Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
God’s Selection of Israel
With Christ as my witness, I speak with utter truthfulness. My conscience and the Holy Spirit confirm it.
With Christ as my witness, I speak with utter truthfulness. My conscience and the Holy Spirit confirm it.
Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.
My heart is filled with bitter sorrow and unending grief
Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.
Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;
вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;
їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.
Well then, has God failed to fulfill his promise to Israel? No, for not all who are born into the nation of Israel are truly members of God’s people!
Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;
і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,
This means that Abraham’s physical descendants are not necessarily children of God. Only the children of the promise are considered to be Abraham’s children.
тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.
Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»
Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;
But before they were born, before they had done anything good or bad, she received a message from God. (This message shows that God chooses people according to his own purposes;
коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,
не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»
Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»
Are we saying, then, that God was unfair? Of course not!
Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!
Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»
So it is God who decides to show mercy. We can neither choose it nor work for it.
Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.
Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім'я.»
So you see, God chooses to show mercy to some, and he chooses to harden the hearts of others so they refuse to listen.
Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.
Well then, you might say, “Why does God blame people for not responding? Haven’t they simply done what he makes them do?”
Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
No, don’t say that. Who are you, a mere human being, to argue with God? Should the thing that was created say to the one who created it, “Why have you made me like this?”
А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»
When a potter makes jars out of clay, doesn’t he have a right to use the same lump of clay to make one jar for decoration and another to throw garbage into?
Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
In the same way, even though God has the right to show his anger and his power, he is very patient with those on whom his anger falls, who are destined for destruction.
Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,
He does this to make the riches of his glory shine even brighter on those to whom he shows mercy, who were prepared in advance for glory.
щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,
And we are among those whom he selected, both from the Jews and from the Gentiles.
— на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —
як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.
І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»
And concerning Israel, Isaiah the prophet cried out,
“Though the people of Israel are as numerous as the sand of the seashore,
only a remnant will be saved.
“Though the people of Israel are as numerous as the sand of the seashore,
only a remnant will be saved.
Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,
Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.
І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»
Israel’s Unbelief
What does all this mean? Even though the Gentiles were not trying to follow God’s standards, they were made right with God. And it was by faith that this took place.
Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;
But the people of Israel, who tried so hard to get right with God by keeping the law, never succeeded.
Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.
Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,
як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»