Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
Як Аполлос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів,
“Did you receive the Holy Spirit when you believed?” he asked them.
“No,” they replied, “we haven’t even heard that there is a Holy Spirit.”
“No,” they replied, “we haven’t even heard that there is a Holy Spirit.”
спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух.»
“Then what baptism did you experience?” he asked.
And they replied, “The baptism of John.”
And they replied, “The baptism of John.”
І він спитав: «Яким хрищенням ви христились?» Ці відповіли: «Хрищенням Йоана.»
Paul said, “John’s baptism called for repentance from sin. But John himself told the people to believe in the one who would come later, meaning Jesus.”
Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.»
As soon as they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.
Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса.
Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати.
Paul Ministers in Ephesus
Then Paul went to the synagogue and preached boldly for the next three months, arguing persuasively about the Kingdom of God.
Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже.
But some became stubborn, rejecting his message and publicly speaking against the Way. So Paul left the synagogue and took the believers with him. Then he held daily discussions at the lecture hall of Tyrannus.
Як же деякі запекло не хотіли вірувати і злословили перед народом путь (Господню), він їх покинув і, відокремивши учнів, щодня провадив з ними бесіди в школі Тирана.
This went on for the next two years, so that people throughout the province of Asia — both Jews and Greeks — heard the word of the Lord.
І так воно тяглось два роки, так що всі ті, що жили в Азії, юдеї і погани, чули слово Господнє.
God gave Paul the power to perform unusual miracles.
Та й чуда неабиякі творив Бог руками Павла:
When handkerchiefs or aprons that had merely touched his skin were placed on sick people, they were healed of their diseases, and evil spirits were expelled.
досить було прикласти до недужих хустинку чи хвартух, які були діткнулись його тіла, і недуги їх покидали, і виходили злі духи.
A group of Jews was traveling from town to town casting out evil spirits. They tried to use the name of the Lord Jesus in their incantation, saying, “I command you in the name of Jesus, whom Paul preaches, to come out!”
Деякі з юдейських мандрівних заклиначів пробували й собі призивати ім'я Господа Ісуса на тих, що мали злих духів, кажучи: «Заклинаю вас Ісусом, якого Павло проповідує.»
Seven sons of Sceva, a leading priest, were doing this.
То були сім синів якогось Скеви, юдейського первосвященика, які таке робили.
But one time when they tried it, the evil spirit replied, “I know Jesus, and I know Paul, but who are you?”
Злий дух озвався до них, кажучи: «Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж, хто такі?»
Then the man with the evil spirit leaped on them, overpowered them, and attacked them with such violence that they fled from the house, naked and battered.
І наскочив на них той чоловік, в якому був злий дух, і перемігши їх — одних і других, — подужав так їх, що вони голі і поранені втекли з того дому.
The story of what happened spread quickly all through Ephesus, to Jews and Greeks alike. A solemn fear descended on the city, and the name of the Lord Jesus was greatly honored.
Довідались про це всі юдеї і погани, що мешкали в Ефесі, і страх напав на них усіх, і славилося ім'я Господа Ісуса.
Many who became believers confessed their sinful practices.
Багато з тих, що увірували, приходили і признавались та об'являли свої вчинки.
Чимало з тих, що чарували, позносивши докупи книги, палили їх перед усіма. І злічено ціну їх на п'ятдесят тисяч срібняків.
So the message about the Lord spread widely and had a powerful effect.
Отак, завдяки Господній силі, слово зростало і зміцнялось.
А коли це здійснилося, Павло постановив у своїм дусі перейти через Македонію і Ахаю та й удатися до Єрусалиму, кажучи: «Коли там буду, треба мені (потім) і Рим побачити.»
He sent his two assistants, Timothy and Erastus, ahead to Macedonia while he stayed awhile longer in the province of Asia.
І він послав у Македонію двох із своїх помічників, Тимотея й Ераста, сам же затримався деякий час в Азії.
The Riot in Ephesus
About that time, serious trouble developed in Ephesus concerning the Way.
А під ту пору зчинився чималий розрух з приводу путі (Господньої).
Один бо, на ім'я Димитрій, золотар, робив срібні храмики Артеміди: тим давав ремісникам чималий заробіток.
He called them together, along with others employed in similar trades, and addressed them as follows:
“Gentlemen, you know that our wealth comes from this business.
“Gentlemen, you know that our wealth comes from this business.
Зібрав він їх і (інших) робітників, які робили подібне, і до них промовив: «Мужі, ви знаєте, що від цієї праці залежить добробут наш,
But as you have seen and heard, this man Paul has persuaded many people that handmade gods aren’t really gods at all. And he’s done this not only here in Ephesus but throughout the entire province!
і бачите та й чуєте, що не лиш в Ефесі, але сливе в усій Азії оцей Павло переконав і звів багато люду, кажучи, що це не боги, яких зроблено руками.
Of course, I’m not just talking about the loss of public respect for our business. I’m also concerned that the temple of the great goddess Artemis will lose its influence and that Artemis — this magnificent goddess worshiped throughout the province of Asia and all around the world — will be robbed of her great prestige!”
І це загрожує не лише привести наше ремесло до занепаду, але й допровадити до того, що храм великої богині Артеміди вважатимуть ні за що; та й скінчиться тим, що та, яку вся Азія і ввесь світ шанує, буде позбавлена своєї величі.»
At this their anger boiled, and they began shouting, “Great is Artemis of the Ephesians!”
Почувши це, вони сповнились гнівом і закричали: «Велика ефеська Артеміда!»
Soon the whole city was filled with confusion. Everyone rushed to the amphitheater, dragging along Gaius and Aristarchus, who were Paul’s traveling companions from Macedonia.
І місто наповнилося заколоту. А вони кинулися, як один, гурмою до театру, схопивши Ґая та Аристарха, македонян, що були з Павлом.
Paul wanted to go in, too, but the believers wouldn’t let him.
Якже Павло хотів продертися в юрбу, учні не пустили його.
Some of the officials of the province, friends of Paul, also sent a message to him, begging him not to risk his life by entering the amphitheater.
Ба й дехто з азійських начальників, що були йому приятелями, послали до нього і просили, щоб не удавався до театру.
Inside, the people were all shouting, some one thing and some another. Everything was in confusion. In fact, most of them didn’t even know why they were there.
Тож одні одне кричали, другі друге. Збори були бурхливі, але більшість не знали, чого зібралися.
The Jews in the crowd pushed Alexander forward and told him to explain the situation. He motioned for silence and tried to speak.
Деякі з юрби намовили Олександра, якого юдеї наперед висували, й Олександер дав знак рукою, що хотів виправдатись перед народом.
But when the crowd realized he was a Jew, they started shouting again and kept it up for about two hours: “Great is Artemis of the Ephesians! Great is Artemis of the Ephesians!”
Та коли довідалися, що він юдей, всі в один голос гукали яких дві години: «Велика ефеська Артеміда!»
At last the mayor was able to quiet them down enough to speak. “Citizens of Ephesus,” he said. “Everyone knows that Ephesus is the official guardian of the temple of the great Artemis, whose image fell down to us from heaven.
Нарешті писар міста втихомирив натовп і промовив: «Мужі ефеські! Чи є на світі чоловік, який не знав би, що місто Ефес — охоронець великої Артеміди та її образу, який упав з неба?
Since this is an undeniable fact, you should stay calm and not do anything rash.
Отже тому, що того не можна заперечити, вам треба вгамуватись і нічого необачного не чинити.
You have brought these men here, but they have stolen nothing from the temple and have not spoken against our goddess.
Ви бо привели цих людей, які ні святокрадці, ні богохульники супроти нашої богині.
“If Demetrius and the craftsmen have a case against them, the courts are in session and the officials can hear the case at once. Let them make formal charges.
Коли ж Димитрій та ті, що з ним, ремісники, мають на когось скаргу, то на те є суди, є проконсули; хай позивають одні одних.
And if there are complaints about other matters, they can be settled in a legal assembly.
А як ви домагаєтесь чогось більше, то це вирішиться на законних зборах.
I am afraid we are in danger of being charged with rioting by the Roman government, since there is no cause for all this commotion. And if Rome demands an explanation, we won’t know what to say.”
Інакше бо грозить нам небезпека, що нас обвинуватять у бунті за те, що сталося сьогодні, — коли збагнути, що нема ніякої причини, яка б дала нам змогу виправдати оце збіговисько.» Сказавши це, розпустив громаду.