Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
The Faith of Abraham
Abraham was, humanly speaking, the founder of our Jewish nation. What did he discover about being made right with God?
Abraham was, humanly speaking, the founder of our Jewish nation. What did he discover about being made right with God?
Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?
If his good deeds had made him acceptable to God, he would have had something to boast about. But that was not God’s way.
Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога.
Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.
When people work, their wages are not a gift, but something they have earned.
А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
But people are counted as righteous, not because of their work, but because of their faith in God who forgives sinners.
А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
David also spoke of this when he described the happiness of those who are declared righteous without working for it:
Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:
“Oh, what joy for those
whose disobedience is forgiven,
whose sins are put out of sight.
whose disobedience is forgiven,
whose sins are put out of sight.
„Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“
Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.
But how did this happen? Was he counted as righteous only after he was circumcised, or was it before he was circumcised? Clearly, God accepted Abraham before he was circumcised!
Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
Circumcision was a sign that Abraham already had faith and that God had already accepted him and declared him to be righteous — even before he was circumcised. So Abraham is the spiritual father of those who have faith but have not been circumcised. They are counted as righteous because of their faith.
І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
And Abraham is also the spiritual father of those who have been circumcised, but only if they have the same kind of faith Abraham had before he was circumcised.
і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
Clearly, God’s promise to give the whole earth to Abraham and his descendants was based not on his obedience to God’s law, but on a right relationship with God that comes by faith.
Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.
If God’s promise is only for those who obey the law, then faith is not necessary and the promise is pointless.
Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.
For the law always brings punishment on those who try to obey it. (The only way to avoid breaking the law is to have no law to break!)
Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
So the promise is received by faith. It is given as a free gift. And we are all certain to receive it, whether or not we live according to the law of Moses, if we have faith like Abraham’s. For Abraham is the father of all who believe.
Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“
And Abraham’s faith did not weaken, even though, at about 100 years of age, he figured his body was as good as dead — and so was Sarah’s womb.
І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,
Abraham never wavered in believing God’s promise. In fact, his faith grew stronger, and in this he brought glory to God.
і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,
He was fully convinced that God is able to do whatever he promises.
і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
And because of Abraham’s faith, God counted him as righteous.
Тому й „залічено це йому в праведність“.
And when God counted him as righteous, it wasn’t just for Abraham’s benefit. It was recorded
Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,
for our benefit, too, assuring us that God will also count us as righteous if we believe in him, the one who raised Jesus our Lord from the dead.
а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,