Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
The Faith of a Roman Officer
When Jesus had finished saying all this to the people, he returned to Capernaum.
When Jesus had finished saying all this to the people, he returned to Capernaum.
Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий.
When the officer heard about Jesus, he sent some respected Jewish elders to ask him to come and heal his slave.
Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
So they earnestly begged Jesus to help the man. “If anyone deserves your help, he does,” they said,
Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
“for he loves the Jewish people and even built a synagogue for us.”
любить бо нарід наш, і школу він збудував нам.
So Jesus went with them. But just before they arrived at the house, the officer sent some friends to say, “Lord, don’t trouble yourself by coming to my home, for I am not worthy of such an honor.
Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
I am not even worthy to come and meet you. Just say the word from where you are, and my servant will be healed.
тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
I know this because I am under the authority of my superior officers, and I have authority over my soldiers. I only need to say, ‘Go,’ and they go, or ‘Come,’ and they come. And if I say to my slaves, ‘Do this,’ they do it.”
Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
When Jesus heard this, he was amazed. Turning to the crowd that was following him, he said, “I tell you, I haven’t seen faith like this in all Israel!”
Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлї, такої віри не знайшов я.
And when the officer’s friends returned to his house, they found the slave completely healed.
І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
Jesus Raises a Widow’s Son
Soon afterward Jesus went with his disciples to the village of Nain, and a large crowd followed him.
І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наін, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
A funeral procession was coming out as he approached the village gate. The young man who had died was a widow’s only son, and a large crowd from the village was with her.
Як же наближив ся до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
When the Lord saw her, his heart overflowed with compassion. “Don’t cry!” he said.
І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
Then he walked over to the coffin and touched it, and the bearers stopped. “Young man,” he said, “I tell you, get up.”
І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
Then the dead boy sat up and began to talk! And Jesus gave him back to his mother.
І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
Great fear swept the crowd, and they praised God, saying, “A mighty prophet has risen among us,” and “God has visited his people today.”
Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
And the news about Jesus spread throughout Judea and the surrounding countryside.
І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
Jesus and John the Baptist
The disciples of John the Baptist told John about everything Jesus was doing. So John called for two of his disciples,
І сповістили Йоана ученики його про все те.
І покликавши двох учеників своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
John’s two disciples found Jesus and said to him, “John the Baptist sent us to ask, ‘Are you the Messiah we’ve been expecting, or should we keep looking for someone else?’”
Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
At that very time, Jesus cured many people of their diseases, illnesses, and evil spirits, and he restored sight to many who were blind.
Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
Then he told John’s disciples, “Go back to John and tell him what you have seen and heard — the blind see, the lame walk, those with leprosy are cured, the deaf hear, the dead are raised to life, and the Good News is being preached to the poor.”
І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістїть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
І блажен, хто не зблазнить ся мною.
After John’s disciples left, Jesus began talking about him to the crowds. “What kind of man did you go into the wilderness to see? Was he a weak reed, swayed by every breath of wind?
Як же пійшли посланцї Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
Or were you expecting to see a man dressed in expensive clothes? No, people who wear beautiful clothes and live in luxury are found in palaces.
Або чого ж виходили ви дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
Were you looking for a prophet? Yes, and he is more than a prophet.
Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
Се той, про кого написано: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
I tell you, of all who have ever lived, none is greater than John. Yet even the least person in the Kingdom of God is greater than he is!”
Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
І ввесь народ слухаючий, і митники, оправдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
But the Pharisees and experts in religious law rejected God’s plan for them, for they had refused John’s baptism.
Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
“To what can I compare the people of this generation?” Jesus asked. “How can I describe them?
Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
They are like children playing a game in the public square. They complain to their friends,
‘We played wedding songs,
and you didn’t dance,
so we played funeral songs,
and you didn’t weep.’
‘We played wedding songs,
and you didn’t dance,
so we played funeral songs,
and you didn’t weep.’
Подобні вони дїтям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
For John the Baptist didn’t spend his time eating bread or drinking wine, and you say, ‘He’s possessed by a demon.’
Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола має.
Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
І оправдилась премудрість од дїтей своїх усїх.
Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши в господу Фарисеєву, сїв за столом.
When a certain immoral woman from that city heard he was eating there, she brought a beautiful alabaster jar filled with expensive perfume.
І ось жінка у городї, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеєвій, принїсши любастровий збаночок мира,
Then she knelt behind him at his feet, weeping. Her tears fell on his feet, and she wiped them off with her hair. Then she kept kissing his feet and putting perfume on them.
і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цїлувала ноги Його, й мастила миром.
When the Pharisee who had invited him saw this, he said to himself, “If this man were a prophet, he would know what kind of woman is touching him. She’s a sinner!”
Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
Then Jesus answered his thoughts. “Simon,” he said to the Pharisee, “I have something to say to you.”
“Go ahead, Teacher,” Simon replied.
“Go ahead, Teacher,” Simon replied.
І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
But neither of them could repay him, so he kindly forgave them both, canceling their debts. Who do you suppose loved him more after that?”
Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
Simon answered, “I suppose the one for whom he canceled the larger debt.”
“That’s right,” Jesus said.
“That’s right,” Jesus said.
Озвав ся ж Симон і каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
Then he turned to the woman and said to Simon, “Look at this woman kneeling here. When I entered your home, you didn’t offer me water to wash the dust from my feet, but she has washed them with her tears and wiped them with her hair.
І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, — води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
You didn’t greet me with a kiss, but from the time I first came in, she has not stopped kissing my feet.
Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цїлувати ноги мої.
You neglected the courtesy of olive oil to anoint my head, but she has anointed my feet with rare perfume.
Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
“I tell you, her sins — and they are many — have been forgiven, so she has shown me much love. But a person who is forgiven little shows only little love.”
Тим глаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
The men at the table said among themselves, “Who is this man, that he goes around forgiving sins?”
І почали ті, що вкупі сидїли, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?