Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
Поглянувши на синедріон, Павло мовив: «Мужі брати, я по цей день цілком за добрим сумлінням поводився перед Богом.»
Instantly Ananias the high priest commanded those close to Paul to slap him on the mouth.
Аж тут первосвященик Ананія велів тим, що стояли біля нього, бити його по устах.
Тоді Павло сказав до нього: «Бог тебе буде бити, стіно побілена! Як? Ти сидиш, щоб мене судити за законом, і наперекір законові велиш мене бити?»
Those standing near Paul said to him, “Do you dare to insult God’s high priest?”
Присутні ж сказали: «Ти зневажаєш Божого первосвященика!»
А Павло мовив: «Не знав я, брати, що то первосвященик; написано бо: Ти не будеш говорити зле проти начальника твого народу.»
Paul realized that some members of the high council were Sadducees and some were Pharisees, so he shouted, “Brothers, I am a Pharisee, as were my ancestors! And I am on trial because my hope is in the resurrection of the dead!”
Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!»
This divided the council — the Pharisees against the Sadducees —
Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори;
for the Sadducees say there is no resurrection or angels or spirits, but the Pharisees believe in all of these.
бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге.
So there was a great uproar. Some of the teachers of religious law who were Pharisees jumped up and began to argue forcefully. “We see nothing wrong with him,” they shouted. “Perhaps a spirit or an angel spoke to him.”
І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»
As the conflict grew more violent, the commander was afraid they would tear Paul apart. So he ordered his soldiers to go and rescue him by force and take him back to the fortress.
Через те ж, що спір ставав дедалі більший, тисяцький, боячися, щоб вони не розірвали Павла, звелів загонові зійти і вирвати його з-поміж них і відвести в твердиню.
That night the Lord appeared to Paul and said, “Be encouraged, Paul. Just as you have been a witness to me here in Jerusalem, you must preach the Good News in Rome as well.”
А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорся! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі.»
Коли настав день, деякі з юдеїв, скликавши збори, урочисто склали клятву, що не будуть нічого ні їсти, ні пити, поки не вб'ють Павла.
There were more than forty of them in the conspiracy.
Було ж їх більше сорока тих, що таку вчинили змову.
They went to the leading priests and elders and told them, “We have bound ourselves with an oath to eat nothing until we have killed Paul.
Вони прийшли до первосвящеників та до старших, і казали: «Ми поклялися клятвою нічого не споживати, поки не вб'ємо Павла.
So you and the high council should ask the commander to bring Paul back to the council again. Pretend you want to examine his case more fully. We will kill him on the way.”
Ви ж тепер разом з радою переконайте тисяцького, щоб він вивів його до вас, ніби ви хочете розвідатись докладніше про його справу, а ми тоді, як він наблизиться, готові його вбити.»
But Paul’s nephew — his sister’s son — heard of their plan and went to the fortress and told Paul.
Та син сестри Павла, довідавшися про засідку, пішов у твердиню, увійшов і попередив Павла.
Покликавши одного з сотників, Павло сказав до нього: «Запровадь цього хлопця до тисяцького, бо має йому щось сказати.»
So the officer did, explaining, “Paul, the prisoner, called me over and asked me to bring this young man to you because he has something to tell you.”
Той узяв його, привів до тисяцького й каже: «В'язень Павло покликав мене і просив відвести цього хлопця до тебе: він має щось тобі сказати.»
The commander took his hand, led him aside, and asked, “What is it you want to tell me?”
Взяв тисяцький його за руку, відвів набік і почав питати: «Що маєш мені оповісти?»
Paul’s nephew told him, “Some Jews are going to ask you to bring Paul before the high council tomorrow, pretending they want to get some more information.
«Юдеї, — відповів той, — змовилися просити тебе, щоб ти завтра припровадив Павла у синедріон, наче, щоб докладніше розпитатися про нього.
But don’t do it! There are more than forty men hiding along the way ready to ambush him. They have vowed not to eat or drink anything until they have killed him. They are ready now, just waiting for your consent.”
Та ти не вір їм, бо з них більш ніж сорок чоловік на нього засідають, поклявшися ні їсти, ані пити, поки його не вб'ють. І он тепер вони готові, чекаючи твоєї на це згоди.»
“Don’t let anyone know you told me this,” the commander warned the young man.
Тисяцький, отже, відпустив хлопця, наказавши йому: «Нікому не розповідай, що ти мені відкрив це.»
Paul Is Sent to Caesarea
Then the commander called two of his officers and ordered, “Get 200 soldiers ready to leave for Caesarea at nine o’clock tonight. Also take 200 spearmen and 70 mounted troops.
І покликавши двох сотників, він мовив: «Тримайте вже з третьої години вночі готовими в дорогу до Кесарії дві сотні піхотинців, сімдесят комонних та дві сотні легко озброєних.
Provide horses for Paul to ride, and get him safely to Governor Felix.”
Нехай також будуть готові коні, щоб посадити на них Павла та привезти живим-здоровим до правителя Фелікса.»
“From Claudius Lysias, to his Excellency, Governor Felix: Greetings!
«Клавдій Лісій вельможному правителеві Феліксові привіт!
“This man was seized by some Jews, and they were about to kill him when I arrived with the troops. When I learned that he was a Roman citizen, I removed him to safety.
Оцього чоловіка, що його юдеї були схопили й намірялися вбити, я, прибувши із загоном, вирвав, довідавшися, що він римський громадянин.
Then I took him to their high council to try to learn the basis of the accusations against him.
Бажаючи дізнатися про причину, за яку вони його винуватили, я привів його на їхню раду;
I soon discovered the charge was something regarding their religious law — certainly nothing worthy of imprisonment or death.
я пересвідчився, що його винуватять у спірних точках їхнього закону, а немає в нього ніякої вини, що потягала б за собою смерть або кайдани.
But when I was informed of a plot to kill him, I immediately sent him on to you. I have told his accusers to bring their charges before you.”
Тому ж, що мені донесено було про змову, яка готувалася на цього чоловіка, я його зараз послав до тебе, звелівши й винуватцям оскаржити його перед тобою. Бувай здоров!»
So that night, as ordered, the soldiers took Paul as far as Antipatris.
Отож, вояки, згідно з одержаними наказами, взяли Павла і вночі повели в Антипатриду.
They returned to the fortress the next morning, while the mounted troops took him on to Caesarea.
Другого ж дня, зоставивши комонних, щоб ішли з ним далі, повернулися в твердиню.
When they arrived in Caesarea, they presented Paul and the letter to Governor Felix.
Прибувши в Кесарію, вони передали правителеві листа й поставили перед ним також Павла.
He read it and then asked Paul what province he was from. “Cilicia,” Paul answered.
Той, прочитавши лист, спитав його, з якої він країни; а як дізнався, що з Кілікії, мовив: