Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Турконяка
Paul’s Second Missionary Journey
Paul went first to Derbe and then to Lystra, where there was a young disciple named Timothy. His mother was a Jewish believer, but his father was a Greek.
Paul went first to Derbe and then to Lystra, where there was a young disciple named Timothy. His mother was a Jewish believer, but his father was a Greek.
Прибув він до Дервії і Лістри. І ось був тут один учень на ім’я Тимофій, син жінки-юдейки, яка повірила, і батька грека.
Про нього добре свідчили ті брати, які були в Лістрі та Іконії.
so Paul wanted him to join them on their journey. In deference to the Jews of the area, he arranged for Timothy to be circumcised before they left, for everyone knew that his father was a Greek.
Павло забажав, щоб він ішов з ним, тож узяв і обрізав його через юдеїв, які були в тих місцевостях, бо всі знали, що його батько був грек.
Then they went from town to town, instructing the believers to follow the decisions made by the apostles and elders in Jerusalem.
Коли вони переходили через міста, то передавали братам зберігати постанови, які схвалили в Єрусалимі апостоли і старші.
So the churches were strengthened in their faith and grew larger every day.
Церкви ж зміцнювалися у вірі та щодня кількісно зростали.
A Call from Macedonia
Next Paul and Silas traveled through the area of Phrygia and Galatia, because the Holy Spirit had prevented them from preaching the word in the province of Asia at that time.
Вони пройшли через Фригію і Галатійську країну, оскільки Святий Дух заборонив їм звіщати слово в Азії,
а дійшовши до Мисії, вони намагалися піти до Витинії, та Дух Ісуса їм не дозволив.
So instead, they went on through Mysia to the seaport of Troas.
Перейшовши через Мисію, вони прибули до Троади.
That night Paul had a vision: A man from Macedonia in northern Greece was standing there, pleading with him, “Come over to Macedonia and help us!”
І вночі з’явилося Павлові видіння: якийсь чоловік, македонець, стояв і благав його, закликаючи: Прийди до Македонії, допоможи нам!
Коли побачив він те видіння, ми відразу постаралися піти до Македонії, зрозумівши, що Бог покликав нас благовістити їм.
Lydia of Philippi Believes in Jesus
We boarded a boat at Troas and sailed straight across to the island of Samothrace, and the next day we landed at Neapolis.
Відпливши з Троади, ми прибули до Самотракії, а наступного дня — до Неаполя;
From there we reached Philippi, a major city of that district of Macedonia and a Roman colony. And we stayed there several days.
звідти — до Филип — міста-колонії, що є першою частиною Македонії. У тому місті ми перебували декілька днів.
On the Sabbath we went a little way outside the city to a riverbank, where we thought people would be meeting for prayer, and we sat down to speak with some women who had gathered there.
А в суботу вийшли за браму до річки, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, говорили до жінок, які зібралися.
One of them was Lydia from Thyatira, a merchant of expensive purple cloth, who worshiped God. As she listened to us, the Lord opened her heart, and she accepted what Paul was saying.
І слухала одна жінка на ім’я Лідія, продавщиця кармазину з міста Тиятир, яка шанувала Бога. Господь відкрив їй серце, аби сприймати те, що говорив Павло.
She and her household were baptized, and she asked us to be her guests. “If you agree that I am a true believer in the Lord,” she said, “come and stay at my home.” And she urged us until we agreed.
Коли охрестилася вона та її дім, то просила, кажучи: Якщо ви вважаєте мене вірною Господу, то прийдіть у мій дім, та й живіть! І змусила нас.
Paul and Silas in Prison
One day as we were going down to the place of prayer, we met a slave girl who had a spirit that enabled her to tell the future. She earned a lot of money for her masters by telling fortunes.
І сталося, як ішли ми на молитву, зустріла нас одна рабиня, яка мала дух віщуна; віщуючи, вона приносила великий прибуток своїм господарям.
She followed Paul and the rest of us, shouting, “These men are servants of the Most High God, and they have come to tell you how to be saved.”
Вона йшла слідом за Павлом і за нами й кричала, вигукуючи: Ці люди — раби Бога Всевишнього, вони провіщають вам шлях спасіння!
This went on day after day until Paul got so exasperated that he turned and said to the demon within her, “I command you in the name of Jesus Christ to come out of her.” And instantly it left her.
