finally, they put a royal robe on him and sent him back to Pilate.
Ірод та його воїни насміхалися над Ісусом, одягнувши Його у пишні шати, подібні до тих, котрі носили царі. Опісля він знову відіслав Ісуса до Пилата.
(Herod and Pilate, who had been enemies before, became friends that day.)
У той день Ірод з Пилатом подружилися, хоч раніше вони ворогували.
Then Pilate called together the leading priests and other religious leaders, along with the people,
Пилат, скликавши головних священиків, юдейських вождів та простий народ, звернувся до них: «Ви привели до мене Цього Чоловіка, звинувативши Його в тому, що Він вводив людей в оману. Отут, у вашій присутності, я допитав Його і не знайшов ніяких підстав для ваших звинувачень проти Нього.
and he announced his verdict. “You brought this man to me, accusing him of leading a revolt. I have examined him thoroughly on this point in your presence and find him innocent.
Herod came to the same conclusion and sent him back to us. Nothing this man has done calls for the death penalty.
Так само ніяких підстав не знайшов і Ірод. Тож він відіслав Ісуса знову до нас. Як бачите, Він не зробив нічого такого, за що заслуговував би смерті.
Отже, я покараю Його батогами, а потім відпущу».
Then a mighty roar rose from the crowd, and with one voice they shouted, “Kill him, and release Barabbas to us!”
У відповідь натовп загукав: «Нехай Ісуса розіпнуть на хресті! Відпусти нам Варавву!»
(Barabbas was in prison for taking part in an insurrection in Jerusalem against the government, and for murder.)
(Варавву було кинуто до в’язниці за участь у заколоті в місті й за вбивство.)
Pilate argued with them, because he wanted to release Jesus.
Тоді знову Пилат звернувся до людей, кажучи, що він хотів би відпустити Ісуса.
But they kept shouting, “Crucify him! Crucify him!”
Та вони й далі вигукували: «Розіп’ясти Його! Нехай Його розіпнуть на хресті!»
For the third time he demanded, “Why? What crime has he committed? I have found no reason to sentence him to death. So I will have him flogged, and then I will release him.”
І втретє Пилат звернувся до народу, питаючи: «Який на Ньому злочин? Я не знайшов проти Нього нічого, за що слід було б карати смертю. Тож я покараю Його батогами й відпущу».
But the mob shouted louder and louder, demanding that Jesus be crucified, and their voices prevailed.
Але й далі народ голосно вимагав стратити Ісуса, і цей крик досяг такої сили, що Пилат вирішив задовольнити їхню вимогу.
So Pilate sentenced Jesus to die as they demanded.
As they had requested, he released Barabbas, the man in prison for insurrection and murder. But he turned Jesus over to them to do as they wished.
Він наказав відпустити Варавву, чоловіка, якого було кинуто до в’язниці за участь у заколоті і вбивство, бо натовп просив саме за нього. А Ісуса, за волею народу, Пилат віддав на розп’яття.
Саме у той час, коли воїни вели Ісуса на страту, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин. Тож солдати примусили його йдти слід за Ісусом, та нести хрест, що призначався для Нього.
A large crowd trailed behind, including many grief-stricken women.
Та величезний натовп сунув за Ісусом. В натовпі були й жінки, які плакали й голосили за Ним.
But Jesus turned and said to them, “Daughters of Jerusalem, don’t weep for me, but weep for yourselves and for your children.
Він обернувся до них і сказав: «Дочки Єрусалимські, не плачте за Мною. Плачте за собою самими й за дітьми своїми.
For the days are coming when they will say, ‘Fortunate indeed are the women who are childless, the wombs that have not borne a child and the breasts that have never nursed.’
Бо настануть дні, коли люди казатимуть: „Щасливі ті жінки, в яких не може бути дітей, щасливі ті утроби, що нікому не дали життя, і щасливі ті груди, які нікого не годували”.
Люди проситимуть гори: „Впадіть на нас!” Люди проситимуть могили: „Поховайте нас!”
Бо якщо таке трапитеметься з добрими людьми, то що ж тоді буде людям злим?[83]»
Two others, both criminals, were led out to be executed with him.
Разом з Ісусом воїни привели на страту ще двох злочинців.
Коли ж вони прийшли до місця, що називалося «Лобне місце», воїни розп’яли Ісуса, та ще двох злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
Тоді Ісус промовив: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять». [84] Та охоронці, тим часом, поділили між собою Його вбрання, кидаючи жереб.
The crowd watched and the leaders scoffed. “He saved others,” they said, “let him save himself if he is really God’s Messiah, the Chosen One.”
Навколо стояли люди й дивилися за всім, що трапилося. А вожді юдейські насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, тож хай тепер Себе Самого врятує, якщо Він справді є Христос, обраний Богом!»
The soldiers mocked him, too, by offering him a drink of sour wine.
Навіть воїни, і ті збиткувалися й насміхалися з Ісуса. Вони запропонували Йому кислого вина, кажучи: «Якщо Ти Цар Юдейський, то врятуй Себе!»
They called out to him, “If you are the King of the Jews, save yourself!”
A sign was fastened above him with these words: “This is the King of the Jews.”
На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане: «ЦЕ ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».
One of the criminals hanging beside him scoffed, “So you’re the Messiah, are you? Prove it by saving yourself — and us, too, while you’re at it!”
І один із злочинців, розіп’ятих разом з Ісусом, почав лихословити Його, кажучи: «Хіба ж ти не Христос? Тож врятуй Себе й нас!»
But the other criminal protested, “Don’t you fear God even when you have been sentenced to die?
Але другий злочинець присоромив його, сказавши: «Чи ти не боїшся Бога? Ти ж маєш такий самий вирок.
We deserve to die for our crimes, but this man hasn’t done anything wrong.”
Але наші з тобою вироки справедливі. Ми отримали те, що заслужили своїми вчинками, а цей Чоловік не зробив нічого лихого».
Then he said, “Jesus, remember me when you come into your Kingdom.”
І додав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство».
And Jesus replied, “I assure you, today you will be with me in paradise.”
Ісус відповів йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж ти будеш зі Мною в раю».
The Death of Jesus
By this time it was about noon, and darkness fell across the whole land until three o’clock.
Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години.
The light from the sun was gone. And suddenly, the curtain in the sanctuary of the Temple was torn down the middle.
І сталося те тому, що сонце перестало світити. Та одразу завіса в Храмі розірвалася навпіл.
Ісус голосно закричав: «Отче, передаю дух [85] Свій у Твої руки». І з цими словами Він помер.
Коли центуріон побачив, що трапилося, він почав славити Бога, мовивши: «Безперечно, це був праведний Чоловік».
Багато людей прийшли з міста, аби подивитися на страту. Та побачивши що трапилося, зажурилися, й засмучені пішли додому.[86]
But Jesus’ friends, including the women who had followed him from Galilee, stood at a distance watching.
Та всі ті, хто знав Його, стояли й спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Там також знаходилися і жінки, котрі йшли за Ісусом від самої Ґалилеї.
The Burial of Jesus
Now there was a good and righteous man named Joseph. He was a member of the Jewish high council,
Саме у той час, в Єрусалимі знаходився чоловік на ймення Йосип з юдейського міста Ариматея. Він був доброю і праведною людиною й також чекав на прихід Царства Божого. Йосип був членом ради юдейської та не погоджувався з її рішенням про Ісусову страту.
but he had not agreed with the decision and actions of the other religious leaders. He was from the town of Arimathea in Judea, and he was waiting for the Kingdom of God to come.
He went to Pilate and asked for Jesus’ body.
Він пішов до Пилата й попросив, щоб йому віддали тіло Христа.
Then he took the body down from the cross and wrapped it in a long sheet of linen cloth and laid it in a new tomb that had been carved out of rock.
Йосип зняв тіло Ісусове з хреста й, загорнувши у лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, висіченої у скелі.
Була п’ятниця, день приготувань, наближалася субота.
As his body was taken away, the women from Galilee followed and saw the tomb where his body was placed.
Жінки, які супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї, простежили за Йосипом й бачили, де було поховано Його.
Then they went home and prepared spices and ointments to anoint his body. But by the time they were finished the Sabbath had begun, so they rested as required by the law.
Вони повернулися додому й приготували мирро й похощі, аби намастити тіло Ісусове. В суботу жінки, згідно з законом Мойсея, відпочивали.