Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.
‘You have been wandering around in this hill country long enough; turn to the north.
„До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!
Give these orders to the people: “You will pass through the country belonging to your relatives the Edomites, the descendants of Esau, who live in Seir. The Edomites will feel threatened, so be careful.
А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
Do not bother them, for I have given them all the hill country around Mount Seir as their property, and I will not give you even one square foot of their land.
Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.
If you need food to eat or water to drink, pay them for it.
Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.
For the LORD your God has blessed you in everything you have done. He has watched your every step through this great wilderness. During these forty years, the LORD your God has been with you, and you have lacked nothing.”’
Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.
“So we bypassed the territory of our relatives, the descendants of Esau, who live in Seir. We avoided the road through the Arabah Valley that comes up from Elath and Ezion-geber.
“Then as we turned north along the desert route through Moab,
“Then as we turned north along the desert route through Moab,
І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
the LORD warned us, ‘Do not bother the Moabites, the descendants of Lot, or start a war with them. I have given them Ar as their property, and I will not give you any of their land.’”
І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.
(A race of giants called the Emites had once lived in the area of Ar. They were as strong and numerous and tall as the Anakites, another race of giants.
Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.
Both the Emites and the Anakites are also known as the Rephaites, though the Moabites call them Emites.
Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.
In earlier times the Horites had lived in Seir, but they were driven out and displaced by the descendants of Esau, just as Israel drove out the people of Canaan when the LORD gave Israel their land.)
А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.
Moses continued, “Then the LORD said to us, ‘Get moving. Cross the Zered Brook.’ So we crossed the brook.
„Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.
“Thirty-eight years passed from the time we first left Kadesh-barnea until we finally crossed the Zered Brook! By then, all the men old enough to fight in battle had died in the wilderness, as the LORD had vowed would happen.
А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.
The LORD struck them down until they had all been eliminated from the community.
Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.
“When all the men of fighting age had died,
І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,
and enter the land of the Ammonites, the descendants of Lot. But do not bother them or start a war with them. I have given the land of Ammon to them as their property, and I will not give you any of their land.’”
І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.
(That area was once considered the land of the Rephaites, who had lived there, though the Ammonites call them Zamzummites.
За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,
They were also as strong and numerous and tall as the Anakites. But the LORD destroyed them so the Ammonites could occupy their land.
наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
He had done the same for the descendants of Esau who lived in Seir, for he destroyed the Horites so they could settle there in their place. The descendants of Esau live there to this day.
як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.
А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
Moses continued, “Then the LORD said, ‘Now get moving! Cross the Arnon Gorge. Look, I will hand over to you Sihon the Amorite, king of Heshbon, and I will give you his land. Attack him and begin to occupy the land.
„Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
Beginning today I will make people throughout the earth terrified because of you. When they hear reports about you, they will tremble with dread and fear.’”
Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.
Victory over Sihon of Heshbon
Moses continued, “From the wilderness of Kedemoth I sent ambassadors to King Sihon of Heshbon with this proposal of peace:
І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
‘Let us travel through your land. We will stay on the main road and won’t turn off into the fields on either side.
„Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.
Sell us food to eat and water to drink, and we will pay for it. All we want is permission to pass through your land.
їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,
The descendants of Esau who live in Seir allowed us to go through their country, and so did the Moabites, who live in Ar. Let us pass through until we cross the Jordan into the land the LORD our God is giving us.’
як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.
“But King Sihon of Heshbon refused to allow us to pass through, because the LORD your God made Sihon stubborn and defiant so he could help you defeat him, as he has now done.
Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.
“Then the LORD said to me, ‘Look, I have begun to hand King Sihon and his land over to you. Begin now to conquer and occupy his land.’
І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“
“Then King Sihon declared war on us and mobilized his forces at Jahaz.
І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
But the LORD our God handed him over to us, and we crushed him, his sons, and all his people.
І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
We took all the livestock as plunder for ourselves, along with anything of value from the towns we ransacked.
Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.
“The LORD our God also helped us conquer Aroer on the edge of the Arnon Gorge, and the town in the gorge, and the whole area as far as Gilead. No town had walls too strong for us.
Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.
However, we avoided the land of the Ammonites all along the Jabbok River and the towns in the hill country — all the places the LORD our God had commanded us to leave alone.
Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.