Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Сучасний переклад
У перший день тижня, [87] рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.
They found that the stone had been rolled away from the entrance.
Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.
So they went in, but they didn’t find the body of the Lord Jesus.
Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
As they stood there puzzled, two men suddenly appeared to them, clothed in dazzling robes.
Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні.
The women were terrified and bowed with their faces to the ground. Then the men asked, “Why are you looking among the dead for someone who is alive?
Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий?
He isn’t here! He is risen from the dead! Remember what he told you back in Galilee,
Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї.
Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
So they rushed back from the tomb to tell his eleven disciples — and everyone else — what had happened.
Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим.
It was Mary Magdalene, Joanna, Mary the mother of James, and several other women who told the apostles what had happened.
Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося.
But the story sounded like nonsense to the men, so they didn’t believe it.
Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
However, Peter jumped up and ran to the tomb to look. Stooping, he peered in and saw the empty linen wrappings; then he went home again, wondering what had happened.
Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися? [88]
Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах [89] від Єрусалиму.
As they walked along they were talking about everything that had happened.
По дорозі вони обговорювали все, що сталося.
As they talked and discussed these things, Jesus himself suddenly came and began walking with them.
І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом.
He asked them, “What are you discussing so intently as you walk along?”
They stopped short, sadness written across their faces.
They stopped short, sadness written across their faces.
Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього.
Then one of them, Cleopas, replied, “You must be the only person in Jerusalem who hasn’t heard about all the things that have happened there the last few days.”
Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
“What things?” Jesus asked.
“The things that happened to Jesus, the man from Nazareth,” they said. “He was a prophet who did powerful miracles, and he was a mighty teacher in the eyes of God and all the people.
“The things that happened to Jesus, the man from Nazareth,” they said. “He was a prophet who did powerful miracles, and he was a mighty teacher in the eyes of God and all the people.
Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми.
But our leading priests and other religious leaders handed him over to be condemned to death, and they crucified him.
І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розіп’яття на хресті.
We had hoped he was the Messiah who had come to rescue Israel. This all happened three days ago.
Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено,
“Then some women from our group of his followers were at his tomb early this morning, and they came back with an amazing report.
деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла.
They said his body was missing, and they had seen angels who told them Jesus is alive!
Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий.
Some of our men ran out to see, and sure enough, his body was gone, just as the women had said.”
Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
Then Jesus said to them, “You foolish people! You find it so hard to believe all that the prophets wrote in the Scriptures.
Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки!
Wasn’t it clearly predicted that the Messiah would have to suffer all these things before entering his glory?”
Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у Славу Свою?»
Then Jesus took them through the writings of Moses and all the prophets, explaining from all the Scriptures the things concerning himself.
І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
By this time they were nearing Emmaus and the end of their journey. Jesus acted as if he were going on,
Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі.
but they begged him, “Stay the night with us, since it is getting late.” So he went home with them.
Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм.
Suddenly, their eyes were opened, and they recognized him. And at that moment he disappeared!
І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
They said to each other, “Didn’t our hearts burn within us as he talked with us on the road and explained the Scriptures to us?”
І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
And within the hour they were on their way back to Jerusalem. There they found the eleven disciples and the others who had gathered with them,
Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
Jesus Appears to the Disciples
Then the two from Emmaus told their story of how Jesus had appeared to them as they were walking along the road, and how they had recognized him as he was breaking the bread.
Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
And just as they were telling about it, Jesus himself was suddenly standing there among them. “Peace be with you,” he said.
Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
But the whole group was startled and frightened, thinking they were seeing a ghost!
Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
“Why are you frightened?” he asked. “Why are your hearts filled with doubt?
Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?
Look at my hands. Look at my feet. You can see that it’s really me. Touch me and make sure that I am not a ghost, because ghosts don’t have bodies, as you see that I do.”
Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю».
As he spoke, he showed them his hands and his feet.
І промовляючи це, Він показував їм руки й ноги.
Still they stood there in disbelief, filled with joy and wonder. Then he asked them, “Do you have anything here to eat?”
Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
Then he said, “When I was with you before, I told you that everything written about me in the law of Moses and the prophets and in the Psalms must be fulfilled.”
І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися».
Then he opened their minds to understand the Scriptures.
І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання.
And he said, “Yes, it was written long ago that the Messiah would suffer and die and rise from the dead on the third day.
І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.
Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму.
You are witnesses of all these things.
“And now I will send the Holy Spirit, just as my Father promised. But stay here in the city until the Holy Spirit comes and fills you with power from heaven.”
Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з Небес».
The Ascension
Then Jesus led them to Bethany, and lifting his hands to heaven, he blessed them.
Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх.
While he was blessing them, he left them and was taken up to heaven.
Благословляючи, Ісус залишив їх і був вознесений на Небо.
So they worshiped him and then returned to Jerusalem filled with great joy.
Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості.