Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Турконяка
Поглянувши на синедріон, Павло сказав: Мужі-брати, я до цього дня служив Богові з усієї доброї совісті!
Instantly Ananias the high priest commanded those close to Paul to slap him on the mouth.
Та первосвященик Ананій наказав своїм прислужникам бити його в уста.
Тоді Павло сказав йому: Бог тебе битиме, стіно побілена! Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, а наказуєш, переступаючи Закон, бити мене!
Those standing near Paul said to him, “Do you dare to insult God’s high priest?”
А прислужники сказали: Ти докоряєш первосвященикові Божому?
Павло ж промовив: Не знав я, брати, що це первосвященик, адже написано, що начальника свого народу не лихословитимеш!
Paul realized that some members of the high council were Sadducees and some were Pharisees, so he shouted, “Brothers, I am a Pharisee, as were my ancestors! And I am on trial because my hope is in the resurrection of the dead!”
Зрозумівши, що одна частина тут — садукеї [1] , а друга — фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію на воскресіння мертвих мене судять!
This divided the council — the Pharisees against the Sadducees —
Як тільки він це промовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися.
for the Sadducees say there is no resurrection or angels or spirits, but the Pharisees believe in all of these.
Адже садукеї твердять, що немає ні воскресіння, ні ангела, ні Духа, а фарисеї це визнають.
So there was a great uproar. Some of the teachers of religious law who were Pharisees jumped up and began to argue forcefully. “We see nothing wrong with him,” they shouted. “Perhaps a spirit or an angel spoke to him.”
І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фарисеїв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? [Не будемо воювати з Богом!]
As the conflict grew more violent, the commander was afraid they would tear Paul apart. So he ordered his soldiers to go and rescue him by force and take him back to the fortress.
А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони Павла не роздерли, наказав воїнам увійти, забрати його з-посеред них і відвести до казарми.
That night the Lord appeared to Paul and said, “Be encouraged, Paul. Just as you have been a witness to me here in Jerusalem, you must preach the Good News in Rome as well.”
А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: Кріпися, [Павле]! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити й у Римі!
А коли настав день, [деякі] юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла.
There were more than forty of them in the conspiracy.
Було понад сорок тих, які склали цю спільну клятву.
They went to the leading priests and elders and told them, “We have bound ourselves with an oath to eat nothing until we have killed Paul.
Вони, підійшовши до первосвящеників і старших, сказали: Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.
So you and the high council should ask the commander to bring Paul back to the council again. Pretend you want to examine his case more fully. We will kill him on the way.”
Тож ви тепер із синедріоном скажіть тисяцькому, щоби [завтра] привів його до вас, ніби бажаєте докладніше довідатися про нього. Ми ж, перш ніж він прибуде, готові його вбити.
But Paul’s nephew — his sister’s son — heard of their plan and went to the fortress and told Paul.
А син сестри Павла, почувши про засідку, прибув і, ввійшовши до казарми, сповістив Павлові.
Павло ж, покликавши одного із сотників, сказав: Проведи цього юнака до тисяцького, бо має йому щось сказати.
So the officer did, explaining, “Paul, the prisoner, called me over and asked me to bring this young man to you because he has something to tell you.”
А тоді той, узявши його, привів до тисяцького й сказав: В’язень Павло, покликавши мене, попросив провести до тебе цього юнака, який має щось тобі сказати.
The commander took his hand, led him aside, and asked, “What is it you want to tell me?”
Узявши його за руку й відвівши вбік, тисяцький запитав: Що ти маєш мені сповістити?
Paul’s nephew told him, “Some Jews are going to ask you to bring Paul before the high council tomorrow, pretending they want to get some more information.
Той розповів: Юдеї змовилися попросити тебе, щоби завтра привів ти Павла до синедріону, ніби бажають вони докладніше випитати його.
But don’t do it! There are more than forty men hiding along the way ready to ambush him. They have vowed not to eat or drink anything until they have killed him. They are ready now, just waiting for your consent.”
Ти ж не вір їм, бо на нього чекають у засідці понад сорок чоловік із них, які між собою склали клятву не їсти і не пити, доки не вб’ють його. Тож тепер вони готові й очікують від тебе розпорядження.
“Don’t let anyone know you told me this,” the commander warned the young man.
Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши: Нікому не розповідай, що ти мене повідомив про це.
Paul Is Sent to Caesarea
Then the commander called two of his officers and ordered, “Get 200 soldiers ready to leave for Caesarea at nine o’clock tonight. Also take 200 spearmen and 70 mounted troops.
І, покликавши якихось двох сотників, сказав: Приготуйте двісті воїнів, сімдесят кіннотників і двісті стрільців, щоби після третьої години ночі вони вирушили до Кесарії;
Provide horses for Paul to ride, and get him safely to Governor Felix.”
і приведіть в’ючних тварин, щоби посадити Павла та відпровадити до намісника Фелікса!
“From Claudius Lysias, to his Excellency, Governor Felix: Greetings!
Клавдій Лисій — шановному намісникові Феліксові: вітання! [2]
“This man was seized by some Jews, and they were about to kill him when I arrived with the troops. When I learned that he was a Roman citizen, I removed him to safety.
Цього мужа, якого схопили юдеї та хотіли вбити, я врятував, приступивши з воїнами та довідавшись, що він римлянин.
Then I took him to their high council to try to learn the basis of the accusations against him.
Бажаючи дізнатися про причину, у чому його звинувачували, я повів [його] до їхнього синедріону.
I soon discovered the charge was something regarding their religious law — certainly nothing worthy of imprisonment or death.
Я виявив, що його звинувачували в питаннях їхнього Закону і що немає жодної провини, вартої смерті або кайданів.
But when I was informed of a plot to kill him, I immediately sent him on to you. I have told his accusers to bring their charges before you.”
Коли мені стало відомо про лихий задум, який мали [юдеї] проти цього мужа, негайно послав я його до тебе, наказавши і обвинувачам говорити перед тобою те, що мають проти нього. [Будь здоровий!]
So that night, as ordered, the soldiers took Paul as far as Antipatris.
Тож воїни, згідно з наказом, взяли Павла, повели вночі до Антипатриди,
They returned to the fortress the next morning, while the mounted troops took him on to Caesarea.
а наступного дня, залишивши кіннотників, щоб ішли з ним, повернулися до табору.
When they arrived in Caesarea, they presented Paul and the letter to Governor Felix.
А ті прибули до Кесарії й, давши листа намісникові, поставили перед ним і Павла.
He read it and then asked Paul what province he was from. “Cilicia,” Paul answered.
Прочитавши листа та запитавши, з якого він краю, і довідавшись, що з Килікії,