Вона робила це багато днів. Тож надокучило [це] Павлові, і він, обернувшись, сказав духові: Наказую тобі Ім’ям Ісуса Христа — вийди з неї! І він вийшов у той же час.
Her masters’ hopes of wealth were now shattered, so they grabbed Paul and Silas and dragged them before the authorities at the marketplace.
Її пани, побачивши, що пропала надія на їхній заробіток, взяли Павла і Силу та потягли на майдан, до влади;
“The whole city is in an uproar because of these Jews!” they shouted to the city officials.
провівши їх до воєвод, вони сказали: Ці люди, будучи юдеями, бунтують наше місто
“They are teaching customs that are illegal for us Romans to practice.”
і навчають звичаїв, котрих нам, римлянам, не годиться ні переймати, ні виконувати!
A mob quickly formed against Paul and Silas, and the city officials ordered them stripped and beaten with wooden rods.
І юрба напала на них, а воєводи, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями.
They were severely beaten, and then they were thrown into prison. The jailer was ordered to make sure they didn’t escape.
Тож завдавши їм багато побоїв, посадили у в’язницю, давши вказівку в’язничному сторожеві пильно їх охороняти.
So the jailer put them into the inner dungeon and clamped their feet in the stocks.
Він, діставши таку вказівку, засадив їх до внутрішньої темниці й забив їхні ноги в колодки.
Around midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the other prisoners were listening.
Опівночі Павло й Сила, молячись, співом прославляли Бога, а в’язні слухали їх.
Suddenly, there was a massive earthquake, and the prison was shaken to its foundations. All the doors immediately flew open, and the chains of every prisoner fell off!
Раптом стався великий землетрус, аж порушилася основа в’язниці; враз повідчинялися всі двері, і з усіх поспадали кайдани.
The jailer woke up to see the prison doors wide open. He assumed the prisoners had escaped, so he drew his sword to kill himself.
А коли прокинувся сторож в’язниці й побачив, що двері в’язниці відчинено, витягнув меча і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні повтікали.
But Paul shouted to him, “Stop! Don’t kill yourself! We are all here!”
Та Павло закричав сильним голосом, гукаючи: Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!
The jailer called for lights and ran to the dungeon and fell down trembling before Paul and Silas.
Той, попросивши світла, вскочив і, тремтячи, припав до Павла та Сили,
Then he brought them out and asked, “Sirs, what must I do to be saved?”
і, вивівши їх надвір, запитав: Добродії, що потрібно мені робити, аби спастися?
They replied, “Believe in the Lord Jesus and you will be saved, along with everyone in your household.”
А вони сказали: Віруй у Господа Ісуса [Христа] — і спасешся ти та твій дім!
And they shared the word of the Lord with him and with all who lived in his household.
І говорили йому Господнє Слово й усім, хто в його домі.
Even at that hour of the night, the jailer cared for them and washed their wounds. Then he and everyone in his household were immediately baptized.
І забравши їх тієї ж пори ночі, обмив їхні рани і тут же охрестився сам і вся його родина.
He brought them into his house and set a meal before them, and he and his entire household rejoiced because they all believed in God.
Завівши їх до хати, запросив до столу і радів з усім своїм домом, що повірив у Бога.
The next morning the city officials sent the police to tell the jailer, “Let those men go!”
Коли ж настав день, воєводи послали виконавців сказати: Відпусти цих людей!
So the jailer told Paul, “The city officials have said you and Silas are free to leave. Go in peace.”
І сторож в’язниці переказав ці слова Павлові: Воєводи прислали наказ вас відпустити. Тож виходьте тепер і йдіть з миром.
But Paul replied, “They have publicly beaten us without a trial and put us in prison — and we are Roman citizens. So now they want us to leave secretly? Certainly not! Let them come themselves to release us!”
Але Павло відповів їм: Нас, римських громадян, прилюдно побито, без суду посаджено у в’язницю, а тепер таємно виводять нас? Ні, хай самі прийдуть і виведуть нас!
When the police reported this, the city officials were alarmed to learn that Paul and Silas were Roman citizens.
Ці слова виконавці сповістили воєводам. Ті ж, почувши, що вони римські громадяни, налякалися,
So they came to the jail and apologized to them. Then they brought them out and begged them to leave the city.
тож прийшли, попросили їх вийти і, вивівши, благали піти з міста.